Коли Україна здобула незалежність в 1991 році, пролунали заклики офіційно визнати УПА та Організацію українських націоналістів, з тим, щоб їх члени отримували таку ж пенсію та пільги, як і ті, хто воював у лавах Червоної Армії. Ці вимоги дратують багатьох членів російської меншини в Україні, яка становить близько 10% від 49-мільйонного населення країни. Затяті комуністи також категорично заперечують подібні пропозиції. Суперечка загострилася після того, як уряд України заявив, що обговорює можливість реабілітації УПА. Маркіян Билинський, директор незалежного Інституту демократії Пилипа Орлика, говорить, що команда президента Кучми може використати питання реабілітації УПА як PR-хід, хоч Леонід Кучма і не може балотуватися на третій термін. Билинський говорить, що люди досі дуже мало знають про УПА. Коли вони дiзнаються більше, ворожість зникає. Билинський вважає, що отримати підтримку парламенту для реабілітації УПА буде важко. Він також упевнений, що ця проблема не зашкодить українсько-російським відносинам. «Я переконаний, що позиція Росії в цьому питанні показна, а насправді в Москві достатньо прагматичних політиків, які займаються дійсно важливими для обох сторін справами», — говорить Маркіян Билинський. Точна кількість ветеранів УПА, які проживають сьогодні в Україні, не відома, хоча їх може бути декілька тисяч. Ветерани будуть вдячні за будь-які фінансові вигоди від офіційного статусу, але багато хто говорить, що найважливіше — забезпечити місце в історії тисячам людей, які загинули, захищаючи свою країну. Тисячам, чия історія досі невідома богатьом їхнім співвітчизникам
«Москоу таймс», 25 липня 2002 року
Поблизу відомого Софійського собору в Києві будівельні заклики офіційно визнати УПА та Організацію українських націоналістів, з тим, щоб їх члени отримували таку ж пенсію та пільги, як і ті, хто воював у лавах Червоної Армії. Ці вимоги дратують багатьох членів російської меншини в Україні, яка становить близько 10% від 49-мільйонного населення країни. Затяті комуністи також категорично заперечують подібні пропозиції. Суперечка загострилася після того, як уряд України заявив, що обговорює можливість реабілітації УПА. Маркіян Билинський, директор незалежного Інституту демократії Пилипа Орлика, говорить, що команда президента Кучми може використати питання реабілітації УПА як PR-хід, хоч Леонід Кучма і не може балотуватися на третій термін. Билинський говорить, що люди досі дуже мало знають про УПА. Коли вони дiзнаються більше, ворожість зникає. Билинський вважає, що отримати підтримку парламенту для реабілітації УПА буде важко. Він також упевнений, що ця проблема не зашкодить українсько-російським відносинам. «Я переконаний, що позиція Росії в цьому питанні показна, а насправді в Москві достатньо прагматичних політиків, які займаються дійсно важливими для обох сторін справами», — говорить Маркіян Билинський. Точна кількість ветеранів УПА, які проживають сьогодні в Україні, не відома, хоча їх може бути декілька тисяч. Ветерани будуть вдячні за будь-які фінансові вигоди від офіційного статусу, але багато хто говорить, що найважливіше — забезпечити місце в історії тисячам людей, які загинули, захищаючи свою країну. Тисячам, чия ісбоси споруджують підземні гаражі, надбудовують старі будинки і зводять офісні палаци. Будівництво, що вже ве деться або тільки заплановане, руйнує надзвичайну красу цієї історичної частини міста. Ідилічній картині, побаченій нами тут, серйозно загрожує безладне підземне будівництво, зокрема, будівництво підземного фітнес-центру з басейном і підземного гаража у безпосередній близькості від Софійського собору, якого, як відомо, занесено до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Товариство із захисту пам’ятників історії та культури б’є на сполох, оскільки будівельні роботи загрожують історичним спорудам. Тріщини, що повзуть по стінах та куполу собору, вже завдали шкоди неповторним фрескам і мозаїкам XI століття. Одну із стулок церковних воріт вже неможливо відкрити. Стінами і куполами лише недавно відреставрованої соборної дзвіниці через будівельні роботи також пішли тріщини. У багатьох місцях цієї частини давнього Києва будинки осідають. Дзвіниця може стати падаючою вежею Києва. Вона повільно відхиляється в бік, бо її фундамент опускається. За радянських часів ставлення до історії було нешанобливим, якщо історія не відповідала ідеології. З моменту проголошення незалежності Україна спробувала відродити свою історію. Турбота про пам’ятники, особливо у Києві, була одним iз напрямів політики молодої держави. Її наслідком була заборона на будь-яке будівництво навколо Софійського собору. Але заборону обійшли, і тепер пам’ятникам загрожує цинізм сучасності. Український філософ Сергій Кримський говорить, що Київ, центр всієї східнослов’янської російської держави, «мать городов русских», був побудований на рубежі тисячоліть як противага хаосу степу. Софійський собор — це центр і символ цього бастіону. Тепер він повинен протистояти іншому виду хаосу, містобудівному. Чи почують Кримського, покаже час. Адже за підземним будівництвом стоять могутні фінансові інтереси.
«Франкфуртер Альгемайне Цайтунг» 22 липня 2002 року
