Згідно з прийнятою у вівторок постановою молдавського уряду, жителі Придністров’я можуть безкоштовно підтвердити громадянство Молдови з 10 вересня до 31 грудня 2005 року «за максимально полегшеною процедурою». Це можна буде зробити в будь-якому центрі документування населення в містах на правому березі Дністра. Необхідно подати радянський паспорт зі штампом про молдавське громадянство. За відсутності паспорта жителям регіону видаватимуть посвідчення особи громадянина Молдови. За розпорядженням президента Володимира Вороніна, витрати на підтвердження громадянства та видачу нових документів передбачається покрити з держбюджету. За даними міністерства інформаційного розвитку (Кишинів), молдавське громадянство мають понад 270 тисяч жителів Придністровського регіону. Не менше 80 тис. мають громадянство Росії, ще приблизно стільки ж — України. Згідно з переписом населення регіону 2004 року, в Придністров’ї проживають 583 тис. осіб, передає Інтерфакс.
На думку колишнього прем’єр-міністра Молдови Дмитра Брагіша, плани Кишинева зі спрощення процедури надання громадянства відповідають інтересам частини жителів Придністров’я. Але він не виключає, що вони розроблені в рамках політики керівництва Молдови з продавлювання власної позиції в процесі придністровського врегулювання. «Якщо більшість громадян невизнаної республіки отримають молдавське громадянство, це означатиме, що вони вважають за краще жити в єдиній Молдові», — заявив Брагіш «Независимой газете».
Такий крок Кишинева цілком відповідає духу та букві нещодавно прийнятих молдавським парламентом документів — тих самих, про які українська сторона та молдавські експерти говорять як про спроби зірвати план Ющенка щодо Придністров’я. Наприклад, як зазначає політолог Віктор Жосу, у «Зверненні про критерії демократизації придністровського регіону» від 10 червня 2005 року вказано, що у виборах на території невизнаної республіки повинні брати участь лише громадяни Молдови, які зможуть підтвердити своє громадянство. Як відомо, українські пропозиції з урегулювання проблеми передбачали, що вибори до Верховної ради Придністровського регіону під контролем міжнародних спостерігачів повинні привести до появи легітимного представницького органу невизнаної ПМР.
Три документи від 10 червня й ухвалений парламентом Молдови закон про статус Лівобережжя Дністра суперечать низці положень плану Ющенка. «Молдавський президент не міг не піти назустріч амбіційному бажанню свого українського колеги, тим паче, в контексті погіршання молдавсько-російських відносин, — зазначає Віктор Жосу. — Однак Воронін швидко дав зрозуміти, що готовий робити це до певних рамок, що обмежуються виключно благими словесними побажаннями».
План Ющенка передбачав правове оформлення Придністров’я як регіону з особливим статусом у складі Молдови за кілька етапів. З погляду українських посередників, Кишинів, м’яко кажучи, «забіг поперед батька в пекло». «У нещодавно ухваленому законі парламент Республіки Молдова визначив статус Придністров’я як автономію за прикладом Гагаузії, — прокоментував один з аспектів проблеми посол України в Молдові Петро Чалий. — Але ми бачимо, що такий статус не сприятиме зближенню позицій сторін. Ми не підтримуємо ідеї федералізації Молдови, але те, що запропонував молдавський парламент без узгоджень із придністровською стороною, без консультацій, також не принесе позитивних змін. Нам, посередникам, тепер треба думати, як виходити з цієї ситуації, як посадити сторони за стіл переговорів. Молдавани в ультимативній формі заявили, що «без розширеного формату не вестимуть переговорів із сепаратистами», а саме — без залучення до посередників, крім ОБСЄ, України та Росії, Європейського Союзу та США. Важко переконати Москву, щоб вона погодилася на розширення формату. План Ющенка це передбачає, ми вважаємо, що такий крок стимулюватиме переговорний процес, але молдавани кажуть, що без цього взагалі не сядуть за стіл переговорів».
Прийняте молдавським парламентом «Звернення про принципи й умови демілітаризації» закликає Росію до кінця 2005 року «завершити вивіз і знищення російських боєприпасів й озброєнь, а також виведення російських сил». Звісна річ, у Москві ніхто не поспішає виконувати цe «прохання». «Нас хочуть втягнути в проблему виведення російських військ, — попереджає Петро Чалий. — До всього цього треба підходити обережно: ми не є учасниками конфлікту, а нас намагаються перетворити на одну з його сторін».
Водночас не можна не відзначити, що Україна задовго до Молдови почала безплатно надавати громадянство жителям Придністров’я, багато з яких є етнічними українцями. За словами заступника міністра закордонних справ України Валентина Наливайченка, «цим уже скористалися близько п’яти тисяч придністровців». Петро Чалий, який, за його словами, йшов на роботу посла з посади начальника управління адміністрації президента з питань громадянства, переконаний, що така політика не втягує нас у конфлікт і не є втручанням у внутрішні справи сусідньої держави. «Молдавани звинувачують нас у цьому, однак молдавське законодавство, на відміну від українського, дозволяє подвійне громадянство: молдавське та румунське, молдавське та російське…», — зазначає він. «Свого часу сотні тисяч осіб вирушили за державним направленням до Придністров’я працювати, підіймати сільське господарство і в результаті отримали незрозумілий статус. Згідно з нашими законами та міжнародним правом, ми не тільки можемо, а й зобов’язані надавати громадянство всім тим, хто є особами без громадянства. Таких у Придністров’ї понад сто тисяч. Це насамперед турбота про людей», — заявив Петро Чалий, відповідаючи на запитання кореспондента «Дня». (Нагадаємо, що Київ свого часу протестував проти масової видачі румунських паспортів жителям Чернівецької області — щоправда, не особам без громадянства, а підданим України.)
Ще одна новина з «придністровського поля»: Європейський Союз планує до кінця року розпочати проект із технічної допомоги, спрямований на покращання безпеки придністровської ділянки україно- молдавського кордону. ЄС надасть обладнання для поліпшення прикордонного контролю, допоможе у створенні баз обміну інформацією, проведе тренінги чиновників з обох сторін. Крім того, представники ЄС без попередження проводитимуть перевірки україно-молдавського кордону в районі Придністров’я. Моніторинг кордону відповідає інтересам України. «Головне, щоб наші прикордонники вміли показати свою роботу: як ми впорядкували кордон, як ми боремося з контрабандою. Це дуже важливо, це покращить імідж нашої країни, дасть можливість використовувати відповідну техніку на кордоні, підняти рівень культури наших прикордонників», — сказав Петро Чалий.
