Голова правлячого органу лівійських повстанців — Національної перехідної ради Мустафа Абдель Джаліль позавчора відправив у відставку виконавчий комітет Ради, який виконує обов’язки кабінету міністрів. За словами представника Ради, цю ухвалу було прийнято у відповідь на вбивство в липні цього року командувача силами повстанців генерала Абделя Фатаха Юніса. Прем’єр-міністрові Національної перехідної ради (НПР) Махмуду Джабрілю доручено сформувати новий кабінет міністрів.
В інтерв’ю «Аль-Джазіра» представник НПР Абдель-Хафіз Гхога заявив про «недоліки», виявлені в діяльності деяких членів уряду при розслідуванні цього вбивства. Тим часом член НПР Фатхі Турбель сказав Associated Press, що перестановки в Раді необхідні у зв’язку з виявленням некомпетентності в діяльності військових, силовиків і медіа після смерті генерала Юніса.
Убивство генерала Юніса призвело до розбіжностей в лавах повстанців. Воно також викликало занепокоєння серед прибічників повстанців — як у самій Лівії, так і за кордоном — і вселило в них сумніви в тому, що вони зможуть надійно управляти країною, навіть якщо їм удасться отримати перемогу над силами, вірними Муаммару Каддафі.
Керівник прес-служби НПР Шамсиддін Абдулмала заявив, що перестановка уряду є ознакою «дорослішання революції і відповідальності людей». «Це здорова рада, яка зберігає найвищі повноваження», — підкреслив він.
Нагадаємо, генерал Юніс, що був міністром внутрішніх справ в уряді Муаммара Каддафі, перейшов на бік повстанців у лютому цього року. До цього він вірно служив владі в Триполі відтоді, як полковник Каддафі прийшов до влади в результаті перевороту 1969 року.
Обставини загибелі генерала Юніса залишаються невідомими. 28 липня його частково спалене тіло було знайдене на околиці Бенгазі. Незадовго до цього один із провідних членів Національної ради Алі Ессаві підписав ордер на його арешт. Члени племені Юніса вимагають ретельного розслідування обставин його загибелі.
Деякі з прибічників генерала Юніса звинувачують в його загибелі ісламістське угруповання, що підтримує повстанців. Інші впевнені, що він був убитий прибічниками полковника Каддафі.
«День» попросив прокоментувати ситуацію щодо розпуску повстанського уряду Лівії виконавчого директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря СЕМИВОЛОСА.
— Від самого початку створення Національна перехідна рада була дуже утаємничена, не давала жодних коментарів. Вона практично узурпувала всі контакти з «Аль-Джазіра». Зрозуміло, коли затягується справа, коли видно, що бракує сил, щоб остаточно розв?язати питання — перемогти, то ясно, що вже в середині революційних сил наростає невдоволення. Досить вільно діє криміналітет. Тобто виникає багато речей, які тиснуть на цю Перехідну раду. Хтось має відповідати за те, що не вдається все зробити. Очевидно, через це може виникнути якесь невдоволення і статися розкіл. І що більше всередині протиріч, то більше розбіжностей.
Загалом можна сказати, що потенціалу для повстання по всій Лівії малувато. Я не бачу підстав уважати, що це станеться найближчим часом. Не варто розрахувати, що повстанці незабаром увійдуть до Триполі чи здобудуть підтримку сил, лояльних Каддафі. Потенційно, можливо, якась частина населення схиляється до повстанців. Але не думаю, що за нинішніх умов вони готові до активних дій. Це скоріше буде тактика очікування. Люди орієнтуватимуться на те, хто, зрештою, переможе. Не варто також очікувати якихось нових шляхів повстання.
А якщо подивитися на все це з якоїсь перспективи, то, скоріше, можна говорити про те, що через певний час повстанцям усе-таки вдасться завоювати Триполі. Безперечно, режим Каддафі виснажується не так швидко, як того хотіли повстанці й західна коаліція. З другого боку, упродовж цієї історії накопичуються протиріччя серед повстанського руху, де по різному бачать майбутнє країни.
— Чи означає це, що Каддафі через розбіжності в таборі повстанців зможе повернути контроль над усією країною?
— Ні, звісно, не поверне. Там уже формується своє уявлення про справедливість і урядування. І воно абсолютно відмінне від урядування Каддафі. Але й урядування в Бенгазі не сприймається в Триполі. Загалом треба сказати, що, як у будь-якій війні, тут також існує елемент непевності. Якщо, скажімо, на початку війни, коли відбувалася повстанська хвиля, дуже легко бралися міста. Потім частково ці міста відбивалися і в деяких містах, наближених до місця народження Каддафі, навіть відбувалася мобілізація місцевих проти повстанців. Наступна повстанська хвиля вже не буде такою блискавичною, і місцеве населення настороженіше реагуватиме на повстанців, можливо, навіть частково чинити опір. Ці хвилі породжують напруження в середині Лівії. Із кожною хвилею все важче й важче просуватися тій чи іншій стороні. Це така природа громадянських війн, що нагадує дію магніту, яка призводить до того, що все менше й менше людей залишаються нейтральними. Вони змушені обирати ту чи іншу сторону. І це створить додаткові проблеми тоді, коли мова йтиме про примирення.
