Один із базових напрямів реформування Держприкордонслужби України полягає у розвитку міжнародного співробітництва. Його виконання здійснюється в чітких правових межах і водночас має вагому практичну складову, спрямовану на досягнення європейських стандартів служби. Як, наприклад, проект міжнародної технічної допомоги «Посилення системи управління людськими ресурсами Державної прикордонної служби України» (HUREMAS). Безпосередньо його реалізацією опікувався експерт представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, довгостроковий радник ДПСУ підполковник Прикордонної варти Республіки Польща Артур ВОНСОВСЬКИЙ. Напередодні закінчення терміну його перебування в Україні відбулася наша розмова.
— Вже понад три роки у ДПС України триває реалізація міжнародних технічних проектів HUREMAS та HUREMAS-2. Ви як один із його керівників можете констатувати, що мету проекту досягнуто?
— На мою думку, проект HUREMAS абсолютно реалізований, поставленої мети досягнуто. Я б не зміг відповісти на це запитання позитивно і так однозначно, якби не було добре налагодженої співпраці між міжнародними експертами та фахівцями адміністрації Держприкордонслужби України, які брали участь у діяльності робочих груп проекту. Саме вони на практиці втілили у життя більшу частину завдань, визначених рішенням голови Держприкордонслужби України, затверджуючи звіт та рекомендації проекту HUREMAS. Зауважу також, що робота наша та іноземних експертів в основному полягала у наданні необхідної інформації щодо сучасних європейських стандартів, порад, як їх найкраще досягти. Практичне здійснення змін — справа експертів адміністрації ДПСУ. Підкреслю: набагато легше працювати, коли бачиш, що людина має бажання працювати, а також щось змінити, користуючись твоєю допомогою. І саме у такому ключі відбувалося наше співробітництво з українськими експертами.
Тут мушу зробити невеличкий відступ — реалізація проекту HUREMAS розпочалася у січні 2006 року і закінчилась наприкінці 2007-го. Його друга частина, HUREMAS-2, логічно продовжує попередню. Вона стартувала у березні 2008-го й триватиме до 2010 року. Тому далі мова йтиме про досягнення обох проектів, хоча другий ще не завершено.
Найважливіша зміна — у системі набору персоналу до Служби через центри комплектування ДПСУ. Тут ще є проблеми, зокрема, у співпраці з військкоматами, але кроків назад уже не буде, цей напрямок діяльності Держприкордонслужби — абсолютно європейський. Принципові зміни відбулися й у системі підготовки сержантського складу — змінено програми підготовки, методику навчання — і знову ж таки згідно з європейськими стандартами. Досконала реалізація цих реформ відбулася завдяки генерал-майору Сергію САВІНУ, полковникам Володимиру СОЛЯРУ, Ігорю ХРИСТОФОРОВУ та Станіславу НОВОДРАНОВУ. Завдяки цим людям, спільному прагненню до змін на краще, ці реформи відбулися.
Швидкий перехід від комплектування військовослужбовцями строкової служби до набору суто професійних прикордонників у мене викликав велику особисту повагу до Державної прикордонної служби України. Суджу про це, порівнюючи такий перехід із нашим, польським. Прикордонна варта Польщі здійснювала його протягом семи-восьми років. У вас від ухвалення рішення до його реалізації минуло лише два роки. Це дуже короткий термін, але ви з таким непростим завданням успішно впоралися!
За останні два роки помітних змін зазнав підхід викладачів навчальних центрів до навчання курсантів. Це я побачив у Навчальному центрі в Оршанці, де завдяки начальнику Центру і викладачам, які прийшли з кордону, навчальний процес набув позитивної динаміки. Крім того, зараз легше готувати молодших спеціалістів, оскільки вже немає солдатів-строковиків. На них потрібно було витрачати більше коштів, вони потребували більшої уваги з боку командирів, додаткових тренувань з професійної підготовки. Зараз із молодшими фахівцями займаються юристи, аналітики, а також інші спеціалісти. Тобто люди, які навчають їх лише того, що знадобиться для виконання завдань на конкретній посаді.
У рамках проекту HUREMAS у Національній академії ДПСУ запроваджено декілька експериментальних курсів, зокрема, короткострокових офіцерських для випускників цивільних вищих навчальних закладів. Час та життя покажуть, наскільки вони підійдуть українському прикордонному відомству, але зазначу, що ми, іноземні експерти, допомагали розробляти даний проект, базуючись на кращому європейському досвіді. Згідно з ним, між військовим і поліцейським офіцером існує значна різниця. Перший потребує тривалої підготовки, яка передбачає опанування низкою спеціальних військових знань та умінь. Другий — регулярного підвищення кваліфікації в правовій та правоохоронній сферах, які, як відомо, мають властивість постійно змінюватися. Тому для офіцера-прикордонника важливо постійно навчатися актуальних знань, уміти приймати правильні правові рішення, бути «на ти» з найсвіжішими вітчизняними, іноземними та міжнародними правовими нормами.
На теперішній час у НАДПСУ відбулося два експериментальні курси, ще один, дев’ятимісячний, наближається до завершення. Зауважу, що подібні короткотермінові курси заощаджують серйозні кошти. Більшість країн Євросоюзу теж рахують гроші й не вважають за необхідне навчати правоохоронця протягом чотирьох років, а йдуть шляхом короткотермінових курсів. Ці курси — серйозний крок уперед Національної академії й адміністрації ДПСУ, які запровадили їх та готують людей за європейськими стандартами.
Важливим етапом проекту стала підготовка правових документів, які мали закріпити здійснювані реформи у законодавчому полі України. Наприклад, проект закону про прикордонний контроль та інші. Вони призначені не лише для прикордонників, а й для простих людей, які перетинають кордон. Адже люди теж повинні знати, що можна, а що не можна робити прикордоннику, який здійснює свої функції на кордоні. Це і є та сама європейська прозорість у роботі правоохоронних органів.
— Чи є необхідність, на ваш погляд, і надалі здійснювати міжнародну допомогу Держприкордонслужбі України у цьому напрямі?
— Про необхідність проекту судять за його результатами. Як я вже сказав, ми отримали хороший результат від HUREMAS, а це означає, що нам потрібно продовжувати співпрацювати, здійснювати подібні проекти. Українське прикордонне відомство отримує допомогу з реалізації різних проектів Євросоюзу, Сполучених Штатів Америки. Наш HUREMAS є маленькою частиною тієї роботи, яка відбувається сьогодні в рамках співпраці з донорами стосовно отримання техніки, порад експертів, інформації та передачі кращого досвіду.
Польська прикордонна варта практично з першого дня свого існування бере участь у проектах Євросоюзу. Спочатку цей напрям співробітництва був незрозумілим для нас. Через його новизну ми не розуміли процедур, не довіряли одне одному, а також співробітникам, із якими працювали. На початку не всі були за такий формат співпраці. Однак практично весь час до приєднання Польщі до Шенгенської угоди у нас здійснювалася велика кількість різноманітних проектів: логістичних, юридичних, з підготовки персоналу, внутрішньої роботи прикордонного відомства. Ми отримували, так би мовити, багато теоретичної допомоги від Євросоюзу, а за нею приходила сучасна техніка, підручники тощо. За декілька років ми уже вільно володіли знаннями у сфері управління такими процесами, співпраці з сусідами та донорами.
Отже, реалізація міжнародних проектів з надання технічної допомоги — напрям співпраці, який потрібен будь-якому сучасному відомству.
Зауважу, що нині, за підтримки Польщі й Швеції, розпочинається новий великий проект Євросоюзу «Східне партнерство». Його мета — розвиток співпраці з країнами, розташованими на східних рубежах ЄС. Україна також братиме у ньому участь. Проект дуже великий — його бюджет коливається у межах 600 млн. євро. І я бажаю Україні та Держприкордонслужбі взяти у ньому участь. Це чергова чудова можливість скористатися європейським досвідом, здійснити логістичні зміни, отримати сучасне обладнання, потрібне для охорони кордону, вивчити новий досвід тощо.
— Артуре, ви розповіли, так би мовити, про теоретичні результати HUREMAS. Але ж є і такі, що, образно кажучи, можна помацати руками...
— Так, логістична частина проекту також досить вагома. Наприклад, було профінансовано переобладнання казарми під готель для контрактників у Навчальному центрі підготовки молодших спеціалістів. Його модернізація обійшлася донорам у більше ніж два мільйони євро. Крім того, до цього та інших навчальних центрів поставлено чимало комплектів офісної техніки для підготовки викладачів, зокрема, понад 700 комп’ютерів, 100 мультимедійних проекторів тощо. Також у рамках проекту HUREMAS технікою було забезпечено управління органів охорони кордону, зокрема, штатні психологи, кадрові органи, відділи прикордонної служби, центри комплектування ДПС України. Тобто, підрозділи, з якими ми співпрацювали, отримали потужну підтримку.
Втім, більшість наших здобутків, як ви кажете, руками не помацаєш. За три роки у рамках проекту понад 500 українських офіцерів-прикордонників взяли участь у різнопланових тренінгах на території України і близько 150 офіцерів пройшли тренінги на базі правоохоронних відомств країн-членів Євросоюзу. Це дуже добрий службовий і життєвий досвід, який дозволяє на власні очі побачити, як діють реформи на практиці. Такий елемент співпраці освіжає погляд на службу, допомагає придумати щось нове на базі отриманих знань та застосувати у своїй роботі.
— До речі, про враження. За три з половиною роки ви не раз бачили, так би мовити, зсередини, як працюють українські прикордонники. Яке у вас склалося враження про їхній професіоналізм? Які паралелі можна провести із Прикордонною вартою Республіки Польща?
— Дійсно, перебуваючи у якості довгострокового радника такий тривалий час, я мав багато можливостей для знайомства з Держприкордонслужбою України. І я можу порівнювати, адже починав службу на «зеленому кордоні», пізніше працював у пункті пропуску, а потім — у прикордонному навчальному центрі.
Наприклад, якщо говорити про підготовку персоналу, хочу відзначити, що в українських навчальних центрах дуже добре налагоджено процес управління підготовкою. Свого часу я побував у подібних закладах Німеччини, Нідерландів та інших європейських країн і зазначу, що у вас він мало в чому поступається тамтешнім стандартам. Особливо — у контексті змін, які відбулися протягом останніх років. Для себе я зробив такий висновок: українські прикордонники хочуть і можуть впроваджувати ефективні реформи. Це особливо помітно в навчальних центрах та в Національній академії ДПСУ.
У ДПС України існують речі, які було б доречно застосувати і польським прикордонникам. Наприклад, у вашому навчальному центрі обладнано типовий пункт пропуску, в якому дуже добре готувати персонал для практичної роботи. У нас, на жаль, такого немає. Практика наших курсантів проходить на кордоні. Проте як викладач знаю, що такий типовий пункт пропуску став би в пригоді в навчальному центрі. Лише зараз, на основі українського досвіду, ми плануємо створити подібний навчальний комплекс у себе.
Довідка «Дня»
Лише протягом минулого року в результаті реалізації понад 20 проектів міжнародної допомоги ДПСУ отримала технічної допомоги на суму близько 90,5 млн. грн (2007 року — 65 млн. грн). Безпосередніми її отримувачами є 18 прикордонних загонів та п’ять загонів морської охорони (охоплено всі регіональні управління), ОКПП «Київ», НАДПСУ, три навчальні центри та інші підрозділи.
