Польща, схоже, бере на себе ініціативу формування зовнішньої політики Євросоюзу. Польський президент Лех Качиньський з моменту приходу до влади закликає Брюссель говорити однаковим голосом у відносинах з усіма столицями, включаючи Москву, а партнерів по ЄС — розробити загальну енергетичну політику. При цьому Варшава використовує нестандартні підходи. Прикладом цього стало вето Польщі на спробу Євросоюзу розпочати переговори щодо нової угоди про партнерство з Росією, яке має охоплювати співробітництво між сторонами у сфері енергетики, торгівлі й прав людини.
Прем’єр-міністр Польщі Ярослав Качиньський заявив, що Росія порушує існуючу угоду про партнерство й співробітництво між ЄС і Росією, забороняючи імпорт польського м’яса й рослинної продукції. Польський прем’єр висловив надію, що країни — члени ЄС виявлять солідарність iз Польщею щодо її відносин з Росією. Невідомо, чи вплинув його заклик, але на переговорах у Брюсселі міністрів закордонних справ Євросоюзу поки що не вдалося узгодити деталі угоди щодо енергетики, торгівлі й прав людини до саміту ЄС за участю президента Росії Володимира Путіна, запланованого на 24 листопада. Характер відносин ЄС з Росією має бути прописаний у спеціальній рамковій угоді, яка прийде на зміну чинній угоді про партнерство й співробітництво ЄС — РФ, яка підписана в червнi 1994 року (набрала чинності у груднi 1997 року терміном на десять років).
У Брюсселі Польща вкотре підтвердила свою позицію. Варшава наполягає на тому, що перш ніж переговори розпочнуться, Росія повинна ратифікувати Енергетичну хартію, а також зняти обмеження на імпорт продовольчих товарів iз Польщі.
«Ми не хочемо відступати... поки не отримаємо зрозумілий політичний сигнал iз Росії», — сказала журналістам міністр закордонних справ Польщі Ганна Фотига після зустрічі в Брюсселі. Фотига не пояснила, що саме Польща розцінила б як «зрозумілий політичний сигнал». Вона, однак, зауважила, що відчуває «обережний оптимізм» щодо шансів вийти з тупика.
Зі свого боку комісар ЄС з питань зовнішніх відносин Беніта Ферреро- Вальднер висловила надію, що керівники зовнішньополітичних відомств вироблять спільну позицію до саміту ЄС — Росія. За її словами, навіть якщо цього не станеться, то зустріч у верхах, «природно, відбудеться».
У Росії вважають, що Польща створила ЄС проблему, заблокувавши мандат на початок переговорів між Євросоюзом і Росією про розробку й підписання нової угоди про партнерство й співробітництво. Про це, зокрема, заявив постійний представник РФ при ЄС Володимир Чижов. «Тут (у ЄС) дійсно потрібен консенсус, який був заблокований Польщею. Але не можу сказати, що це стало великим сюрпризом», — цитує Інтерфакс слова російського постпреда. Він також зазначив, що російська сторона попереджала партнерів в Євросоюзі про ті труднощі, з якими може бути пов’язане те розширення Євросоюзу, яке відбулося два роки тому. «Що стосується нинішньої ситуації, то, зрозуміло, відсутність консенсусу на цьому етапі означає, що, очевидно, країни Євросоюзу та Єврокомісія продовжуватимуть роботу з польською стороною щодо подолання виниклого загострення», — сказав він.
Що стосується заборони на експорт польського м’яса в Росію, то російська сторона дає стандартну відповідь. За повідомленнями російських ЗМІ, Россільгоспнагляд заявив, що імпорт буде дозволений лише тоді, коли ветслужба Польщі «наведе порядок у системі контролю за продукцією».
Якою б дивною не виглядала нинішня ситуація з польським вето, не можна не зазначити, що керівництво Польщі дійсно підіймає проблеми, які стоять перед ЄС. Це зростаюча енергозалежність від Росії. Сьогодні на долю Росії припадає близько чверті всієї нафти й газу, які споживаються в Європі. Фахівці зазначають, що в майбутньому цей показник зростатиме.
Євросоюз уже давно намагається добитися від Росії підписання Міжнародної енергетичної хартії, однак Москва відмовляється це зробити. В основному заперечення Росії стосуються положень договору, що стосуються доступу іноземних компаній на енергетичний ринок. Міністри закордонних справ ЄС внесли багато принципів Енергетичної хартії в угоду про партнерство, яку планується підписати з Росією. Документ, що передбачає відсутність дискримінації щодо членів ЄС з боку Москви, має закласти підвалини довготривалого економічного партнерства між сторонами.
Деякі експерти згадують і такий загрозливий аспект, як використання Росією енергетичної зброї для шантажу. Схоже, що ця тенденція лише посилиться. В опублікованому міжнародною консалтинговою фірмою Control Risks прогнозі на 2007 рік передбачається, що Москва дотримуватиметься курсу на держконтроль над природними ресурсами, перетворюючи енергетику на «ефективну політичну зброю». Частковим підтвердженням такої загрози є повідомлення Financial Times про можливість створення газової картелі з боку Росії, схожої на ОПЕК. Британське видання, не називаючи джерел, повідомило, що посли НАТО отримали конфіденційне дослідження, в якому йдеться про можливі плани створення газової картелі Росією за участю Лівії, Алжиру, Катару та країн Центральної Азії, а також, можливо, Ірану.
КОМЕНТАРI
Якуб БОРАТИНСЬКІ , Фонд імені Стефана Баторія, Польща:
— Позиція Польщі полягає в тому, що ратифікація Росією Енергетичної хартії повинна стати головною умовою початку переговорів про новий договір ЄС з Росією. Я не можу точно сказати, при яких умовах або при досягненні якого саме прогресу Польща може змінити свою позицію.
Однією з таких умов може бути скасування Росією заборони на імпорт польського м’яса. В юридичному значенні, звичайно, Польща може заблокувати такі переговори. У політичному найважливіше, щоб інші країни ЄС відчували, що Польща має великі проблеми й що є конструктивний підхід. Звичайно, проблема польського м’яса може деякими країнами розглядатися як не дуже серйозна. Але з боку польського уряду вона може бути виявом відсутності хорошої політичної волі з боку Росії. Тому що зовсім дивно, коли йде великий експорт польського м’яса в інші країни всередині ЄС, де функціонують дуже суворі стандарти санітарних норм. І це є серйозним аргументом на користь польської сторони.
Гадаю, ситуація дуже складна. Але існує шанс якогось договору або компромісу. Але я не вважаю, що Росія готова до того, щоб досягнення такого договору розглядалися як її капітуляція. Зараз можна сказати, що зовнішня політика Росії є, в деякому розумінні, надто традиційною. Для неї дуже важливий престиж у традиційному розумінні. Тому я не вважаю, що в цьому питанні може бути простий обмін. Не думаю, що вони відразу оголосять про зняття квотирування польського експорту. Я як польський громадянин й експерт сподіваюся, що буде знайдений якийсь компроміс, і через деякий час переговори між ЄС і Росією можна буде розпочинати.
Польська позиція знаходить більше розуміння серед інших країн нашого регіону. Існує підтримка Польщі серед деяких старих членів ЄС. Навіть Єврокомісія стала вживати якихось заходів, щоб знайти певне розв’язання конфлікту з приводу м’яса.
Деякі країни-члени ЄС можуть оцінювати польську позицію як неконструктивну. Але в юридичному сенсі має бути згода всіх країн-членів Євросоюзу.
Я не знаю, чи має польський уряд гарний сценарій переговорів. Я б сказав, що можна грати твердо, але потрібно знайти вихід із ситуації. З цього приводу я не можу сьогодні сказати, чи буде ця стратегія ефективною. Але, якщо така стратегія означає блокування переговорів у довгостроковій перспективі, то це не буде хорошим кроком з боку Польщі.
Аркадій МОШЕС , експерт Фінського інституту міжнародних відносин:
— Безумовно, повної підтримки позиція Польщі не отримає. Вона її не отримає з тієї причини, що налагодження конструктивних відносин у сфері енергетики є пріоритетом більшої частини Європейського Союзу. І головне, тому що в ЄС дуже не люблять ультиматумів. Це трапляється. Але це все-таки дуже рідкісне виключення. Потрібно враховувати, що нинішнє польське керівництво не змогло налагодити відносини з найбільшими провідними країнами ЄС, особливо з Німеччиною. Тому нинішній демарш нашаровується на, загалом, досить негативне й не просте сприйняття польської поведінки. А це починалося ще в період переговорів щодо конституції ЄС з наполяганням на збереження всіх тих позицій, які Варшава отримала згідно з Договором у Ніцці. Це продовження старих тенденцій, і тому обидва основних чинники говорять не на користь того, що польська позиція отримає підтримку.
Що стосується ратифікації Росією Хартії або включення її складових до майбутнього договору? Москва однозначно заявила, що ратифікація Хартії в її нинішньому стані не відповідає інтересам Росії. Я вважаю, що на спробах примусити Росію ратифікувати в нинішній ситуації можна поставити хрест. Можна намагатися тиснути, але відповідь буде однозначно негативною, якою вона є на сьогоднішній момент. Абсолютно не факт, що вдасться включити положення Хартії про вільний доступ до транзиту в положення нового договору. Тут ідеться про те, що перспектива нового договору в тому виді, в якому він зараз планується, в будь-якому випадку не найкращі. Тому що на поступки з російської сторони щодо цього питання зараз очікувати нереально. Але, з іншого боку, ЄС слід би привести свій будинок у порядок, розробити нарешті Єдину енергетичну політику й рухатися в напрямку створення єдиного енергетичного ринку, який сьогодні відсутній. Якби такий єдиний ринок існував і, скажімо, та ж Польща могла б закуповувати газ після його поставки Німеччині будь-якими іншими постачальниками. Цієї проблеми, як проблеми безпеки, просто не існувало б.
У сьогоднішній ситуації після розширення, якщо об’єктивно, пошук єдиної позиції в Європі ускладнився i її перетворення на єдиного дієздатного зовнішньополітичного гравця ставиться під великий сумнів. Тут однаково вірогідно як те, що Європа може перехворіти й подолати свої нинішні проблеми й у перспективі навчиться узгоджувати свою зовнішню політику, так і те, що відбуватиметься зворотний рух ЄС до економічного й митного союзу з дуже обмеженими поліцейськими функціями.
