Кажуть, що давати прогнози невдячна справа. Але схоже, що ця істина не торкається українських політиків. Уже всі, мабуть, забули, що за прогнозами лідерів «помаранчевої» коаліції Україна мала вступити в НАТО наступного року. Також два- три роки тому дуже близьким бачився початок переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Тепер уже ніхто не може назвати не тільки дату вступу України в Альянс, а навіть дату переходу нашої країни до Плану дій щодо членства в НАТО. На ще більш невизначений час віддаляється вступ України до Євросоюзу.
Днями вирішив дати свій прогноз прем’єр-міністр Віктор Янукович. Під час прес-конференції за підсумками поїздки до Люксембургу він висловив сподівання, що за найближчі 10 років Україні вдасться покращити соціальні показники до європейських стандартів, що допоможе країні у процесі євроінтеграції. За словами прем’єра, євроінтеграція — це етап, який Україна проходить у стосунках із нашими стратегічними партнерами. «Ця робота потребує виважених, коректних формулювань, у яких буде виписаний той шлях, який Україна повинна пройти за ці десять років», — цитує Януковича Інтерфакс. На думку Януковича, «враховуючи стабільне нарощування виробництва... у нас є можливість за десять років покращити соціальні показники і наблизити життя до європейських стандартів».
Прем’єр позитивно оцінив участь у засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та Європейським Союзом, наголосивши, що «від слів про партнерство ми перейшли до практичних питань». Як відомо, під час цього засідання було підписано угоди про реадмісію і спрощення візового режиму, угоди про торгівлю деякими сталеливарними виробами. Янукович також наголосив, що майбутня угода між Україною та ЄС, щодо якої ведуться переговори, дасть нові інструменти нашої співпраці і наближення України до вступу в ЄС.
Валерій ЧАЛИЙ , заступник генерального директора Центру ім. Разумкова:
— Що стосується прогнозу і бажання за десять років вийти на рівень соціально-економічного розвитку, який би дозволив говорити про членство в Європейському Союзі, то я тут можу тільки підтримати прем’єр-міністра. Головне, щоб це дійсно робилось на практиці. До речі, уже не один рік традиційно більше половини громадян України також вважають, що нам під силу за 10 років вступити до Європейського Союзу. А це навіть більш амбітна мета. Але є декілька «але». Раніше було багато програм, причому досить непоганих, стосовно європейської стратегії. (До речі, сьогодні в уряду не має такої програми). Проблема тільки в одному — в реалізації. Мало продекларувати такі бажання, а треба покласти чітку програму заходів, як це буде реалізовано в масштабах країни. Звичайно, це не можна зробити, якщо політична еліта не сформує чітку спільну позицію навколо національних інтересів України стосовно европейської і євроатлантичної інтеграції, якщо вона не переконає громадян України в тому, що це реалістичний шлях, який об’єднує всі гілки влади і всі політичні та бізнесові групи. На сьогодні ситуація сприятлива, адже питання євроінтеграції підтримується більшістю населення. Тому треба не зволікати з реальними кроками, з підвищенням соціальних стандартів. Причому не через популізм і виділення коштів напередодні виборів, а через реформування економіки, підвищення спроможності давати результат, а потім уже відповідно підвищення соціальних стандартів. Поки цього не буде зроблено, то навряд чи будь-які прогнози будуть здійснені.
Слід зазначити, що економіка дуже пов’язана з політикою. З одного боку, без реформування економічної складової країни, без переходу на європейські стандарти конкуренції, енергозбереження, екології, — неможливо говорити про долучення до Євросоюзу. З іншого боку, без подолання політичної корупції, без ефективної судової системи, без ефективної політичної системи — також неможливо говорити про приєднання до ЄС. Крім того, без застосування в управлінні державою, територіями європейських стандартів, ставлення до громадян і виконання державної служби як замовлення громадян, яке оплачує через податки цю роботу, — не варто говорити про можливість переходу на європейські стандарти.
Що стосується перспектив України, хочу нагадати, що за даними Світового банку на липень 2006 року по ВВП, на душу населення за методологією паритету закупівельної спроможності середній рівень по ЄС-27 складав $ 25011 на душу населення. При цьому Туреччина як кандидат на вступ до ЄС має $ 8420, а Македонія — $ 7080. Серед країн учасниць Європейської політики сусідства Україна займає не найгіршу позицію, маючи $ 6720 на душу населення, або 26,9 відсотка від середньоєвропейського рівня. Якщо говорити про відставання України, то можна для прикладу порівняти її показники з Румунією і Болгарією, які є членами ЄС і мають відповідно $ 8940 і $ 8630 на душу населення. Тобто відставання України не таке вже й драматичне. Якщо будуть зберігатися існуючі темпи розвитку, то Україна може реально подолати це відставання. Але крім паритету купівельної спроможності існують інші показники і по ним Румунія та Болгарія випереджають Україну.
Григорій НЕМИРЯ , директор Центру європейських та міжнародних досліджень, Київ:
— На жаль, Янукович повторює помилку, яку вже багато разів робили українські політики. Він називає дату і мету, способи досягнення якої залишаються невідомими. Для того, щоб визначитися, що таке європейські стандарти, треба чітко сказати, що мається на увазі. Під соціальними стандартами може бути поставлена рамка Лісабонською соціальною стратегією, а може бути щось інше. Невідомо, що Янукович мав на увазі. Це помилка, коли нази вається дата і мета, і не зрозуміло про, що йдеться і які є основні способи досягнення цієї мети. Очевидно, що сказавши про це, Янукович зробив чисто популістську заяву, яка абсолютно співпадає з його феноменальною тезою про перехід до практичної риторики. Я думаю, що ця заява — перший приклад, що мав на увазі Янукович, говорячи про практичну ритор ику. В даному разі ця практи чна риторика має відношення, на мою думку, до виборчої кампанії, яка де-факто почалася в Україні. Але вона немає нічого спільного з політикою, яка направлена на європеїзацію України.
Я думаю, що європеїзація України — термін, який є синонімом модернізації України. І прем’єр-міністр мав би пояснити, в чому це має полягати. Наприклад, чи не суперечить існування окремих українських стандартів сертифікації, які не співпадають з європейською тезою про намір інтегруватися в Європейський Союз. Нещодавно в парламенті розглядались ці стандарти і знову були затверджені окремі українські стандарти. Це, фактично, є поживним джерелом для корупції, коли неспівпадіння стандартів пояснюється тим, що нібито українські стандарти є чимось кращим за стандарти Євросоюзу. Це перший приклад, коли теза про намагання інтегруватися до Європи суперечить реальним політичним крокам, які робить коаліція за підтримки Кабінету Міністрів.
Що стосується гасла «побудувати Є вропу в Україні», яке Янукович запозичив у Мороза, то воно має пройти випробування практикою. Тоді виникає ряд запитань, чи зміни законодавства про вибори зробили це й закон більш європейським? Ні. Це чотири кроки назад від стандартів, які навіть існували в 2006 році під час парламентських виборів. Друге питання і другий тест — принципова позиція нинішнього уряду щодо необхідності запровадження спеціальних економічних зон, які є де-факто «чорними дірами» і дозволяють уникати сплати податків. Чи є це побудова Європи в Україні? Чи, можливо, це побудова якоїсь іншої системи керованої економіки, д е є вибірковий підхід до різних суб’єктів підприємницької діяльності? Або спосіб управління, коли на засіданнях Кабінету Міністрів робляться заяви, якщо наступного тижня не буде знижена ціна на хліб, то буде звільнено три міністри. Чи є це побудова Європи в Україні? Чи це керована демократія а ля Янукович?
Майкл ЕМЕРСОН , експерт Центру європейських політичних досліджень, Брюссель:
— Хотілося б точніше знати, що Янукович має на увазі під європейськими соціальними стандартами. Якщо йдеться про підвищення стандартів політичного урядування, демократії, корпоративного управління — це була б дуже хороша ідея.
А якщо говорити чисто про соціальні стандарти, то вони охоплюють багато сфер, наприклад, включають охорону здоров’я. Підвищення стандартів у цій сфері також було б чудово. А що стосується підвищення стандартів життя українців до середньоєвропейського рівня, то на це потрібно більше ніж 10 років.
Якщо Янукович мав на увазі досягнення середнього рівня життя країн-членів ЄС за цей період часу, то це, скоріше, виглядає як популізм. А щоб усе-таки досягти цього рівня, Україні потрібно мати програму всеохоплюючої економічної політики, добре урядування, відокремлення уряду від бізнесу, подолання корупції. І це самий звичайний порядок дій.
