Колишня «всесоюзна житниця» Україна, схоже, починає стикатися з хронічними перебоями з хлібом. Експерти називають дві причини зернового дефіциту — неврожай, спричинений посухою і нашестям сарани, а також спекулятивні дії трейдерів та операторів зерна у країні. Однак Україна — не Білорусь, її родючі землі навіть у найневрожайніші роки завжди забезпечували країну хлібом. Саме тому головною причиною дефіциту зерна потрібно визнати дії спекулянтів. При цьому сьогодні складається враження, що «хлібний бунт» в Україні хтось заздалегідь спланував і контролює. Зерна в республіці мало не тому, що його немає, а тому, що його дуже активно вивозили за кордон. Як відомо, Україна дуже залежить від експорту і кон’юнктури цін на світових ринках за порівняно низької купівельної спроможності населення і, відповідно, малих обсягів внутрішнього ринку. Значну частину зерна продають за кордон, щоб отримати грошові кошти для накопичення бюджету, підтримки сільськогосподарських підприємств тощо. Зрозуміло, що зерно експортують за значно вищими цінами, ніж внутрішні. А в самій Україні ціни спеціально занижують через низьку купівельну спроможність населення. Врятувати ситуацію можна, тільки гармонізувавши процес укладення угод купівлі-продажу Україною зерна відповідно до оптимального цінового режиму. Одним із шляхів досягнення цього може бути організація збуту зерна за реальними (не заниженими) цінами всередині країни, що, безумовно, змусить надто підприємливих операторів зерна не вивозити все за кордон, а спробувати з вигодою продати товар усередині країни. Звичайно, зробити це можна буде, тільки збільшивши реальну купівельну спроможність населення, що, до речі, одразу ж знизить попит на хліб. Адже, як відомо, хліб — їжа бідняків.
Присутність на саміті в Ялті делегації американського держдепартаменту, яка підписала угоду про співробітництво з ГУУАМ, може бути насправді цікавою хіба що російським спостерігачам. Бо для американців ГУУАМ — це не якась там пострадянська «вісь добра», а лише транспортний коридор. І угоду про співробітництво Сполучені Штати підписують не з потужною організацією, яка повинна щосили протистояти геополітичному впливу могутньої Росії та відродженню супердержави, а саме з коридором — прагматично та зрозуміло. Те, що відбувається вкотре демонструє, що пострадянський простір ніяк не склеюється. Ані за Росію, ані разом з нею, ані проти її впливу — немає такого чинника, який змусив би дружити колишні радянські республіки. Останнім часом провалюються або виявляються абсолютно беззмістовними практично всі саміти СНД та похідних від цієї організації, що так і не відбулася. Навіть ініціативи, які отримують широку суспільну підтримку передусім завдяки своїй логічності, — наприклад, пропозиція чотирьох президентів про створення спільного економічного простору Росії, України, Казахстану та Білорусі — виявляються в результаті лише черговими пропагандистськими акціями, які зводять нанівець їхні ж ініціатори. Пострадянський простір тихо помер. Але смерть простору саме й означає, що немає жодного сенсу в боротьбі за вплив на його території. На пострадянському просторі тепер буде кожен за себе, а інтеграційні союзи матимуть ситуаційний характер і створюватимуться для вирішення яких-небудь нагальних оперативних завдань — продемонструвати прихильність боротьбі з тероризмом або приватизувати щось велике і непідйомне...
Українські служби прикордонного контролю затримали у п'ятницю польський автобус з ветеранами, які прямували у Павлівку на урочистості, присвячені річниці трагедії на Волині, повідомляє РАР. Поручик полку «Башта» Армії Крайової Євстахій Сухецький сказав, що групу ветеранів офіційно запросила українська сторона. За його словами, прикордонники стверджували, що «не можуть пустити в Україну людей у мундирах з міркувань їхньої власної безпеки». Генеральний консул України в Любліні Іван Грицак нічого не знав про інцидент. «Думаю, що це якесь непорозуміння», — сказав він. Як стало відомо РАР із неофіційних джерел, українські прикордонники не пропустили автобус з ветеранами, оскільки службова собака просигналізувала про сліди зброї у машині. Автобус належить Міністерству національної оборони, раніше в ньому перевозили зброю й амуніцію на стрільби.
