Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Про польсько-українське партнерство без емоцій

Даріуш ГУРЧИНЬСЬКІ: Ми сподіваємося, що візит Президента Януковича стане імпульсом для активізації спільних проектів
3 лютого, 2011 - 00:00
БРОНІСЛАВ КОМОРОВСЬКИЙ — ВІКТОРУ ЯНУКОВИЧУ: «ПОЛЬЩА ЗАЦІКАВЛЕНА В ТОМУ, ЩОБ УКРАЇНА ПОДІЛЯЛА З НЕЮ ЄВРОПЕЙСЬКІ ЦІННОСТІ Й НЕ ПІШЛА ШЛЯХОМ БІЛОРУСІ» / ФОТО ІЗ САЙТА ФОНДА В. ПІНЧУКА

Сьогодні починається дводенний візит Президента України Віктора Януковича до Польщі. Це перша поїздка глави української держави до поляків після вступу на посаду. Які очікування покладає на цей візит польська сторона? Чим конкретно може допомогти Варшава Києву, щоб наша країна скоріше могла інтегруватися в європейські структури? Про це «Дню» — в інтерв’ю виконуючого обов’язки посла Польщі в Україні, радника Посольства Даріуша ГУРЧИНЬСЬКІ.

— Під час візиту буде підписана дорожня карта про співпрацю на цей і наступний роки, вона поєднуватиме в собі реальні завдання, які будуть реалізовані. Хотілося б, що б цей візит став імпульсом і для інших зустрічей, які заплановані в наших відносинах: і на парламентському рівні, і на урядовому, і на рівні співпраці у сфері безпеки.

Можливо, у найближчому майбутньому відбудеться і візит прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска до України. Ми зараз ведемо повномасштабний діалог, використовуючи всі наявні в нашому розпорядженні інститути. І на політичному, і на економічному, і на суспільному рівнях ми зацікавлені в тому, щоб запустити механізм консультацій в рамках польсько-українського партнерства. Ми також зацікавлені в тому, щоб регіональний рівень теж був важливою складовою в наших відносинах. Гадаю, Польща й Україна вноситимуть у відносини Євросоюзу зі східними країнами великий вклад. Тим паче, що ми сусіди. Лише ми — словаки, угорці, інші країни Євросоюзу краще розуміємо як очікування України, так і її можливості.

Ми хотіли, щоб під час запланованих зустрічей українська сторона з розумінням ставилася до наших пропозицій і використовувала їх як в контексті зміцнення кордонів, так і — введення біометричних паспортів. Тобто для виконання зобов’язань, які взяла Україна на себе у відносинах з ЄС. Реалізація конкретних завдань українською стороною наближатиме насамперед громадян України до Європи.

Ми сподіваємося, що візит Президента Януковича стане імпульсом для активізації спільних проектів, а також в контексті нашого головування в Раді ЄС. Хотілося, щоб цей період був корисним для України. У перспективі у нас спільний захід Євро-2012, який також сприятиме зближенню й активізації взаємних контактів. Ми розглядаємо Євро-2012 не як самоціль, а як імпульс для реалізації проектів, які залишаться після цього футбольного чемпіонату. Ми разом будуємо інфраструктуру і в Польщі, і в Україні, якою користуватимуться громадяни наших країн, а також інших після чемпіонату. Природно, всі ці інвестиції і будови, які перебувають на стадії завершення, також роблять свій внесок у модернізацію наших двох держав.

Ми хочемо розвивати економічні відносини не лише із західними регіонами України, а й зіі східними, які мають значний економічний потенціал. Виходячи з цього, програма візиту Президента Януковича включає і польсько-український економічний саміт, і форум регіонів — зустріч керівників регіонів Польщі і України. І ми сподіваємося, що переговори, які пройдуть у Варшаві на рівні президентів, з прем’єр-міністром, маршалами сейму і сенату, будуть успішними.

— Пане Гурчиньські, чим конкретно може допомогти Польща Україні на шляху інтеграції в ЄС, особливо враховуючи те, що в другому півріччі ваша країна головуватиме в Раді Європейського Союзу?

— Дійсно, під час зустрічей на вищому рівні, які мали місце торік і між високопоставленими чиновниками наших країн, ми постійно декларуємо готовність підтримувати Україну на шляху інтеграції в ЄС. Ми цінуємо те, що Україна рішуче йде в цьому напрямі. Дуже важливо, що цей курс чітко визначений. Ми також вітаємо те, що з боку української влади демонструється воля й робляться конкретні кроки з реформування держави, що позначається на економічній і політичній стабільності в країні. У нас як у європейських партнерів є певні погляди на те, що відбувається в Україні. Це пов’язано з тим, що ми уважно спостерігаємо за процесами, які проходять в Україні і хочемо, щоб ті декларації, які з українського боку звучать на найвищому рівні, дійсно, реалізувалися на практиці. У цьому контексті ми вітаємо підсумки саміту ЄС — Україна в листопаді минулого року і ухвалення Плану дій щодо лібералізації візового режиму. Польща як сусід України зацікавлена в тому, щоб контакти між нашими громадянами були якомога відкритими й вільними.

— Ви говорили, що Польща уважно спостерігає за процесами, які відбуваються в Україні. Але й досі з боку польського МЗС на відміну від німецького, французького і американського зовнішньополітичного відомств не прозвучало стурбованості з приводу «вибіркового правосуддя» в Україні. Чим це пояснюється?

— Ми також стурбовані розвитком ситуації в Україні і зацікавлені в тому, щоб у вашій країні зберігалася стабільність, яка є необхідною умовою для розвитку. У листопаді минулого року міністр закордонних справ Радослав Сікорський разом із шведським колегою Карлом Більдтом відвідати з візитом Київ і висловили занепокоєння на зустрічах з главою українського зовнішньополітичного відомства Костянтином Грищенком і Президентом Віктором Януковичем. І декларації, які прозвучали з боку українського Президента, вселили у нас упевненість, що все-таки наш голос був почутий, а також враховуватимуться наші зауваження й поради.

На наш погляд, висловлення представників української влади свідчать, що діалог із опозицією потрібен. Інакше не будуть створені умови для розвитку держави в соціальній і економічній сферах. Україна має своєрідну політичну культуру. Багато хто говорить, що 20 років, через які пройшли наші країни, Україна більше втратила і не скористалася цим періодом. Але не можна все бачити в чорно-білих монах. Річ у тім, що все-таки ми перебували в радянській системі дещо на інших підставах, ніж Україна, і це потрібно розуміти.

Ми прагнемо уникати декларацій, заснованих на якомусь емоційному сприйнятті того, що відбувається в Україні, і намагаємося вести конструктивний діалог із Києвом. Природно, в рамках цього діалогу ми висловлюємо нашу думку щодо того, що відбувається в Україні. Важливо, щоб українські власті надавали можливість вільно висловлюватися опозиції. Це свідчить, що існує готовність до цього діалогу, підтверджена конкретними діями. Ми також добре розуміємо, що українська влада веде боротьбу з такими проблемами, як корупція та іншими зловживаннями. Я б не хотів оцінювати методи ведення цієї боротьби. Мені здається, що остаточну оцінку ефективності цих дій дасть час. Дійсно, зараз на часі покінчити із ситуацією, яка сприяє вкоріненню корупції на різних рівнях. Це не веде до європейських стандартів. Зловживання існують в багатьох країнах і боротьбою з ними займаються відповідні правоохоронні органи і незалежні суди. І мені здається, що в цій сфері досвід Польщі міг би бути використаний Україною в широкому контексті.

— Після зустрічі з українським Президентом в Давосі президент вашої країни заявив, що «Польща зацікавлена в тому, щоб Україна поділяла з нею європейські цінності й не пішла шляхом Білорусі». На вашу думку, чи існує така небезпека?

— Не можна порівнювати Україну й Білорусь і проводити якісь паралелі між ними. Ті зміни, які сталися в Україні, а також останні президентські вибори засвідчують, що Україна далеко попереду на шляху до зміцнення демократичних цінностей. А те, що відбувається в Білорусі — дійсно викликає побоювання, тому що пов’язано зі східним сусідством не лише Польщі, а і Євросоюзу. Це абсолютно різні країни, що видно неозброєним оком. Відкритість України, яка спрямована на співпрацю з Європейським Союзом і іншими західними структурами, не можна порівняти з тим, що відбувається в Білорусі. Тим більше, також не можна порівнювати те, яким чином підтримується правопорядок в країні. Тому стурбованість Коморовського пов’язана з тим, щоб не було уповільнення в контексті зміцнення демократії і щоб Україна продовжувала рухатися далі. Мені здається, що тут жодного відкочування України у бік Білорусі просто бути не може, тому що і суспільство, і влада перебувають на зовсім іншому етапі свого розвитку.

— І наскільки важливо, щоб українська влада не на словах, а на ділі керувалися європейськими принципами як в плані наведення ладу в країні, так і інтеграції країни в ЄС?

— Насамперед, дуже важливо створення стабільних, прозорих, передбачених умов для розвитку середнього і малого бізнесу. Держава не може забезпечити місця всім робітникам. Система змінилася, ми не живемо в соціалізмі, коли після закінчення інституту був розподіл, і ти знав, що отримаєш роботу. Зараз інша система. Створення умов для розвитку малого і середнього бізнесу допомогло Польщі досягти такого економічного рівня, який ми маємо сьогодні. Я гадаю, це єдиний шлях не лише для України, а й для інших східноєвропейських країн, щоб таким чином наблизитися до стандартів, які існують в Європейському Союзі. Ми хочемо ділитися нашим досвідом і якомога активніше розвивати відносини на регіональному рівні. Не все має йти через центр — у цьому немає потреби, і ми можемо спілкуватися безпосередньо і, я гадаю, взаємовигідні економічні зв’язки сприятимуть розвитку культурних і міжлюдських зв’язків. Ми спілкуватимемося на звичайному рівні, як спілкуються люди, без пишномовних слів, якщо бачитимемо спільний інтерес.

— До речі, чи відчули польські бізнесмени зміну інвестиційного клімату з приходом нової влади в Україні?

— Так, є проблеми, які стосуються деяких підприємств. Я впевнений, що під час візиту українського Президента ці питання будуть вирішені. Причому не лише для польських інвесторів. Адже діалог України з Польщею, це майже все одно, що діалог із Євросоюзом. Ми зможемо переконати українську сторону в тому, яким чином треба відкривати ринок для європейських інвестицій. Без них Україні складно буде рухатися у напрямі Європи. Мені здається, що потреба у відкритті України для європейських інвестицій зрозуміла і є складовою політики зближення з Євросоюзом.

Я вважаю, що інвестиції, які ми разом реалізуємо в рамках підготовки до ЄВРО-2012, треба розглядати з більш перспективної площини. На їх основі ми може пройти більш динамічно такий шлях до взаємовигідної кооперації. Ми можемо вчитися один у одного того, як будувати якісні дороги.

— До речі, чи немає в Польщі стурбованості у зв’язку з проведенням фінальної частини ЄВРО-2012 після недавніх заяв функціонерів ФІФА про можливість перенесення чемпіонату до Німеччини?

— Це неможливо. ЄВРО буде і фінал буде в Києві. Важко собі уявити, щоб зараз змінити загальну ідею щодо реалізації ЄВРО-2012 в Польщі і Україні. Це наш спільний проект і ми разом зробимо все, щоб нікому не віддати його.

— Ви добре знаєте українську мову. Як вам вдалося її вивчити?

— Склалося так, що, працюючи в міністерстві закордонних справ, я відвідував курси української мови. А зараз я просто слухаю радіопередачі і телебачення і таким чином вивчаю мову. Немає часу зайнятися граматикою, але це само собою приходить — треба перебороти страх, щоб почати розмовляти. Найголовніше, що все розумієш. Коли я раніше приїжджав до Україні і слухав новини, то було багато незрозумілих слів, які я не міг зв’язати. Російська мова тут не допомагає. Можна завжди якесь слівце змінити й розмовляти діалектом.

— Пане Гурчиньські, а коли буде обраний новий посол?

— Скоро, цього року.

— Цікаво, чим викликана така затримка з призначенням нового глави місії в Києві?

— Затримки як такої не було. Послові пану Ключковські довелося виїхати 23 листопада з Києва. Важливо, щоб польська сторона хотіла, щоб новий посол був людиною, яка зможе внести нові ідеї у розвиток відносин із Україною. Щоб це була людина, яка також має досвід роботи на сході і людина, яка була, перш за все, зацікавленою в розвитку діалогу з Україною. Мені здається, що оцінити посла можна лише після того, як він завершує місію. Разом із тим важливо, що період, коли немає посла в Україні, не є періодом, коли ми уповільнили відносини. Це процедури, які пов’язані з призначенням посла, з узгодженням кандидатури, із отриманням від української сторони агремана. Гадаю, це скоро буде завершено. Я переконаний в тому, що новий посол приїде до України до нашого головування в Євросоюзі — тому що це важливо, тим паче, що Україна є стратегічним партнером для Польщі, країною, яка посідає важливе місце у Східному партнерстві й для відносин Європейського Союзу з Східноєвропейським сусідством, тут якраз приїзд посла буде стимул-реакцією і акцентуванням на тому, що ми сповнені рішучості, щоб розвивати ці відносини на належному рівні.

— А ви можете назвати ім’я посла?

— Я не буду цього робити, тому що ще немає відповіді з українського боку. Але, як на мене, воно вам відоме.

P.S. Як повідомляв «День» з посиланням на польські ЗМІ, зараз колишній посол Польщі в Білорусі, віце-міністр Генрік Литвин очікує на агреман від Києва.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: