Рішення Північної Кореї вислати працюючих там під егідою ООН інспекторів Агентства з питань атомної енергії (МАГАТЕ) є ще однією причиною вважати історичним вододілом обрання Ро Му Хена президентом Південної Кореї, що сталося кілька тижнів тому. Початок його правління не тільки збігається з одним із найбільш небезпечних епізодів у історії Корейського півострова за останні кілька десятиріч, але також буде перевіркою відносин Південної Кореї та США, причому це буде найсерйозніша перевірка за багато років.
Перемога Ро над Лі Хве Чханом стала знаковою подією, що вказує на зміну поколінь у корейській політиці, причому нове покоління твердо збирається досягти свободи у відносинах Кореї та США. І дійсно, різниця у ставленні до виборів і кандидатур серед представників різних поколінь була вирішальним чинником у цій передвиборній гонці; в її ході сталася зміна регіональних настроїв, які домінували в усіх попередніх президентських кампаніях. Відповідно до одного із звітів, понад 60% людей у віці від 20 до 30 років проголосували за Ро, що забезпечило йому відрив у 2,3% в цій президентській гонці, в якій уперше за 31 рік зустрілися віч- на-віч два кандидати.
Передвиборна позиція Ро, що вирізнялася популістськими і націоналістичними настроями, дуже скоро буде піддана суворій перевірці на ділі, після того як він у лютому приступить до виконання президентських обов’язків. Поєднайте процес зміни поколінь, під час якого йому вдалося обратися, із сильним і загальним бажанням продовжити зближення із Північною Кореєю, попри те, що вона посилює конфронтацію зі США, існуючу на грунті розробки ядерної зброї, — і у вас вийде готовий рецепт для виникнення суперечок зі США.
Ро — людина, яка зробила себе сама, людина, яка зуміла скласти іспит на адвоката, не навчаючись у коледжі або юридичній школі, — досяг успіху в тому, що переконав виборців у своєму намірі провадити абсолютно нову політику, яка відображає зростаючий добробут Південної Кореї, а також настрої середнього класу, що передбачається здійснювати за допомогою викорінювання політики як заняття «для посвячених», регіональних суперечок, а також суперечок між фракціями. Стиль і риторика Ро дозволили йому набути свіжого (для Кореї!) образу кандидата у президенти як звичайної людини, котра має намір викорінити стару закостенілу мережу кумівства та корупції.
Уперше в сучасній історії Кореї під час президентської кампанії обговорювалися нагальні проблеми, що стоять перед країною, а не питання, що стосуються різних партій і персоналій. Будучи кандидатом, Ро закликав встановити нові відносини між Південною Кореєю і США — відносини, що грунтуються на принципах незалежності та рівності. Наприклад, Ро заявив, що він не стане раболіпствувати перед США і не поїде до Вашингтона тільки заради того, щоб позувати перед фото- і кінокамерами. Він також пообіцяв продовжити розпочату президентом Кім Ду Хваном «променисту політику», спрямовану на зближення з Північною Кореєю.
Примітним є також те, що Ро переміг на виборах, незважаючи на рішення Північної Кореї знову запустити ядерні реактори, що були зупинені і законсервовані 1994 року. Усього кілька років тому така заява прирекла б його передвиборну кампанію на провал. Той факт, що йому вдалося подолати цю перешкоду, не змінюючи свого ставлення до зближення з Північною Кореєю, означає, що відтоді часи радикально змінилися. Дуже поширене пристрасне бажання змін, а не проблеми безпеки, є тепер головною турботою простих корейців.
Під час своєї передвиборної кампанії Ро також зміг скористатися припливною хвилею антиамериканізму. Виправдальний вирок, який американський військовий трибунал виніс двом американським солдатам, які випадково вбили двох корейських школярок, наїхавши на них своїм броньованим автомобілем у червні цього року, спричинив вуличні демонстрації по всій країні. І хоча президент Джордж Буш двічі вибачився за смерть цих дівчат, у країні продовжують вимагати внесення змін до Угоди про статус американських військ у країні (SOFA), що регулює законну присутність американських військових у Південній Кореї. Прості корейці наполягають на тому, що американських солдатiв, які скоїли злочин у Кореї, повинні судити у корейських військових судах.
Таке висловлення враженої національної гордості стало можливим, в тому числі, після вдалої гри футбольної збірної Південної Кореї на чемпіонаті світу з футболу минулого літа. Це допомогло переконати простих корейців у тому, що їхня країна повністю подорослішала — і таким чином вона зможе обійтися без сторонньої допомоги, і їй не потрібна присутність 37-тисячного військового контингенту США. І справді, зараз дуже багато простих людей як найбільшу перешкоду для об’єднання Північної та Південної Кореї розглядають військову присутність США, а не комуністичний режим Північної Кореї. Згідно з останнім опитуванням громадської думки, тільки 54,8% корейців нинi підтримують необхідність присутності у країні американських військ, в той час як 31,7% заперечують це.
Ці настрої будуть частиною дипломатичного випробування, що формує президентство Ро з самого початку, оскільки він повинен буде перебудувати відносини з Америкою у той час, коли адміністрація Буша висловлює невдоволення ядерними амбіціями Північної Кореї і тим, що остання займається передачею зброї масового знищення країнам-ізгоям. Оскільки тепер корейські виборці — будучи несприйнятливими до загрози, якою є ядерне озброєння, що може з’явитися у Північної Кореї, — підтримують політику Ро, спрямовану на збереження політичного діалогу і економічного обміну з КНДР.
Після приходу до влади президента Ро внутрішня політика Південної Кореї, а також її відносини зі США та КНДР мають бути переглянуті практично в усіх напрямах. Чи зможе новий глава держави пройти туго натягнутим канатом: одночасно підтримувати безпеку на півострові, при цьому не розриваючи відносин з Америкою і зберігаючи підтримку своїх виборців. Якщо Ро зазнає невдачі, наслідки будуть жахливими для всіх.
Проект Синдикат для «Дня»
БЕН-ДЖУН АН — професор міжнародних відносин Національного післядипломного інституту політичних досліджень у Токіо, член Корейської Національної академії наук.
