У Росії починається новий етап партійного будівництва. У Кремлі, очевидно, вирішили діяти за принципом: одна партія добре, але дві краще. Місяць тому заступник глави адміністрації президента РФ Владислав Сурков, який відповідає за партійне будівництво, відзначив, що Росії в допомогу проурядовій партії «Єдина Росія» потрібна «друга нога». Днями таку «другу ногу» — альянс у вигляді об’єднання «Партии жизни», «Родины» і «Партии пенсионеров» було створено. Оголошуючи про створення нової політичної структури, глава Ради Федерації Сергій Миронов заявив, що новий альянс покликаний протистояти «Единой России», яка має більшість у Держдумі.
Сам Миронов, який очолює «Партию жизни», назвав цю подію історичною. На його думку, новий альянс стане «партією більшості», оскільки «забезпечить захист інтересів більшості російського народу». Оголосивши основні принципи свого об’єднання, Сергій Миронов, Олександр Сурков та Ігор Зотов підписали перед фото- та телекамерами угоду з п’яти пунктів. Засновники нового об’єднання хочуть зберегти в його назві елементи назв усіх трьох партій. Як робоча розглядається назва «Родина. Пенсионеры. Жизнь. Союз доверия».
Протягом останнього року «Родина» і «Партия пенсионеров» позбавилися своїх харизматичних лідерів, завдяки яким ці партії досягли значного успіху на федеральних та регіональних виборах. Дмитро Рогозін і Валерій Гартунг потрапили в немилість Кремля і були замінені на більш лояльних лідерів.
Спостерігачі вважають, що керівництву об’єднання буде непросто заручитися підтримкою регіональних активістів «Родины» і «Партии пенсионеров», які звикли до самостійної діяльності. «Ця партія знаходиться в періоді становлення. Проблема в тому, що у неї немає досить виразної ідеології, ядерного електорату, і є досить серйозні організаційні проблеми», — цитує Бі-Бі-Сі заступника генерального директора Центру політичних технологій Сергія Міхеєва.
Російський експерт вважає, що дітище Миронова може пройти в Думу. «За рік, що залишився до виборів, може бути проведена досить серйозна робота, і якісь перспективи у цієї партії є. Хоч я не вірю, що вони можуть взяти 20% голосів», — вважає Міхеєв. За його словами, електорат нової партії складатиметься з виборців «Единой России» і прихильників лівопатріотичних організацій — старої «Родины» і КПРФ.
КОМЕНТАР
Марія ЛИПМАН, член Наукової ради Московського центру Карнегі:
— Можна говорити про те, що на місце концепції з однією домінуючою партією, якою, як здавалося, була провідна для Кремля «Єдина Росія» приходить концепція двопартійної системи.
У лютому цього року Сурков говорив, що «Единая Россия» домінуватиме в російській політиці років п’ятнадцять. Напевно, ця концепція змінилася. Чому? Можна говорити про це з двох позицій. Можливо, справді вирішено було створити двопартійну систему, щоб каналізувати можливі суспільні невдоволення, якщо такі виникатимуть. І при цьому така система повинна забезпечувати контрольовану конкуренцію між двома партіями. Це хитромудра конструкція, але не можна виключити, що саме цю конструкцію Кремль має на увазі. Але, існує також логіка політичної внутрішньокремлівської боротьби, згідно з якою конкуруючі один з одним угруповання не влаштовує те, що в одній є партія, а в другій немає.
Те, що логіка російського політичного процесу рухома внутрішньокремлівськими інтригами і ворожнечею, — це абсолютна реальність російського політичного життя. Очевидно, що інші люди в Кремлі, які не є прихильниками Суркова, мають власний політичний проект.
Чи грає Миронов сам свою політичну гру чи ним грають? Я думаю, що те й інше правда. Всі головні рішення, звичайно, приймаються в Кремлі, а Миронов є цілком істотним гравцем і посідає важливе місце. Його вважають людиною, близькою і вхожою до президента. Неправильно було б вважати, що він просто діє за прямою вказівкою. Можливо, Миронов має деякі домовленості, а тепер після оголошення про створення нового альянсу він вступає в боротьбу за доступ до засобів масової інформації.
Можна сказати, що альянс Миронова вступає в політичну боротьбу. Але не в тому плані, як це розуміється в демократичних країнах. Це, швидше, боротьба апаратна, але дуже серйозна.
Миронов заявив про «партію більшості», але не сказав, коли її буде створено. Я абсолютно не уявляю, щоб Новий альянс набрав більше, ніж «Единая Россия», яка має рейтинг під 40 відсотків. Мені не зрозуміло, що означає опозиційність Нового альянсу до «Единой России», яка не є самостійною політичною силою. Абсолютно очевидно, що Новий альянс не буде опозиційною партією. У тому плані, щоб отримати владу в Кремлі.
Говорити про опозицію можна лише умовно. Та й інша партія представляють кремлівські конструкції, які у своїй основі мають лояльність Кремля.
Комуністи також являють собою умовну опозицію. Вони не мають політичної ваги і впливу, для того щоб якимось чином впливати на політичний курс. Завдання кремлівських партій полягає у витисненні комуністів iз політичного життя, щоб вони не становили загрози і небезпеки Кремлю.
Кремль прагне отримати якомога більше контролю і створює таку конструкцію, як двопартійна система. Однак така система не може бути схожою на американську. Тому що ні республіканці, ні демократи не управляються ні з якогось умовного американського Кремля, оскільки його просто не існує. У США не існує такої собі надпартійної сили, яка керує всім урядовим процесом. У нас існує. Саме так будується на сьогоднішній день політичне життя Росії. Існує Кремль, адміністрація, там приймаються всі важливі рішення в усіх напрямах російської політики.
Чи буде так завжди, не стану говорити. Ми думали, що комуністична влада і режим буде назавжди, а тим часом він розвалився. Але сьогодні контроль над політичним життям знаходиться в Кремлі, який вирішує, які політичні сили повинні бути представлені сьогодні в політиці, а які не повинні бути там представлені й підлягають дискредитації, нейтралізації. І робиться це винятково успішно.
