Через 12 років після розвалу Радянського Союзу окреслюються контури російської сфери впливу в Європі. Якщо центральна частина Східної та Центральної Європи цілком звернула свої погляди на Захід, Україна й Білорусь лавірують між Сходом і Заходом. Але й тут вплив Москви залишається обмеженим. Росія навіть у таких колишніх радянських республіках, як Україна або Білорусь, не може діяти на власний розсуд. Президент Кучма, хоч яким би «незахідним» він здавався багатьом європейцям, не пустив Україну під крило Москви. Він щосили лавірує між Сходом і Заходом... Також ясно, що Москва вміло використовує у своїх інтересах націоналістичну налаштованість російськомовних громадян на сході України. Але таке саме сильне й набагато раниміше українське національне почуття. Диктувати свою політику Україні Кремль не може. Нафтопровід Одеса — Броди транспортуватиме не російську нафту до Чорного моря, як цього хотілося б Кремлю, а каспійську нафту до Європи...
Четвірка ЄЕП (Білорусь, Казахстан, Росія, Україна) поки ще не відмовилася від ідеї інтеграції економік, попри проблемні відносини деяких учасників об’єднання. У суботу в столиці Казахстану відбудеться чергове засідання групи високого рівня (ГВР) Єдиного економічного простору... Недовга діяльність ЄЕП свідчить, що чистий горизонт економічного співробітництва дедалі більше затягують темні хмари. Нагадаємо, що спочатку зірвалися домовленості щодо запровадження єдиної валюти, рубля, між Росією та Білоруссю, потім спалахнув конфлікт між Україною та Росією через будівництво дамби до острова Тузла у Керченській протоці. Крім того, ситуація ускладнюється «газовою війною», що вибухнула між Москвою і Мінськом. Усе це ставить під сумнів, чи зможуть сторони взагалі домовитися про щось. На минулому засіданні ГВР у Мінську учасники домовилися ратифікувати основні документи з формування ЄЕП (угоду, концепцію та комплекс заходів) у першому півріччі 2004 року. Однак експерти вважають, що під час остаточного узгодження можуть виникнути складнощі. Традиційно «слабкою ланкою» залишається Україна. Численні експерти вже неодноразово заявляли, що Київ навряд чи піде навіть на винесення на порядок денний у Верховній Раді ратифікації угоди про ЄЕП до президентських виборів. Однак нещодавно стало відомо, що Москва запропонувала Києву домовитися про синхронну ратифікацію двосторонніх договорів про державний кордон та про співробітництво в Азовському морі та Керченській протоці, а також угоди про формування ЄЕП. Підстрахувавшись від можливих сюрпризів Верховної Ради, Кремль зайнявся зміцненням союзу з Білоруссю. Казахстан для Росії в цій ситуації виглядає найнадійнішим партнером, але, як неодноразово останнім часом зазначали аналітики, це переконання досить оманливе. Активізація економічних відносин Астани із Заходом не може радувати Москву.
