Вiктор МЕЛЬНИК, «День», Віра ШЕВЧЕНКО
дедалi зростає. Це пов'язано не тiльки з багаточисельним населенням та
серйозним економiчним потенцiалом, а й з технологiчними проривами на ключових
напрямках — досить згадати створення власної ядерної зброї та суперкомп'ютерiв,
здатних моделювати ядернi вибухи. І хоча ці кроки досить неоднозначно сприймаються
світовим співтовариством, очевидним є те, що Індія у XXI сторіччі стане
одним з найпотужніших ринків і світових центрів впливу. Про сьогодення
країни з кореспондентами «Дня» розмовляє посол Iндiї в країнi Вiдья Бушан
Сонi.
— Пане посол, влiтку засоби масової iнформацiї повiдомили,
що населення Iндiї переступило межу одного мiльярда. Чи не стала ваша країна
перед загрозою перенаселення? I чи не впроваджується жорстке регулювання
приросту населення, як це ми бачили, наприклад, в Китаї?
— Хоч агентства ООН i стверджують, що населення Iндiї вже
досягло позначки один мiльярд, проте нашi агентства вважають, що ця цифра
очiкується приблизно у травнi наступного року. Та коли б це не сталося,
факт полягає в тому, що наша країна — перенаселена, i ми хотiли б контролювати
зростання населення. Така полiтика проводиться послiдовно й успiшно — нам
вдалося довести щорiчний прирiст населення приблизно до 1,8 вiдсотка. Але
й ця цифра дуже велика: вона означає, що населення кожного року збiльшується
на 1— 1,8 мiльйонiв.
Незважаючи на таке велике населення, країна повнiстю забезпечує
себе продуктами харчування — про те, щоб люди вмирали вiд голоду, навiть
не йдеться. Ми навiть експортуємо сiльгосппродукцiю. Зараз усi заходи передусiм
спрямованi на полiпшення якостi життя iндiйцiв. I нам це вдається — темпи
економiчного зростання упродовж останнiх восьми рокiв складали 7 вiдсоткiв.
— Економiчне зростання дозволило Iндiї стати ядерною
державою, але Договiр про нерозповсюдження ядерної зброї вашою країною
досi не пiдписано. Якими ви бачите майбутнi взаємини Індії з iншими ядерними
державами та з рухом за без'ядерний свiт?
— Iндiя завжди була мирною країною i завжди проводила курс
на роззброєння. Коли ми кажемо про повне роззброєння, то вважаємо, що тут
не повинно бути нiяких обмежень, нiякого подiлу на держави ядернi i без'ядернi.
Нерозповсюдження ядерної зброї — тiльки перший крок у цьому напрямку. На
нашу думку, Договiр про нерозповсюдження ядерної зброї роздiляє свiт на
тих, хто нею володiє, i тих, хто не володiє, а отже, вони мають рiзнi права.
Такої дискримiнацiї не повинно бути. Проблема полягає в тому, що зараз
у свiтi мова взагалi не йде про повне роззброєння. Ми також бачимо, що
в нашому регiонi вiдбувається озброювання, i тому змушенi вживати заходи
задля безпеки нашої держави. В таких умовах ми вдалися до ядерних випробувань,
але в той же час не мали жодного намiру створювати загрозу iншим країнам.
Ми не перша країна, що провела ядернi випробування, — це була реакцiя-
вiдповiдь, i ми не маємо бажання першими застосовувати ядерну зброю. Крiм
того, ми не намагалися красти технологiї, а використовували i перевiряли
те, що створено iндiйськми фахiвцями.
— У свiтi багато локальних «гарячих» точок, якi потенцiйно
загрожують переростанням у великi конфлiкти, особливо на кордонах — багатоетнічних
і багатоконфесійних. Такi точки є i в Iндiї — штат Пенджаб, штат Джамму
i Кашмiр, де зберігається напружена ситуація. Яким ви бачите вихiд з них?
— Питання досить складне, бо воно пов'язане з проблемами,
якi iснують в усьому свiтi i породженi етнiчними, релiгiйними, культурними
вiдмiнностями народiв. Що стосується двох згаданих вами «гарячих» точок
Iндiї, то ситуацiя в штатi Джамму i Кашмiр та в штатi Пенджаб дуже вiдрiзняються.
Пенджаб — це штат, якому загрожував i досi загрожує терор, який проводять
спецiально пiдготовленi люди з-за кордону. Був час, коли вiн вiдчувався
особливо сильно. Навiть звiти незалежних агентств свiдчили про те, що є
люди, якi цiлеспрямовано вкладали в це грошi, проводили пiдготовку i навчання
терористiв, проте цi зусилля були приреченi на програш. Нинi ситуацiя в
штатi Пенджаб нормалiзувалась. Якщо там i трапляються прояви тероризму,
то їх не бiльше, нiж в iнших штатах.
А от в штатi Джамму i Кашмiр сьогоднi є проблеми. Причини
їх закладенi в iсторiї. Коли Iндiя здобула незалежнiсть, всi штати отримали
право приєднатися або до Iндiйського Союзу, або до Пакистану, i вони так
i зробили. Взагалi Iндiя дiлиться на штати не за релiгiйною ознакою, але
в даному випадку цей фактор мав вирiшальну роль. Однак слiд пам'ятати,
що штат Джамму i Кашмiр має три сектори. Перший — це мусульмани, якi складають
бiльшiсть жителiв Кашмiру. Ще двi групи населення сповiдують буддизм та
iндуїзм. I хоч Пакистан стверджує, що за релiгiйною ознакою цей штат має
належати йому, оскiльки бiльшiсть сповiдує iслам, проте одну тiльки цю
ознаку не можна брати за основу, тому що Індія є світською державою, де
релігія є особистою справою кожного.
— Як би ви прокоментували підсумки парламентських виборів,
які нещодавно відбулися у вашій країні?
— Це були тринадцяті вибори за 50 років і треті за останні
3 роки. Процедура проведення виборів — дорогий захід. 600 мільйонів громадян
Індії можуть голосувати і 380 — проголосували. Індійці не зверталися за
допомогою до іноземних спостерігачів і я пишаюсь тим, що вибори пройшли
«чисто».
— Останні вибори відрізнялися підвищенням активності
регіональних партій у країні. Саме вони й визначили результат виборів?
— Так, політична зрілість регіонів є наслідком соціально-економічних
програм, які послідовно проводяться. У регіонах значно зросла кількість
шкіл, газет і журналів на різних мовах регіонів великої Індії. І сьогодні
ці більше ніж 30 партій, суміжні з провідними БДП (Бхарат Джаната Парті
— Індійська народна партія) та Індійською партією конгресу, визначають
політичне обличчя Індії. І саме це говорить про розвиток демократії в Індії
та відбиває процеси лібералізації в країні. Нинішній Національний Демократичний
Альянс, який складається з партії БДП та інших партій, що примкнули, відбиває
більший спектр різних поглядів і уподобань. Ухвалені ним проекти відповідатимуть
інтересам більшої кількості виборців.
— Але для Індії більш традиційна однопартійна система
розподілу влади. Альянс у парламенті — це щось нове?
— Так, традиційно лідер партії, яка прийшла до влади, після
приймання присяги, формував кабінет міністрів із представників своєї партії
у парламенті. Що ж до питань зовнішньої політики, то й БДП, й інші політичні
партії — єдині.
— 12 жовтня в Пакистані стався військовий переворот,
індійську армію було приведено в повну бойову готовність. Чи зміниться
щось в індійській позиції у відносинах із Пакистаном через цю подію?
— Звичайно, ми хочемо тільки миру з країною, з якою нас
об'єднує спільна мова, культура, ментальність. Нам не потрібні перекладачі
— ми добре розуміємо один одного: в Індії проживає друге за чисельністю
мусульманське населення в світі.
Але сьогоднішні події в Пакистані — внутрішня справа Пакистану.
За останні 50 років незалежності це четвертий переворот. Але Індія послідовно
продовжує просуватися до зближення й мирного співіснування наших країн,
із тим, щоб третє тисячоліття принесло всім — і Великій Індії — прогрес
і процвітання.