Спеціальний представник Європейського Союзу для Молдови Кальман Міжей днями відвідав Україну і провів консультації з представниками української влади. Він вже два роки курсує між Кишинівом, Тирасполем, Києвом та Москвою, намагаючись зсунути з мертвої точки процес придністровського врегулювання. Чи з’явився прогрес у вирішенні цього 18-річного конфлікту, і яку роль у цьому може зіграти Україна, що межує з Молдовою та її придністровським регіоном? Про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю спеціального представника ЄС Кальмана МІЖЕЯ.
«...ПРИДНІСТРОВСЬКЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ Є ДУЖЕ ВАЖЛИВИМ ТА ХОРОШИМ ТЕСТОМ...»
— Пане Міжею, минув рік після інтерв’ю, яке ви дали «Дню» і в якому сказали, що вірите в можливість успішного врегулювання придністровського конфлікту. Чи можете ви сказати: через рік у вас з’явилося більше оптимізму чи песимізму?
— Минулий рік був дуже складним у міжнародних відносинах. Але я думаю, що є й позитивні моменти. Переговори та багатосторонні консультації тривали навіть у найбільш важкі моменти року, під час грузинської кризи. Я думаю, що нам, учасникам переговорного процесу «5 + 2», потрібно багато працювати. Звичайно, важко прогнозувати, але хочеться вірити, що після молдавських виборів 5 квітня ми разом зможемо створити позитивну атмосферу для врегулювання. Ми бачимо багато моментів, які могли б позитивно позначитися на досягненні врегулювання. Але потрібно зазначити, що в міжнародних відносинах на нашому континенті все ж таки є це одне з небагатьох досьє, де можна досягти успіху, якщо дух співпраці переможе. Я маю на увазі добре збалансований компроміс між різними інтересами.
Другий момент полягає в тому, що у наших російських партнерів є бажання розглядати різні аспекти всієї європейської безпеки. У столицях Євросоюзу існує підхід, згідно з яким придністровське врегулювання є дуже важливим та хорошим тестом на те, чи реально говорити про нову співпрацю на нашому континенті. Тому я вважаю, що існує досить багато важелів, щоб ми разом із нашими партнерами могли вирішити цю проблему. Адже конфлікт, що триває понад 18 років, є реліквією холодної війни і нам треба його розв’язати.
«...СВІТОВА КРИЗА СИЛЬНО ВДАРИЛА ПО ПРИДНІСТРОВСЬКОМУ РЕГІОНУ»
— Як ви сприймаєте заяву німецького депутата Маркуса Мекеля, який нещодавно відвідав Молдову та Придністров’я і заявив, що Євросоюз повинен інтенсивніше займатися придністровським регіоном і відповідно — врегулюванням?
— На думку наших партнерів, роль Євросоюзу в Молдові та придністровському врегулюванні зростає, як і процеси наближення Молдови до Євросоюзу. Процес врегулювання також відбудеться. ЄС є найважливішим сусідом Молдови. Більше половини експорту Молдови надходить до ЄС. Також багато до ЄС експортує Придністров’я. Але, на жаль, світова криза сильно вдарила по придністровському регіону. І ми розмірковуємо, яким чином разом із партнерами допомогти Тирасполю в цій ситуації. Я думаю, що виникнення такої проблемної ситуації дасть поштовх до більшої співпраці, інтеграції. На мою думку, в цьому плані роль та активність ЄС постійно зростає.
— Чи потрібно розраховувати на те, що криза може прискорити процес придністровського врегулювання?
— Це залежить від того, з якою філософією будуть учасники ставитися до цього питання. Якщо це посилить співпрацю, тоді тут можуть з’явитися позитивні моменти. Якщо криза посилить конфліктний підхід, тоді потрібно чекати ускладнення в придністровському врегулюванні. Але я сподіваюся, що на нашому континенті нинішня економічна криза підштовхуватиме людей до знаходження нових можливостей та галузей співпраці всіх партнерів, зацікавлених у вирішенні конфлікту.
«МИ БАЧИМО ШЛЯХ ДО АМБІЦІЙНІШИХ ПЛАНІВ У ВИРІШЕННІ КОНКРЕТНИХ ПРОБЛЕМ»
— Ви вважаєте, що роль Москви буде конструктивнішою, ніж це було досі?
— Ми бачимо шлях до амбіційніших планів у вирішенні конкретних проблем. І тут таким первинним моментом є придністровський конфлікт, який, на думку Брюсселя, реально можна буде вирішити. А оскільки невдовзі у Молдові відбудуться вибори, то ми маємо час подумати про стратегії. Хотілося б розраховувати, що після цих виборів можна буде у форматі «5 + 2» конкретно розробити збалансовану угоду, яка влаштує всіх, особливо людей, котрі живуть на правому й лівому берегах Дністра у Молдові. Хотів би сказати, що згідно з нещодавно проведеним Єврокомісією дослідженням, втрати обох сторін дуже високі, але придністровський регіон постраждав найбільше. І Тирасполь, який фактично перебуває в ізоляції й має орієнтовану на експорт економіку, втратить іще більше, якщо вирішення конфлікту затягуватиметься.
Нещодавно закінчила роботу спільна місія Європейської Комісії та офісу Спецпредставника ЄС, які проаналізували області, де ЄС може надати ефективнішу підтримку співпраці між Кишиневом і Тирасполем, на благо населення обох берегів.
Якщо виникнуть реальні проекти, які можуть серйозно вплинути на поглиблення співпраці, то в цьому випадку Євросоюз може виділити серйозну фінансову допомогу. Для успішності цього процесу важливо, щоб між сторонами були партнерські відносини й обопільна повага, а також робилися публічні заяви, спрямовані на посилення позитивних процесів. Я сподіваюся, що поступово ми рухаємося в цей бік.
— Чи є конструктивною роль Румунії? Адже той самий німецький депутат заявив, що Бухарест не хоче підписувати прикордонну угоду з Молдовою.
— Румунія — активний член ЄС, і я отримую лише підтримку від наших румунських колег у наших європейських зусиллях. Торік експорт Молдови до Румунії, як і до Росії, зростав дуже стрімко. Я дивлюся з величезним оптимізмом на відносини між Румунією та Молдовою як в економічному, так і в політичному планах, і вважаю, що в інтересах придністровського врегулювання румунсько-молдавські відносини повинні бути не лише позитивними, але й глибокими.
«УКРАЇНА ЯК ДЕМОКРАТИЧНА КРАЇНА МАЄ ЄВРОПЕЙСЬКІ ЦІННОСТІ, НА ОСНОВІ ЯКИХ НАМ ДУЖЕ ЛЕГКО РАЗОМ ПРАЦЮВАТИ»
— Зараз ви перебуваєте у Києві. Тому хотілося запитати, які сподівання покладає ЄС на Україну, яка є одним із п’яти учасників придністровського врегулювання?
— Як і Євросоюз, Румунія, Україна також є важливим сусідом Молдови, в тому числі придністровського регіону. Україна має дуже великий за довжиною кордон із Молдовою. Українські національні меншини мешкають як на правому, так і на лівому березі Дністра. Тому, я гадаю, Україна як сусід має хороші і специфічні можливості, аби сприяти придністровському врегулюванню. Крім того, Україна як демократична країна має європейські цінності, на основі яких нам дуже легко разом працювати. Нам зараз лише потрібно поглибити цю співпрацю і зробити її ефективнішою. Я мав два дні дуже хороших консультацій.
— Чи можете сказати, з ким, і які результати?
— Я зустрівся з широким колом осіб у державних відомствах, МЗС, зі своїми партнерами у парламенті, в Секретаріаті Президента та РНБО. У нас були всі можливості, щоб обговорити ці питання. Крім цього, я проводив щільні консультації з незалежними експертами.
«ВИКЛИК, ЩО СТОЇТЬ ПЕРЕД НАМИ, ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩОБ ВИРОБИТИ ОСНОВНІ ПІДХОДИ...»
— Минулого разу ви казали, що для вас головне — виробити між Україною та ЄС якомога більш скоординовані позиції щодо придністровського врегулювання. Чи вдалося цього досягти зараз?
— Виклик, що стоїть перед нами, полягає в тому, щоб виробити основні підходи. Це дуже важливо. Ми маємо спільні європейські цінності. Нам слід лише більше зміцнити цю співпрацю. Якщо нам вдасться трохи просунути процес врегулювання, тоді виникне ще більше можливостей для роботи на рівні експертів у сфері конституції та безпеки всіх учасників процесу врегулювання. Незважаючи на труднощі, минулого року проводилися консультації у форматі «3 + 2». Важливо, щоб заходи довіри між Кишиневом і Тирасполем інтенсифікувалися.
— Пане Міжею, ви згадували про можливості України у придністровському врегулюванні. Наскільки, на вашу думку, наша країна як сусід Молдови та Придністров’я використовує ці можливості?
— Україна має свої специфічні, національні інтереси, в тому числі національна меншина, яка мешкає у Молдові та Придністров’ї. Тому Україна може поглиблювати відносини з Кишиневом і Тирасполем, координуючи водночас свої дії із зусиллями ЄС та інших учасників процесу врегулюванню придністровського конфлікту.
— Які дії планує робити ЄС в подальшому після консультацій з Україною?
— Я думаю, що треба продовжувати зусилля зі зміцнення заходів довіри між Кишиневом і Тирасполем. Оскільки економічна криза особливо сильно вдарила по придністровському регіону, то важливо, щоб Євросоюз, Україна й інші учасники процесу визначили можливості обмежити його вплив на населення, бо це може лише сприяти процесу придністровського врегулювання.
