Сьогодні Королівство Швеція перебирає на себе головування в Європейському Союзі. Протягом півроку Швеція керуватиме роботою ЄС і нестиме відповідальність за те, щоб Європейський Союз просувався вперед з важливих питань. Швеція приймає естафету головування в Європейському Союзі в цілковито особливій ситуації — ситуації економічної кризи, наголосив прем’єр-міністр Швеції Фредрік Райнфельдт в презентації програми, яка набере чинності з 1 липня. Потрібно зазначити, що Швеції доведеться діяти в рамках 18-місячної програми, підготовленої спільно з Францією і Чеською Республікою, які вже завершили своє головування.
Пріоритетними завданнями Швеції на період її головування в ЄС є проблеми, пов’язані зі зміною клімату, охорони навколишнього середовища і енергозбереження, боротьби з фінансовою кризою і безробіттям, більш безпечна і відкрита Європа, Балтійська морська стратегія і відносини з сусідніми країнами, реформи Європейського Союзу, роль ЄС як глобального актора і продовження розширення. У попередній термін, 2001 року, коли Швеція зайняла крісло голови ЄС, було намічено три основні мети: розширення Союзу, повна зайнятість і економічне зростання, екологія.
2001 року, коли Швеція головувала в ЄС, пріоритет був відданий зовнішньополітичним завданням, а саме — відносинам з Російською Федерацією. Тоді Швеція взяла на себе функцію налагодження відносин з таким важливим і складним для Євросоюзу партнером, і зробити вдалося чимало. Цього разу серед зовнішньополітичних завдань зроблено акцент на питаннях екології Балтійського моря і на виробленні європейської програми розвитку співпраці з країнами цього регіону, а також їхнього економічного розвитку. Україна та Росія названі серед країн, з лідерами яких планується провести зустрічі на вищому рівні. Переговори між ЄС і Україною про Договір про асоціацію, включаючи питання про зону вільної торгівлі, будуть пріоритетом і важливою частиною запланованого самміту ЄС — Україна.
Серед пріоритетів на майбутні півроку — питання безпеки в Євросоюзі й передусім — боротьба з організованою злочинністю. Особлива увага приділятиметься питанням імміграції.
Примітно, що теми розширення ЄС і Загальної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС обговорюватимуться, відповідно, на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Стокгольмі в липні та міністрів закордонних справ — у Гетеборзі у вересні.
Потрібно зазначити, що Швеція може надати новий імпульс переговорам щодо членства Туреччині в ЄС. Про це нещодавно заявив прем’єр-міністр країни Фредрік Райнфельдт в інтерв’ю агентству Associated Press. «Я хочу, щоб цей процес пожвавився, але нам необхідно знайти рішення, яке б задовольняло всіх», — сказав Райнфельдт. На його думку, вступ Туреччини до ЄС — дуже потрібна справа для Європи, зокрема, тому, що Туреччина може стати важливим енергетичним партнером, що дозволить послабити залежність Європи від російського газу через суперечки, що тривають між Москвою і Києвом.
Восени поточного року в Швеції планується провести самміт Росія — ЄС, в цей же час буде прийняте рішення з нової стратегії ЄС щодо Балтійського моря, а в грудні в Копенгагені відбудеться конференція зі зміни клімату».
Передбачено, що витрати на головування становитимуть 971 млн. шведських крон (126 млн. доларів). Більше половини з цієї суми покриють витрати на більш ніж сто зустрічей, які відбудуться в Швеції протягом головування. Інші витрати включають культурну та медійну діяльність, підвищення кваліфікації й наймання додаткового персоналу в міністерствах і деяких місіях за рубежем.
1 липня 2009 року головування Швеції в ЄС почнеться з візиту делегації Єврокомісії до Стокгольма. Увечері на території стокгольмського Скансена пройдуть урочистості, присвячені початку головування. Єврокомісари та міністри зберуться в стокгольмській ратуші, щоб обговорити цілий ряд політичних тем. Зокрема, прем’єр-міністр Швеції Фредрік Райнфельдт і голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу проведуть окрему зустріч, щоб обговорити питання, що стоять на порядку денному шведського головування.
КОМЕНТАР
Аманда АКСАКОCА, політичний аналітик і програмний директор Центру європейської політики, Брюссель:
— Швеція за своє головування дуже обережно підійшла до виконання своїх функцій. Вона не намагається надто зосереджувати увагу на окремих пріоритетах, а радше — на низці «викликів», стверджуючи при цьому, що головування припадає на унікальний період, який збігається з виборами нового Європейського парламенту, призначення нового складу Європейської комісії та найгіршої економічної кризи після 30-х років.
Основними викликами є:
— подальше сприяння зусиллям держав-учасниць ЄС у боротьбі з економічною кризою через стимулюючі пакети, зменшення безробіття і з’ясування основних причин економічного падіння;
— досягнення доброї угоди на конференції зі змін клімату, яка відбудеться в грудні в Копенгагені;
— впровадження заходів з імплементації Лісабонської угоди, щоб вона добре функціонувала з першого дня, звісно, за умови, що ірландці підтримають угоду на референдумі. Це означатиме об’єднання перших етапів зовнішньої служби ЄС, запровадження нової міжнародної структури в Європейській Раді;
— імплементація програми Східного Партнерства і продовження розширення.
Це дуже амбіційні цілі, але Швеція має історію сильних головувань, під час яких було досягнуто результатів. Після чеського головування, яке було хаотичним і безладним, багато хто очікує, що Швеція добре справиться з завданням, будь то Лісабонська угода чи відносини зі східними партнерами. Ці партнери мають надзвичайно великі сподівання (особливо Україна), що Швеція поліпшить їхні відносини з Європейським Союзом, зважаючи на те, що ця країна була одним із авторів програми Східне Партнерство й її уряд дуже налаштований на подальше розширення ЄС і зміцнення відносин зі східними сусідами.
У Брюсселі існує очевидна «втома від України», де разом з триваючою газовою проблемою посилюється безкінечна підступна політична боротьба й суперечки між так званим керівництвом України. Найкраще, що може зробити Україна, — це намагатися діяти об’єднаним фронтом, коли йдеться про відносини з міжнародними організаціями, МВФ, Світовий банк тощо, які намагаються допомогти України вибратися з «чорної діри». Хоча б один раз у своєму житті керівники держави повинні почати спершу думати про країну й населення, а не про себе. Якщо вони серйозні, тоді ЄС може стати більш серйозним щодо них .
