«Спостерігачі пов’язують нинішній демарш Києва із особливим емоційним станом українського Президента після нещодавньої зустрічі з Володимиром Путіним у Сочі. Досі Леонід Кучма проводив політику так званої багатовекторності, намагаючись балансувати між Заходом та Росією. Але зустріч із російським президентом пройшла для Леоніда Кучми непросто, і наші припущення про те, що у відносинах Києва та Москви не так все гладко, як хотіли б подати лідери двох країн, підтверджуються. Тому час для оголошення про свої плани вступити до НАТО у Києві вибрали, судячи зі всього, не випадково. Секретар української Ради безпеки зробив свою сенсаційну заяву в момент, коли літак президента США Джорджа Буша підлітав до Москви. Отже перший підсумок візиту американського президента до Росії відбувся ще до того, як він ступив на російську землю».
«...Українська правляча еліта, схоже, робить принциповий вибір. Відбувається це під впливом еволюції російської зовнішньої політики у бік Заходу. Кучма вирішив діяти більш визначено та виразно. Все інше — деталі. Вони, у тому числі громадська думка, будуть «допрацьовані». Рішення України може могутньо вплинути на російське політичне керівництво, для якого воно, видимо, було певною несподіванкою. Це може стимулювати й нові кроки щодо подальшого зближення із Заходом. Щоб «хохли» не випередили».
«Україна вирішила розпочати формальний процес приєднання до НАТО, сподіваючись зміцнити свою безпеку. «Немає жодної країни в світі, яка б не розуміла, що НАТО — структура, яка може гарантувати європейську безпеку», — заявив український Президент Леонід Кучма. Це повідомлення, схоже, буде зустрінуте з прохолодою в сусідній Росії, яка протистоїть членству в НАТО будь-якої колишньої радянської республіки, попри недавнє відновлення добрих відносин Москви з Альянсом. Коментуючи рішення України, секретар РНБОУ Євген Марчук заявив, що буде «безперспективно і навіть шкідливо», якщо країна й надалі дотримуватиметься статусу нейтральної держави. Але він додав, що остаточне рішення має бути прийнято тільки тоді, коли народ України та парламент підтримають цю ідею. Україна була активним учасником програми НАТО Партнерство заради миру, приєднавшись до неї п’ять років тому, а на минулому тижні пан Робертсон заявив, що хотів би зміцнити відносини НАТО з Україною. «Суверенна Україна — стратегічний гравець у формуванні європейського ландшафту безпеки», — наголосви він. Тісні відносини України з НАТО часто ставали джерелом роздратування з боку Росії, яка в минулому злісно протистояла будь- яким планам Альянсу розширення у східному напрямку. Але нещодавно Росія помітно поліпшила свої відносини з Альянсом. Москва ще більше зменшила тон критики після підписання історичної угоди з НАТО, яка дозволяє Росії приєднатися до процесу НАТО з обговорення рішень. Однак деякі експерти твердять, що українське членство в Альянсі — віддалена перспектива, оскільки країна не зможе подолати деякі ключові критерії НАТО зі вступу. Вони кажуть, що Україна повинна радикально модернізувати свої застарілі оборонні системи і суттєво збільшити військові витрати, якщо її заявка серйозно розглядатиметься НАТО».
«Російські політики, які дуже чутливі у відношенні до української зовнішньої політики і її відносин із Заходом, поставилися до заяви Києва про наміри приєднатися до НАТО спокійно. Російській посол Віктор Черномирдін заявив, що це рішення є «справою суверенної України». Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу після отримання незалежності. Вона оголосила себе нейтральною, але активно брала участь у численних навчаннях, організованих НАТО, а також — у миротворчих місіях в Косово та африканських країнах. Контакти України з НАТО дратували Росію, доки відносини самих росіян з Альянсом не стали теплішими і обидві сторони дійшли порозуміння щодо питань міжнародної бепзеки, включаючи необхідність боротьби зі світовим тероризмом».
«Кошмар російських геополітиків став реальністю: Україна вступає до НАТО. Публічно ЄС та США завжди декларували, що двері у «цивілізований світ» для України відкриті. У неофіційних розмовах звучать інші оцінки. Захід втомився від того, що на фоні нескінченних запевнень у «європейському виборі» Київ не робить нічого, щоб наблизитися до норм Європи. Як зізнаються іноземні дипломати та бізнесмени, за рівнем корупції, адміністративного свавілля та економічного хаосу, Україна переплюнула навіть Росію. Основу зовнішньої політики України всі останні роки складало хитромудре лавірування: Захід шантажували зближенням із Москвою, Росію — «європейським вибором». Загалом же влада вважала, що країна є настільки ласим геополітичним шматком, що за вплив на неї великі держави битимуться у будь-якому випадку. Мало того, що це усім набридло. Раптово змінилася атмосфера між Росією та західними партнерами: Москва раптом випередила Київ у змаганні за увагу розвинутих країн. Навряд чи українській владі вдасться змінити свій імідж, заявивши про прагнення вступити до НАТО, — це треба було робити раніше».
