Віктор Ющенко хоче довести, що скандали не завдали
шкоди його авторитету у Вашингтоні, пишуть Чарльз Кловер та Томас Катан.
...Перші місяці після призначення Ющенка прем’єр-міністром
України були сумними. Їх затьмарили питання щодо його ролі в скандалі навколо
таємних операцій НБУ 1997—1998 років.
Спроби Ющенка проводити ринкові реформи за формулою «скорочення
бюджету та приватизація», що отримали схвалення західних урядів, у кращому
випадку можна охарактеризувати як частковий успіх, зазначають аналітики.
Мета дводенного візиту (Ющенка до США — Ред. ) —
довести, передусім, що він не втратив підтримки свого головного покровителя
— уряду США, який відстоював його призначення під час візиту до Вашингтона
Президента Леоніда Кучми в грудні минулого року.
У найважливіших питаннях Білий дім завжди втручався, щоб
підтримати Ющенка, якого в українській пресі часто називають «людиною Вашингтона».
Напередодні візиту уряд України проголосив нові рішучі
зміни в економічній галузі: були скасовані 259 постанов минулого уряду,
які надавали привілеї певним підприємствам, а також був представлений проект
нового податкового законодавства.
Минулого тижня уряд навіть зробив великий крок уперед,
значно спростивши процедуру надання віз представникам розвинених країн.
Втім досягнуті результати поки що є неоднозначними. Тоді
як уряд гучно повідомив про зростання грошових надходжень до бюджету в
першому кварталі на 39 відсотків щодо до аналогічного показника минулого
року, пізніше стало зрозуміло, що ця цифра не враховує інфляції, рівень
якої за цей період становив 25 відсотків.
Тим часом борги місцевих органів влади та підприємств за
поставлений природний газ зросли у першому кварталі на 46 відсотків — до
8 млрд. гривень (900 млн. фунтів стерлінгів), а заборгованість перед бюджетом
через несплату податків зросла на 11 відсотків і становила, за словами
міністра економіки Сергія Тигипка, в першому кварталі 13 млрд. гривень.
Могутні представники бізнесу все ще використовують Кабінет
Міністрів у своїх інтересах.
У березні велетень української металургії — «Криворіжсталь»
— відмовився повернути кредит у 150 млн. німецьких марок ($70 млн.), який
був гарантований урядом і який, таким чином, перетворився на державний
борг.
Фонд державного майна продовжує практику передачі акцій
десятків прибуткових підприємств місцевим бізнесменам «в управління» до
рішення про їх приватизацію. Минулого місяця Фонд заявив, що «недоцільно»
оприлюднювати інформацію про те, кому дісталося яке підприємство.
З початку терміну перебування на посаді прем’єр- міністра
Ющенка переслідують запитами щодо операцій, здійснених Національним банком
за часів, коли він був його головою (1997— 1998 рр.). ...Міжнародний валютний
фонд оприлюднив висновки міжнародної аудиторської фірми Прайсвотерхаус
Куперс щодо операцій НБУ.
У висновках йдеться про те, що Нацбанк увів в оману МВФ
щодо своїх валютних резервів, проголосивши їх на $700 млн. більшими, ніж
насправді. В той же час зазначається, що «не було знайдено доказів» того,
що фонди Нацбанку були вкрадені, за винятком випадку з позикою в $15 млн.
Втім, у висновках порушується питання про долю прибутків
з коштів, інвестованих Нацбанком. У багатьох випадках Нацбанк отримував
за вкладеними коштами прибуток за ринковим курсом 6 відсотків, тоді як
його партнери отримували до 60—70 відсотків прибутку від купівлі високоліквідних
українських казначейських облігацій.
Представники Прайсвотерхаус Куперс зазначили, що більшість
звернень по інформацію щодо згаданих операцій, надісланих до партнерів
Нацбанку, залишилися без відповіді.
Ющенко заявив, що експерти, які проводили ці операції,
не мали наміру ввести в оману МВФ. Ці операції не мали політичних замовників
і не передбачали вдоволення особистих інтересів.
ЦИТАТА «Дня»
«Я висловив тверді наміри з нашого боку підтримати уряд
(Кабінет Ющенка — Ред.) в його зусиллях, спрямованих на створення та проведення
запропонованої ним економічної і соціальної програми, але я також підкреслив,
що в питанні щодо підтримки з боку Світового банку багато що залежатиме
від результатів проведення цієї програми».
Президент Світового банку Джеймс ВУЛЬФЕНСОН АП, 9 травня
2000 року
