Цей рік називають роком катастроф. Нещодавньому землетрусові в Пакистані передувало чимало стихійних лих, які забрали сотні тисяч життів, — цунамі в Індійському океані, урагани в Північній Америці, повені, від яких потерпає Центральна Європа. Можливо, ці катаклізми нічим не пов’язані, проте вони є своєрідним попередженням людству, яке не готове до протистояння з подібними потрясіннями. Кліматологи Голдарського інституту космічних досліджень NASA говорять про те, що 2005 рік став рекордно теплим. Експерти вважають, що у зв’язку з глобальним потеплінням температура на Землі підвищуватиметься з кожним десятиліттям. Висока температура в Мексиканській затоці стала причиною урагану Катріна, який зруйнував Новий Орлеан. Із чим пов’язана частота виникнення стихійних лих і що може очікувати людство від клімату в майбутньому? Із цими запитаннями «День» звернувся до академіка НАН України, доктора біологічних наук, професора Дмитра ГРОДЗИНСЬКОГО.
— Чи не є перебільшенням, коли журналісти називають 2005 рік роком природних катаклізмів?
— Безперечно, цей рік відзначився чималою кількістю стихійних лих. І тут частково є збіг обставин, частково — вплив людини. Є певні геофізичні явища, на які дуже важко вплинути, наприклад спровокувати якийсь потужний землетрус, а є деякі явища, які викликані суто людською дія льністю. Біда в тому, що людина з метою задоволення своїх потреб починає активно впливати на довкілля, що призводить до негативних наслідків. За що розплачується людина? Людина розплачується за швидкість, із якою вона хоче жити.
— Що ви маєте на увазі?
— А от хоча б взяти ракети, літаки. Вони спалюють дуже велику кількість кисню. При цьому відбувається викид газів, і все це призводить до зміни складу атмосфери. Можна тільки здогадуватися про наслідки, до яких можуть спричинити подібні зміни. Інакше кажучи, плата за швидкості дуже висока. Людина платить за продукти харчування. Чому? Тому що доводиться застосовувати різнi пестициди, гербіциди, щоб отримати гарний урожай. Чим більшого ми хочемо врожаю, тим більше потрібно використовувати добрив. У ґрунті ж утворюється надлишок таких речовин, зокрема нітратів. Це призводить до того, що зменшується кількість питної води.
До того ж, зараз iде процес загального потепління, що призводить до несталості атмосферного шару й дуже часто трапляються різного роду аномальні явища. Найгірше те, що ці аномальні явища вже мали місце колись, а зараз повторюються з більшою частотою й інтенсивністю. Процес потепління лише частково пов’язаний із антропогенною діяльністю, тут потрібно брати до уваги також циклічні геофізичні процеси. І це нас повинно непокоїти. По-перше, зростання температури супроводжується тим , що поступово можуть змінюватися природні зони, якщо змінюються зони, то потрібно змінювати районування природокористування. Не кожна держава може взяти на себе такі великі витрати. По-друге, підвищення температури буде супроводжуватись неочікуваними змінами природних процесів.
— Чи можна спрогнозувати, яка країна чи місто стане наступною жертвою стихії?
— Дуже важко, але можливо. Тут можна ввести поняття «ризику», тобто ризик — ймовірність появи, скажімо, тайфуну. Можна взяти певний проміжок часу й розрахувати частоту — ця частота й буде ризиком появи певної стихії. До того ж, тайфуни почастішали там, де вони були й раніше, це ж можна сказати і про землетруси. Можливість прогнозу появи певної стихії важливий тоді, коли це стосується побудови важливого об’єкту, наприклад АЕС.
Важливим є також визначення причин стихійних явищ, бо часом причиною виникнення глобальної стихії є незначний чинник. Якщо ми будемо знати такі критичні точки, то ми можемо втручатися й не допускати дуже багатьох явищ і чим ближче до витоку. Своєчасне визначення причин збереже як людські життя, так і державні кошти на ліквідацію лиха.
— Людство нібито докладає для цього зусиль. Зокрема, було розроблено Кіотський протокол, який обмежує промислові викиди в атмосферу. Щоправда, не всі країни приєдналися до нього...
— Кіотський договір важливий в тому плані, що унормовує глобальне втручання людини у природні процеси. Але там є такі статті, з якими важко погодитися: я не вважаю, що достатньо шляхетним є той пункт, згідно з яким можна торгувати квотами. Торгівля квотами не зменшить шкоду, яку завдає людство екосистемам. Зокрема, США не підписали протокол, оскільки займають перше місце за кількістю викидів в атмосферу. Підписання протоколу призвело б до великих економічних втрат, що є невигідним для країни.
— Прем’єр-міністр Британії Тоні Блер у цьому контексті пояснював, що Кіотський протокол можна поховати, бо жодна країна не піде на обмеження економічного зростання...
— Ми завжди повинні зважувати користь і шкоду. Коли ми говоримо про зростання економіки, то ми можемо «вирахувати» користь — наприклад, якість життя населення, його середню тривалість. Водночас зростання економіки може завдавати шкоду, і ця шкода виявляється в скороченні тривалості життя. Так ось, треба працювати над тим, щоб оцей шкідливий фактор не перевищував корисний. Економіка, в свою чергу, не повинна бути егоїстичною. І тут є багато складних питань. Скажімо, існують так звані дощові ліси, що знаходяться в Південній Америці. Місцеві жителі прагнуть мати належний рівень життя, як у інших цивілізованих країнах, і зараз починають вирубувати їх. Слід зауважити, що ці ліси — потужні генератори кисню, і їхнє вирубування може призвести до кисневої кризи. Одним словом, знищення дощових лісів недопустиме. Але як бути з бажанням місцевих жителів жити цивілізовано, адже вони мають повне право на це?
— Яка відповідальність лежить на кожній країні за світові катаклізми? Як впливають стихії, які трапилися в одній країні, на іншу?
— Я глибоко переконаний, що вже давно настав час ООН створити Раду екологічної безпеки. Необхідно, аби існував загальносвітовий договір, який би регулював дії кожної окремої країни в екологічній політиці. Для вирішення питань світового характеру потрібен світовий контроль. Якщо люди будуть ставитися до природи недбало, то нічого доброго з цього не вийде. По-перше, буде недостатньо землі, на якій можна вирощувати врожаї, по- друге, зменшаться території, які придатні для життя. До речі, внаслідок повеней Карпати можуть стати непридатними для життя. Велику загрозу становитиме рівень зростання океану, дуже велика кількість земель потрапить під воду, порушаться межі природних зон. Із підвищенням температури вся південна небажана фауна почне мігрувати на північні території, температурні аномалії призведуть до зростання процесів мутагенезу, можуть виникнути нові інфекційні захворювання. Зараз, у зв’язку з появою пташиного грипу, виникли побоювання, щоб не відбулось рекомбінації (обміну генетичної інформації між вірусом пташиного грипу та вірусом людського). Коли пташиний грип почне передаватися, як людський, то це може мати фатальні наслідки.
