«Хто винен в загибелі 83 осіб, які стали жертвами катастрофи під час показових польотів в українському місті Львові в кінці минулого тижня? Український Президент, який є водночас Верховним Головнокомандувачем Збройних сил, демонструє рішучість покласти вину на військове керівництво. Кучма, передусім, має намір відреагувати на інцидент більш рішуче, ніж торік, коли своєю повільністю він завдав шкоди політичного плану. У жовтні минулого року підрозділи українських сил Протиповітряної оборони збили неправильно запущеною ракетою російський пасажирський літак — всі 78 пасажирів загинули. Тоді Кучма після довгої демагогії був нарешті змушений визнати помилку військових і відправити у відставку міністра оборони. Звісно, політику навряд чи вдасться стримати критику з приводу стану погано оснащених Збройних сил України, які потерпають через брак фінансування. Країна, врешті-решт, прагне в НАТО. Опозиція спробувала подати катастрофу у Львові як доказ бездіяльності Президента і його уряду».
«Президент України Леонід Кучма пообіцяв закрити всі небезпечні шахти в країні. Він зробив таку заяву після чергового вибуху на шахті імені Засядька, в результаті якої загинули 20 гірників. Українські шахти вважаються одними з найбільш небезпечних у світі, оскільки гірники, через брак коштів на модернізацію, змушені працювати зі старим обладнанням. Крім того, на думку фахівців, на цих шахтах недостатньо жорстко дотримуються правил безпеки. За останні десять років за майже постійного зниження обсягів видобутку вугілля в галузі в Україні сталося більше 20 великих аварій. Усього в Україні працює 209 шахт, із яких 75% відносяться до найбільш небезпечних через вибухи метану і 35% — до небезпечних через вибухи вугільного пилу. Сьогодні видобуток вугілля на шахтах України проводиться у вкрай тяжких геологічних і температурних умовах, яких немає в жодній країні світу. За останні 20 років реконструйовано не більше десяти шахт. У середу, ще до вибуху на шахті імені Засядька, українська влада припинила роботу на 43 шахтах через порушення правил безпеки».
«Незадовго до повного розпаду Радянського Союзу Олександр Солженіцин, відомий російський письменник і борець із комуністичним диктатом, записав в американському вигнанні свої ідеї щодо політичного майбутнього Росії. Того часу він пристрасно став на захист досягнення урядової єдності між трьома східнослов’янськими народами — росіянами, білорусами й українцями, чиї історія, мова та культура тісно переплетені. Побажання Солженіцина щодо спільної урядової парасольки трьох сусідніх країн так і не збулося. У 1991 році українці та білоруси скористалися вдалим моментом і проголосили свою незалежність. Деякі вчені мужі не вірили в довготривалість цих суверенітетів і схилялися до думки, що дуже скоро Україна та Білорусь повернуться в обійми матінки-Росії. Очікування виявилися помилковими. Через десять років після краху Радянської імперії у Москві, Мінську та Києві чуємо дедалі менше розмов про новий союз. Перші роки української незалежності позначені націоналістичними конфліктами між Москвою та Києвом щодо поділу Чорноморського флоту та суверенітету Криму. Усі розходження з часом згладилися. Російський нинішній посол у Києві — колишній російський прем’єр-міністр Віктор Черномирдін. Проте ніхто, здається, не сприймає це як ознаку Росії отримати панування над Україною. Білорусь, Молдова та Україна не розглядаються ні як майбутні члени ЄС, ні як офіційні кандидати на приєднання до НАТО. Україна проголосила членство в обох об’єднаннях як свою фундаментальну мету, проте навіть оптимісти не вірять в її реалізацію в досяжному майбутньому».
«Український посол в Тегерані Вадим Примаченко під час зустрічі з іранським міністром енергетики Хабіболой Бітарафом обговорив можливі шляхи розширення двосторонніх зв’язків в енергетичному секторі. Бітараф висловив готовність країни розвивати співпрацю в галузі енергетики з Україною. «Домовленості, вже досягнуті нашими двома країнами за останні десять років щодо побудови електростанцій, передачі технічних «ноу-хау» до Ірану і повному використанні внутрішнього потенціалу вже імплементуються», — заявив іранський міністр. Бітараф запросив українські компанії взяти участь у виставках з систем зрошення та енергетики, які б було проведено в Ірані для досягнення у двосторонніх відносинах задовільного рівня».
