Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Період ультиматумів

ЄС пригрозив Росії санкціями
25 лютого, 2004 - 00:00

Безкомпромісність Росії та Європейського Союзу у ставленні одне до одного, схоже, провокує серйозну кризу у відносинах. Брюссель пригрозив Москві жорсткими санкціями, якщо та й надалі блокуватиме процес розширення ЄС, вимагаючи узгодити його з власними інтересами. Ультиматум, прийнятий на зустрічі 25 міністрів закордонних справ нинішніх та майбутніх членів ЄС, став рішучою відповіддю Євросоюзу на намагання Росії завадити автоматичному поширенню дії Угоди про партнерство та співробітництво (УПС) на «новобранців» об’єднаної Європи.

На думку Москви, за такого сценарію Росія зазнає значних збитків у галузі торгівлі — за деякими підрахунками, її втрати від розширення Євросоюзу становитимуть близько 300 млн. євро. Зокрема, реалізація УПС в її нинішньому варіанті значно скоротить присутність російської продукції на ринках Східної та Центральної Європи і боляче вдарить по російському експортові алюмінію, хімічних добрив, ядерного палива та зерна до країн Європейського Союзу. Наполягаючи на необхідності перегляду діючої з 1997 року угоди, офіційний Кремль нещодавно подав на розгляд Євросоюзу список із 14 претензійних пунктів. Поряд із суто економічними вимогами про відстрочку запровадження підвищеного імпортного мита на ряд важливих товарів свого виробництва та зняття обмежень на експорт енергоносіїв, Росія висловлювала бажання заручитися підтримкою ЄС і в інших, доволі делікатних, питаннях. Так, мова йшла про запровадження безвізового режиму поїздок із країнами ЄС, а також про надання російській мові статусу офіційної у прибалтійських державах. Жорсткий ультиматум Євросоюзу, у якому було висловлено сумнів щодо «відданості Росії універсальним та європейським цінностям і здатності здійснювати демократичні реформи», здається, поклав край надміру самовпевненим сподіванням Москви на беззастережне розуміння своїх примх. Очевидно, що на Заході дедалі менше приховують невдоволення авторитарним режимом Путіна та невирішеністю чеченської проблеми. Щоправда, більшість фахівців погоджуються, що питання УПС усе-таки буде узгоджене до 1 травня — дати найбільшого за всю історію ЄС розширення.

До речі, питання автоматичного поширення дії Угоди про партнерство і співробітництво на нових членів Європейського Союзу залишається неузгодженим також між Україною та ЄС. Як заявив недавно в інтерв’ю «Дню» заступник міністра закордонних справ України Олег Шамшур, Україна прагне поєднати процес приєднання нових 10 держав до УПС із вирішенням інших спірних питань з Євросоюзом. Йдеться про надання нашій державі статусу країни з ринковою економікою, започаткування переговорів щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС, вирішення важливих питань щодо антидемпінгових розслідувань, подолання проблеми правового вакууму у відносинах (нові члени ЄС денонсували низку угод з Києвом).

Поза тим директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олександр Сушко вважає, що для України проблема поширення УПС взагалі є надуманою. «Те, що Україна не поділяє російську позицію, абсолютно логічно. Якщо ми постійно заявляли, що розширення ЄС у наших інтересах і ми його підтримуємо, а на останньому етапі починаємо вставляти палиці в колеса, то цим просто засвідчуємо свою нелояльність до цього процесу», — заявив пан Сушко, відповідаючи на запитання «Дня» про можливість виголошення ультиматуму ЄС і щодо України у тому випадку, якщо Київ стоятиме на позиціях, аналогічних російським. Варто зазначити, що в приватних бесідах українські дипломати визнають: Брюссель критично ставиться до нинішньої позиції України щодо поширення УПС. «Ви ж не велика Росія!», — навіть такі заяви лунали на адресу українців.

Олександр Сушко також звертає увагу на деяку схожість попередніх дій України щодо ЄС із російськими: «Спочатку з легкої руки Росії Україні була підкинута ідея компенсацій, якою Київ перейнявся вже за два тижні після Москви». Нагадаємо, що в Україні, як і в Росії, також побоюються негативного впливу розширення ЄС. Тому Київ виголосив заяву про можливі компенсаційні заходи з боку Брюсселя, на що пролунала чітка відмова. «Із самого початку стало зрозуміло, що жодних компенсацій не буде», — зауважив пан Сушко, додавши: «Я боюся, як би у випадку з УПС нас знову не загнали в російську парадигму, яка навряд чи може бути конструктивною». «У цьому випадку Україна не отримає жодних дивідендів, ми можемо лише ускладнити процес», — вважає експерт. На його переконання, Україна повинна погодитись на поширення УПС на «загальних засадах, так, як це робить більшість країн, які раніше уклали таку ж угоду з ЄС».

У свою чергу в МЗС України рішуче наполягають, що наша позиція відрізняється від російської, оскільки вона зводиться не до блокування, а до досягнення взаємоприйнятних домовленостей. Принаймні на один компроміс Києву та Брюсселю вдалося вийти: сторони погоджуються, що настав час осучаснити текст Угоди про партнерство і співробітництво.

Ольга ТОКАРЮК
Газета: 
Рубрика: