Судячи з усього, російського президента Володимира Путіна очікує гучна перемога на президентських виборах наступного місяця. Його рейтинг підтримки наближається до 80%, парламент й основні ЗМІ перетворені на кімнатних песиків, у жодного з півдюжини так званих суперників немає ні фінансування, ні широкої підтримки, ні організації необхідної для того, щоб хоч якось істотно з ним конкурувати. І все ж Путін не зміг встояти перед спокусою догодити націоналістам в електоральному середовищі, влаштувавши найбільшу демонстрацію російської військової сили з того моменту, коли президент США Рональд Рейган пообіцяв знищити «імперію зла». Щоб мати переконливіший вигляд — як лідер, який відновить військову міць Росії, гордість і міжнародну повагу, — Путін одягся в військово-морську офіцерську форму та піднявся на борт атомного підводного човна, з якого і спостерігав за начаннями. Критики порівняли ці навчання з ядерними військовими іграми, які проводив радянський режим. Це не той сигнал, який варто було б посилати потенційним союзникам, нервуючим сусідам і навіть власним громадянам. Вони всі вважали б за краще вірити в те, що Росія назавжди перевернула сторінку свого темного репресивного минулого, коли головною зброєю втримання цілісності неміцної радянської імперії були груба сила та страх. Сьогодні цю зброю повною мірою застосовують у Чечні, де процвітають порушення прав людини. Проте за Путіна відродилися й інші жахливі аспекти старого комуністичного режиму, включаючи грубу цензуру в ЗМІ. Це наочно проявилося під час військових маневрів. Провал запуску балістичної ракети на очах у Путіна і бригади телевізійників був прекрасною можливістю вказати на серйозне провалля між політичними прагненнями та реальними можливостями сучасних російських збройних сил. Проте підконтрольні державі телеканали, які, захлинаючись, висвітлюють президентську кампанію Путіна, навіть не згадали про складнощі під час запуску. Путін та його найближчі радники, ще мають прорахувати, що знадобиться, щоб Росія знову стала глобальною державою. При цьому варто подумати, як забезпечити процвітання та безпеку власному народу, а не поводитися, як задираки з поламаними ключками.
