У Румунії на відміну від України тривале протистояння між президентом і прем’єр- міністром Траяном Басеску і Каліном Попеску-Тарічану вирішується по-своєму. Президент Траян Басеску вже тривалий час конфліктує зі своїм колишнім союзником — прем’єр-міністром Каліном Попеску-Тарічану. Протистояння частково пояснюється питаннями політики, а частково — дуже різними вдачами обох чоловіків. Басеску і Тарічану звинувачували один одного на телебаченні в причетності до сумнівних багатомільйонних енергетичних угод. Обидві сторони конфлікту не просто апелюють до народу, але й дають йому можливість сказати своє слово на референдумі.
Позавчора перший крок до розв’язки конфлікту зробив прем’єр-міністр, якому вдалося у парламенті провести рішення про призупинення повноважень президента. 322 депутати проголосували за відставку президента, проти — лише 108. Процедуру імпічменту президента — за звинуваченнями в неконстиуційних діях — ініціювали опозиційні соціал-демократи, яких підтримала урядова партія лібералів. «Траян Бесеску — це політичний проект, який провалився. Він неспроможний штовхати країну вперед, неспроможний об’єднати нас», — заявив лідер опозиційної Соціал-демократичної партії Мірча Геона.
Наступного дня прихильники румунського президента Траяна Басеску провели в Бухаресті мітинг на його підтримку. Слід зазначити, що президент здобув популярність, обіймаючи посаду мера столиці. «Я — капітан дальнього плавання», — заявив президент Басеску кільком тисячам прихильників на Університетській площі Бухареста і пообіцяв залишатися капітаном надалі. У понеділок, коли набере чинності рішення парламенту позбавити його повноважень, президент піде у відставку. Згідно з конституцією Румунії, в 30-денний термін після вступу в дію рішення парламенту про відставку президента має відбутися референдум про імпічмент. А відставка Басеску означає, що замість референдуму відбудуться нові президентські вибори — найімoвірніше, в липні. Згідно з опитуваннями, Траян Басеску здобуде на них перемогу, бо досі залишається найпопулярнішим румунським політиком.
КОМЕНТАР
Юлій КІФУ , директор Центру попередження конфліктів, Бухарест:
— Згідно з конституцією румунський парламент має право контролювати президента за допомогою процедури усунення його з посади через імпічмент. Відтак, в Румунії розпочалася процедура імпічменту, яка є демократичною. Але в основі цього процесу лежать політичні причини: суперечки президента з лідерами політичних партій та інших інститутів. Тому зараз в країні виникла дуже делікатна ситуація. Всі очікували від президента, що він не диктуватиме свою волю чи ідеї більшості в парламенті. Саме це сталося, коли президент вступив у суперечку з основною політичною партією у парламенті.
Хоча конституційний суд дійсно не знайшов підстав того, що президент грубо порушував конституцію. Але в цьому документі говориться, що парламент як політичний орган має право вирішувати, чи порушував президент конституцію чи ні.
Чи немає в діях депутатів загрози того, що вони можуть неправильно тлумачити конституцію? Ні процедура говорить, що прохання про імпічмент має бути подано до конституційного суду. Цей орган дає пояснення, які мають консультативне значення. І на основі цього пояснення має бути ухвалено рішення про проведення референдуму. Президент не має повноважень робити все, що йому заманеться. З іншого боку, зараз існує багато дискусій щодо законності й легітимності дій парламенту і президента. Те, що сталося на сьогоднішній день, є законним, а саме усунення президента від виконання обов’язків. До речі, він цього не заперечує. Але з іншого боку, президент має повну легітимність в сенсі публічної підтримки. Що не дозволяє йому йти всупереч політичного класу. Оскільки демократія означає, що баланс між різноманітними політичними партіям, між більшістю та меншістю. Тобто не можна опиратися лише на одну особу-провидця, а на систему інститутів і демократію. Саме це відбувається в Румунії. Тому президент опинився в такій ситуації. Але я переконаний, що завдячуючи громадській підтримці він може або не йти у відставку і чекати на референдум, який може надати йому продовження чинного мандату, або йти на наступні президентські вибори, які нададуть йому новий мандат. Обидва варіанти є в рівній мірі важливими. Ще раз хочу підкреслити: те, що сталося, було законним, це є баланс інститутів, контроль, який має парламент над президентом, але з іншого боку, більше легітимності є на стороні президента, який у порівнянні з іншими політиками має найбільшу підтримку серед румунських виборців. Але це не дозволяє йому йти проти закону.
Згідно з конституцією, президент не має повноважень розпустити парламент, за винятком, коли законодавчий орган не може утворити уряд протягом трьох місяців. За конституцією парламент є головною силою в політичній системі країни. Президент є лише посередником і має лише під своїм керівництвом міністерство закордонних справ, оборони і безпеки. Його повноваження більшою мірою є символічними і напіввиконавчими. Він не має інших виконавчих повноважень і законодавчих повноважень.
У Румунії мандат депутата є представницьким, а не імперативним, як це прописано у Конституції України. А це означає, що депутат представляє своїх виборців. Депутат має лише право ввійти в одну парламентську групу, яка існує в парламенті або ж може залишатися в групі незалежних депутатів, яка не має можливості для здійснення заяв. У нас лише парламентські групи мають вагу у будь яких дебатах і можуть робити заяви. Індивідуальні депутати можуть лише звертатися до уряду із запитаннями.
