Місяць тому прем’єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчань пішов у відставку. Добровільно, оскільки «не хоче бути перешкодою для реформ, гостро необхідних для економіки». Новим прем’єр-міністром став Гордон Байнаї. Щоб його призначення стало можливим, депутати винесли «конструктивний» вотум недовіри самому Дюрчаню. Це означає відставку кабінету правлячої коаліції лише з одночасним призначенням нового. До подібної процедури, яка дозволила уникнути дострокових виборів, парламент у сучасній історії Угорщини вдається вперше.
Нарівні з Ісландією, Ірландією, Австрією та Латвією Угорщина опинилася в списку країн, яким загрожує дефолт. Восени минулого року від нього та економічного колапсу країну врятував терміновий кредит МВФ у розмірі 25,1 млрд.дол. Таке становище вимагало термінових і непопулярних заходів, на що уряд соціаліста Ференца Дюрчаня йти не хотів і до останньої можливості зволікав із їх прийняттям. Але криза, яка розвивається, не залишила жодних можливостей для подальшого зволікання. Довелося змінювати прем’єра, уряд і економічний курс.
Гордон Байнаї в попередньому кабінеті обіймав посаду міністра національного розвитку та економіки і вважається позапартійним технократом. Хоча з попереднім прем’єром він товаришує зі студентських років і був його висуванцем. Новий глава уряду має репутацію серйозного економіста та фінансиста, але щодо його управлінських навичок, насамперед у опозиції, є багато запитань. Зокрема, 2003 р. птахофабрика «Хайду-Бет», яка перебувала в його власності, збанкрутувала, після чого Байнаї отримав від опозиційних газет прізвисько «Гордон-Гусак».
Склад нового угорського кабінету його глава підбирав виходячи з потреби розв’язання насущних проблем країни, оскільки це можливо, без політичних пристрастей. Міністром закордонних справ запропоновано стати Петерові Балашу, який відомий успішними переговорами про вступ Угорщини до Євросоюзу 2004 р., після чого він став першим угорцем — комісаром ЄС. Останнім часом Петер Балаш викладав у Центрально-европейському університеті в Будапешті, який фінансується американським мільярдером Джорджем Соросом.
Посаду міністра фінансів посяде 36-річний Петер Оско, відомий як один із авторів економічної програми клубу «Спілка реформ». Такий вибір свідчить, що взято курс на проведення жорстких структурних реформ і різкого скорочення державних витрат. Нарівні з ними до складу уряду ввійдуть, щонайменше, шість провідних незалежних експертів з економіки та фінансів. У своєму виступі в парламенті Гордон Байнаї представив список жорстких заходів із виведення країни з кризи, в тому числі — скорочення витрат за всіма соціальними статтями бюджету. Крім того, планується на два роки заморозити зарплатню урядовців і скасувати традиційну 13-ту зарплатню в державному секторі. Очікується, що різкого скорочення зазнають соціальні програми, в тому числі — допомоги через безробіття та пенсії, а пенсійний вік буде підвищено.
Головна опозиційна права партія ФІДЕС — Угорська громадянська партія — на чолі з колишнім прем’єр-міністром Віктором Орбаном наполягає на проведенні дострокових парламентських виборів. Розрахунок досить простий. Популярність соціалістів і їхніх союзників лібералів швидко наближається до нульової позначки. До чергових виборів до парламенту ще рік і як зміниться ситуація — ніхто не знає. Зрозуміло, що в обстановці великого невдоволення нинішнім становищем шанси правих на дострокових виборах кращі, ось вони й наполягають на їхньому проведенні. Зі свого боку ліві, які це чудово розуміють, вважають за краще використати час, який залишився, щоб нехай і вельми непопулярними заходами домогтися хоч якогось поліпшення і тим самим переламати ситуацію. Часу в них дійсно мало. Вже в червні в країні пройдуть вибори до Європейського парламенту, що буде певним кількісним показником настроїв у суспільстві.
ФІДЕС веде пропагандистський наступ на лівих не лише з питань економічних проблем. Нападок зазнає зовнішньополітична «спадщина Дюрчаня», насамперед стосунки з Росією. Гостре невдоволення значної частини угорських політиків викликають обставини купівлі частини акцій угорської нафтогазової компанії MOL Hungarian oil and gas company російським «Сургутнефтегазом». Останній придбав 21,2% акцій MOL у австрійської OMV. Російська компанія заплатила за цінні папери 1,4 млрд. євро, практично вдвічі більше за їхню ринкову вартість. Уряд Ференца Дюрчаня пояснював продаж частини акцій MOL потребою забезпечення Угорщини стабільними поставками енергоресурсів. Однак праві побачили в цьому елемент істотної зміни зовнішньополітичного курсу та банальну корупцію, оскільки сума угоди практично збігається з тією, що сама OMV заплатила за MOL. В Угорщині підозрюють, що акції куплено не так із комерційних міркувань, а «за рекомендацією» з владних московських кабінетів, не дотримуватися яких просто неможливо. До вимог розслідувати обставини угоди приєднався і позапартійний президент Угорщини Ласло Шойом. Не менше питань викликав і перехід прав власності на авіакомпанію «Малєв» до російського Зовнішекономбанку. Уряд пояснював такий варіант угоди потребою порятунку її від банкрутства. Цілком можливо, що це відповідало дійсності, але праві й тут підозрюють певні зовнішньополітичні зобов’язання перед Москвою на шкоду європейській орієнтації Угорщини.
Можливий прихід до влади в Угорщині правих викликає занепокоєння у російській столиці. Там побоюються відходу від курсу Дюрчаня на стратегічну співпрацю з Москвою і перегляду раніше досягнутих домовленостей, насамперед — у енергетичній сфері. У розрахунках Газпрому щодо прориву на газові ринки країн Євросоюзу Угорщина посідає досить важливе місце, оскільки через неї мають пройти гілки газопроводу до Австрії в разі реалізації плану щодо прокладання South Stream. Якщо правий угорський уряд відмовиться від таких планів і перегляне продаж акцій MOL російській компанії, то взагалі весь проект South Stream стане досить ефемерним. Ставлення до Росії розколює угорське суспільство. Глибокий вододіл можна було наочно спостерігати під час 50-х роковин подій 1956 р. І відтоді ситуація мало змінилася. Більше того, прихильників реваншу стало набагато більше.
Досить насторожено до можливого приходу правих до влади в Будапешті ставляться в столицях суміжних держав, насамперед у Братиславі та Бухаресті. Праві знову підняли питання про угорську національну меншину в цих країнах. Вельми аполітичне словацьке суспільство буквально вибухає через угорську проблему. Лідери правлячої в Братиславі коаліції SMER-SNS вельми активно експлуатують національне питання, виступають із погрозами на адресу угорської меншини та сусідньої країни. Якщо й на іншому березі прикордонної річки Іпель до влади прийдуть угорські праві, то на сході Європи може виникнути нова гаряча точка. З Румунією такі ж проблеми, але тут, поки що, ініціатором загострень частіше виступає Бухарест. Стосунки з Україною для угорських політиків позбавлені такої гостроти, але вона не може виключатися в майбутньому.
Чи справиться уряд Байнаї з кризою, чи буде він виконувати угоду щодо будівництва газопроводу South Stream, підписану в Москві його попередником? Що нового у відносини Угорщини з Україною може привнести новопризначений міністр закордонних справ Петер Балаш? Чого очікують у Будапешті від візиту до Угорщини українського Президента Віктора Ющенка 28—29 квітня?
КОМЕНТАР
Марк САБО, старший аналітик Інституту перспективних досліджень (Nezopont Intezet), Будапешт:
— Що стосується можливого успіху кабінету Байнаї, то останні опитування громадської думки, які будуть опубліковані в Угорщині в середу ввечері, свідчать, що половина населення не вірить, що Байнаї спроможний керувати урядом, який справиться з кризою. Водночас шість із десяти опитаних вважають, що найкращим рішенням є проведення дострокових виборів. (Я не маю права оприлюднити точні цифри даних опитування до їхньої публікації в середу ввечері.)
Однак важливе інше. Оскільки уряд заповнено видатними політиками-соціалістами (багато з яких служило в попередньому уряді Дюрчаня), то внутрішнє напруження в MSZP буде мати прямий вплив на кабінет Байнаї, роблячи, на мою думку, неможливим завдання вижити до виборів у 2010 році. Більше того, Угорщина повинна провести в червні цього року вибори до Європейського парламенту, й соціалістів тут очікує велика поразка. Соціалістам, можливо, дістанеться лише вісім місць з 22-х у Європейському парламенті (решту 16 отримає партія Fidesz).
Петер Балаш в якості нового міністра закордонних справ може привнести більше технократії в угорську зовнішню політику. Але його проблема полягатиме в тому, що угорська дипломатія була дуже сильно сфокусована на Москву під час попереднього уряду Дюрчаня (2004—2009 рр.), і тому для нього може виявитися складним послабити ці відносини. Однак якщо пан Балаш зможе знайти можливість взяти участь у реконструкції української газотранспортної системи — через фонди Європейського Союзу, то це буде великим успіхом для двох країн щодо зміцнення дипломатичних відносин.
Що стосується візиту Президента України до Будапешта, то ми розглядаємо його як шанс для Віктора Ющенка зміцнити свій європейський імідж. Відтак ми очікуємо, що цей візит слугуватиме для нього як своєрідна зупинка в кампанії.
Слід також відзначити, що головна відмінність в Угорщині між лівими й правими, соціалістами (MSZP) і консерваторами (Fidesz) полягає в тому, що останні дуже сильно виступають на підтримку вступу України до ЄС і НАТО, тоді як перші демонстрували мало підтримки Україні після помаранчевої революції.
Пан Байнаї не має іншого вибору, як виконувати підписану в Москві угоду про газопровід South Stream. Водночас, призначення на посаду міністра закордонних справ пана Балаша, колишнього комісара ЄС від Угорщини, є знаком сильної дипломатичної підтримки газопроводу Nabucco. Слід відзначити, що в Угорщині закордонна політика завжди потребує часу для формування, і цілком очевидно, що цього досі не сталося.
