Швейцарська Конфедерація — одна з найстаріших держав у світі, підвалини якої було закладено ще 1291 року. На початку серпня 1291 року представники трьох округів — Урі, Швіц і Унтервальден — зібралися, щоб укласти оборонний союз проти могутнього дому Габсбургів і дали клятву об’єднаними силами захищатися від нападу зовнішніх ворогів. Це відбувалося на лісовій галявині Грютлі на березі Фірвальдштетського озера. Тому легендарна «Клятва на Грютлі», а з історичної точки зору — Федеративна хартія, почала розглядатися як фундаментальний документ, що заклав основу Швейцарському союзу, до якого згодом долучилися інші міста й області, котрі прагли зберегти свою незалежність. Текст Хартії написано латиною, проте його переклади всіма національними мовами Швейцарії можна вільно знайти на офіційному сайті уряду. Старовинний документ закінчується словами «складено в році 1291 від Р.Х. на початку місяця серпня». 1891 року швейцарська влада вирішила відсвяткувати 600-річчя від дня утворення Швейцарської Конфедерації. Тому передбачувана дата підписання Федеративної хартії, 1 серпня, була проголошена національним святом Швейцарії.
На відміну від церковних свят, 1 серпня у більшості округів було довгий час робочим днем. Коли 1916 року група громадян Швейцарії звернулася до Федеральної ради з проханням зробити цей день неробочим, уряд відкинув проект, вказуючи на те, що «до цього свята більше підходять роздуми про уроки історії, ніж різноманітні масові розваги». Проте відтоді багато що змінилося. І хоча офіційно 1 серпня було оголошено вихідним днем у всій Швейцарії лише 1994 року, свято вже давно відзначається з великим розмахом.
Офіційна частина святкування проходить на галявині Грютлі, де традиційно президент країни виступає з урочистою промовою. А в кожному окрузі святкування проходить відповідно до старовинних традицій регіону. Після промов високопоставлених і всіма шанованих «батьків міста або села» відбувається багата культурна програма: концерти, народна музика, танці, паради, феєрверки. Цього дня пекарі оздоблюють маленькими швейцарськими прапорцями свіжі булочки, і в місцях народних гулянь можна посмакувати все розмаїття регіональної національної кухні.
Цьогоріч на історичній галявині Грютлі швейцарців вітала пані Анмарі Убер-Отц — колишній шеф адміністрації Федеральної ради Швейцарії. Після того, як президента Конфедерації, який діяв 2005 року, освистали під час виголошення офіційної промови праві екстремісти, представники керівництва країни не часто з’являються 1 серпня на цьому символічному місці.
Поздоровлення президента Швейцарії прозвучало опівдні по радіо, а сам пан Мерц провів день національного свята в Санкт-Галлені на урочистостях із нагоди річниці створення доброчинного громадського фонду Про Патріа, спеціально встановленого 100 років тому для організації свята 1 серпня.
«Цього року святковий настрій не в усіх», — справедливо зауважив швейцарський президент. Вочевидь, економічна криза не проходить непоміченою і в цій найспокійнішій і найбільш стабільній країні. Швейцарська економіка плавно, але невблаганно також поринає в рецесію. За даними на кінець березня, ВВП країни знизився на 2,4%, що є найгіршим показником за останні 33 роки. Крім того, тривале протистояння швейцарців американському фіску в справі видачі даних про 52 тис. номерних рахунків американських громадян у банку UBS є реальною загрозою «швейцарській банківській таємниці», що так старанно оберігається. Незважаючи на підписання вже дванадцятої за рахунком угоди про оподаткування відповідно до стандартів ОЕСР (Організація економічної співпраці та розвитку), Швейцарія все ще фігурує в сірому списку «податкових гаваней» цієї організації. Стрімке поширення грипу A/H1N1 викликає реальне занепокоєння: 13 млн. доз протигрипозної вакцини повинні надійти до аптечних складів не пізніше вересня. Пандемія свинячого грипу «з’їсть» у швейцарської економіки 1,1% ВВП. Безробіття охопило вже 3,6% працездатного населення країни, особливо великий відсоток безробітних серед молоді.
Щоб протистояти кризовим наслідкам спаду виробництва, Федеральна рада розробила три поетапні плани пожвавлення економіки, розблокувавши для цих цілей майже 15,5 млрд. франків. Можливо тому пан Мерц закликав своїх співвітчизників до стриманості й альтруїзму. «Держава може полегшити подолання кризового процесу, але не може вирішити саму кризу», — сказав президент у телевізійному інтерв’ю 1 серпня. Порівняно з іншими країнами, Швейцарія перебуває у кращому положенні, й «на горизонті вже видно перші ознаки економічного підйому». «Ми повинні заохочувати економічні суб’єкти у виявах підприємницької сміливості й винахідливості», тому що «криза надає їм певний шанс», — вважають президент і міністр фінансів. Адже успіх маленької альпійської Швейцарії базується на п’яти фундаментальних критеріях — благополуччя, безпека, множинність (мов і культур), прогрес і солідарність.
Члени Федеральної ради, представники політичних партій і офіційні особи виступають зі святковими промовами по всій країні. Так, наприклад, міністр економіки Швейцарії та майбутній президент країни (2010 року) пані Доріс Лойтхард виступила в день національного свята відразу в двох місцях: німецькомовному місті Цюріх і в селищі Вер’є франкомовного округу Женева. Федеральна влада свято дотримується рівноправності округів і мов. Мешканці великих міст і маленьких сіл однаково зацікавлені в спілкуванні з керівниками своєї країни. Тому пані федеральний радник готова відповісти на питання як цюріхського банкіра, так і фермера або винороба з Вер’є.
Для боротьби з безробіттям, з ініціативи пані Лойтхард, Федеральна рада ухвалила рішення виділити додатково 600 млн. франків, які підуть не лише на виплати допомоги, але, головним чином, на фінансування професійних стажів і навчання молоді, яка не працює, на соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям — субсидії на медичну страховку й житло.
«Під час розробки програм зі стабілізації економіки ми зробили те, що було найрозумнішим, — вважає вона. — Необхідно направляти кошти в ті галузі, де вони будуть найефективніші — не можна кидати гроші платників податків на вітер». Зазначивши, що в «період невпевненості й похмурих прогнозів» поняття «ми» повинно перемогти егоїстичне «я», коли «ніхто не хоче затягати пояс тугіше на благо інших», міністр економіки Швейцарії закликає до солідарності, щоб забезпечити «консолідацію економіки, політики та суспільства». На її думку, настав час реформ і змін, і «країна потребує нових імпульсів, щоб знайти своє місце у світі».
Економічні аналітики прогнозують невелику активізацію виробництва в світовій економіці наступного року. Попри це, ситуація на ринку праці залишиться складною. Але швейцарський міністр економіки впевнена, що «ми добре позиціонуємося для того, щоб найближчий підйом економічного зростання приніс користь країні. Рецесія, яку переживає швейцарська економіка, імпортована ззовні».
Та облишмо сумні розмови про кризу й повернімося до святкового настрою. Ми вже звикаємо до того, що будь-яке велике свято або захід стає комерційною подією. За два місяці до Різдва полиці крамниць заповнюються ялинковими іграшками, напередодні Великодня вітрини прикрашені кошиками, курчатами й писанками. Не мине й року, як усі кинуться розкуповувати символіку Євро-2012. Та й національні свята не є винятком. А швейцарці — може, внаслідок своїх різномовності й багатокультурності — дуже цінують атрибути об’єднання, символи єдиної нації. Тому швейцарський державний прапор не лише гордо майорить на балконах і вікнах житлових будинків, але також є найпопулярнішим символом 1 серпня. Шоколад, торти, годинники, іграшки, футболки, шкільні зошити — можна знайти все, чого душа забажає, з білим хрестом на червоному фоні. 1339 року в битві при Лаупені швейцарські солдати пришивали на кольчуги білі хрести для того, щоб відрізняться від інших учасників битви. Цікаво, що у світі існує лише два прапори квадратної форми — швейцарський і ватиканський.
З нагоди національного свята в Берні в Федеральному палаці — місці засідань швейцарського парламенту — в п’ятницю й суботу проводилися дні відкритих дверей. Понад шість тисяч осіб пройшли коридорами будівлі, де вирішується доля країни. 1 серпня в залі засідань голови обох палат Федеральної Асамблеї упродовж години відповідали на питання громадян, що зібралися і зручно розмістилися на місцях парламентарів. Крім того, в день національного свята всі громадяни Швейцарії, народжені тут, мали можливість за символічну суму купити залізничний квиток, щоб відвідати своє рідне місто або селище. Влада округу Женева вправлялася у кулінарному мистецтві: 500 кг сиру та 170 літрів женевського білого вина пішло на приготування велетенського фондю, яке змогли скуштувати понад 3 000 осіб. А ввечері практично в усіх містах небо осяяли численні феєрверки та музичні піротехнічні салюти.
Ніяка економічна криза не зменшує розмаху свята й радості людей, які живуть у політично стабільній і безпечній країні.
