Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Пакистану загрожує гуманітарна криза,

вважає Тимчасовий Повірений у справах України в Пакистані
6 жовтня, 2001 - 00:00


На Пакистан міжнародна спільнота покладає чи не найбільше сподівань. У світі хоч із певним скептицизмом, але ще вірять в результативність переговорів Ісламабада з афганським рухом Талібан, котрий, вважається, переховує причетного до терактів в США 11 вересня Осаму бен Ладена. Внутрішню ситуацію в Пакистані можна віднести до вибохонебезпечних. Керівництво країни, оголосивши про співпрацю зі Штатами у боротьбі з міжнародним тероризмом, наштовхнулося на несприйняття з боку частини населення. Проявами такого несприйняття стали чисельні антиамериканські протести, які проходять в різних містах країни й досі. Як стало відомо на минулому тижні, у зв’язку з останніми подіями навколо терактів у США усі члени сімей співробітників українського Посольства в Пакистані і частина дипломатів виїхали із цієї країни. Ще раніше повідомлялося про існування плану евакуації всього персоналу. Про ситуацію в Пакистані в телефонному інтерв’ю з Ісламабада розповів «Дню» Тимчасовий Повірений у справах України Володимир ПОНОМАРЕНКО

— Чи не передбачається повна евакуація персоналу Посольства України?

— Ситуація в Пакистані спокійна і контрольована. Наразі відсутні будь-які демонстрації. У виступах, що відбулися минулого тижня, взяло участь, за даними місцевих властей, близько 200 — 300 осіб. Проходили демонстрації під повним контролем, тривали не дуже довго, закінчилися без будь-яких правопорушень, арештів. Щодо інших міст, то в Пешаварі були певні заворушення, під час яких спалили опудало, прапори деяких країн. Проте і вони проходили під контролем поліції. Жодних безпорядків, які б призвели до арештів, поранень не відбулося. Очікуємо, що ситуація розвиватиметься й надалі під контролем поліції та уряду. Тому повної евакуації персоналу нашого посольства не передбачається. Ми відправили на батьківщину лише своїх дружин, дітей, жіночий склад амбасади. У цілому посольство продовжує виконання своїх обов’язків, консульський відділ працює у повному обсязі. Щодо інших посольств в Пакистані, то деякі з них також відправили своїх членів сімей на батьківщину. Проте усі дипломатичні представництва в Пакистані виконують свої обов’язки, можливо, в обмеженому, а можливо, в мінімальному складі.

— Чи не лунало погроз у бік наших дипломатів в Ісламабаді?

— Будь-яких погроз не було і не очікуємо.

— Громадяни України в Пакистані ще не зверталися за допомогою до посольства у зв’язку з можливим проведенням воєнної операції США?

— У Пакистані проживає невелика кількість громадян України. Стосується це переважно громадянок, які вийшли заміж за пакистанців. Їх приблизно 15 — 20 осіб. Деякі зареєстровані в нас, деякі не хочуть. Але жодна з них не зверталася до нас з проханням евакуюватися. Коли телефонують, ми запитуємо, чи не хочуть вони поїхати на батьківщину. Ні, кажуть, у нас такого бажання немає.

— Чи не передбачається масовий потік нелегалів із Афганістану та Пакистану у зв’язку з можливою воєнною операцією США?

— Узагалі і до 11 вересня, і до подій, що відбуваються зараз довкола Афганістану, була можливість нелегальної міграції в Україну. Проте наше посольство докладало максимум зусиль для боротьби з цим явищем. Для цього існує жорсткий режим видачі віз. Видаються візи тільки тим, хто співпрацює з нашими бізнесменами, підприємствами, хто хоче навчатися в Україні. Також бажаючим приїхати в Україну у приватних справах, якщо у них є якісь родичі в Україні, хтось навчається. Я б не сказав, що збільшилася кількість заяв на отримання віз для в’їзду в Україну після подій 11 вересня в США. Усе йде в такому ж об’ємі, як і напередодні тих подій.

— Наскільки є ймовірною загроза гуманітарної кризи в Пакистані?

— Така загроза існує. Ще перед 11 вересням у Пакистані перебувало 2,5 млн. афганських біженців, що пов’язано з війною в Афганістані. Їхнє становище було жахливим — брак медичного обслуговування, погані умови життя. Очікується ще мільйон біженців у зв’язку з можливою антитерористичною операцією. Країні загрожує гуманітарна катастрофа через епідемії, можливу нестачу води. Хоч зараз говорити про це передчасно, міжнародна спільнота готується до такої можливості. Аби попередити гуманітарну кризу, в Афганістан надсилаються продукти харчування.

— Чи достатньо активними є зусилля Пакистану в переговорах з рухом Талібан?

— Як відомо, Пакистан дав згоду співпрацювати зі Сполученими Штатами у боротьбі з міжнародним тероризмом. Від того моменту ведуться переговори. Вже їздило декілька делегацій офіційних і неофіційних, які проводили переговори з талібами в Кабулі і Кандагарі. Основне завдання — домовитися про видачу Осами бен Ладена. Однак таліби досі відмовляються, мотивуючи тим, що немає доказів причетності бен Ладена до подій 11 вересня. Це, можливо, політичний хід. Якщо були б докази, то, можливо, таке рішення було б прийнято. Поки що ж результати переговорів такі, що жодна пакистанська делегація не отримала позитивної відповіді щодо видачі бен Ладена. Процес може бути продовжений, хоч, скажімо, очікувані переговори на цьому тижні так і не відбулися. Заява президента Пакистану Первеза Мушаррафа свідчить про те, що сподівання на позитивне рішення досить сумнівні. Ніхто не сумнівається, що таліби добровільно не видадуть бен Ладена.

— Пакистан має якийсь вплив на талібів?

— Впливу такого немає. Вплив лишається більше на дипломатичному рівні. Як відомо, Пакистан єдина країна, яка ще підтримує контакти з Талібаном. Саудівська Аравія та Арабські Емірати їх розірвали.

— За вашими спостереженнями, Пакистан готується до можливої воєнної операції Сполучених Штатів?

— Не тільки Пакистан очікує військового наступу проти терористів в Афганістані, але й увесь світ. Сподіваємося, це буде адекватна відповідь терористичним актам, які відбулися 11 вересня.

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: