Відносини між Україною та Росією часто зазнавали спадів та підйомів. Наскільки змінилося ставлення двох народів один до одного за останній час, вирішили з’ясувати фахівці Київського інституту вивчення Росії у ході дослідження «Українці та росіяни: погляд одне на одного». Таке опитування соціологи провели вперше за історію двох незалежних країн, у ньому взяло участь 2100 інтерв’юерів у Росії та 1300 в України.
Як з’ясували соціологи, жителі РФ розраховують тільки на власні сили у будівництві свого майбутнього: 79% упевнені, що самі повинні відповідати за свої благополуччя, 75% покладаються на державу і 70% — на місцеву владу. Наші громадяни не поступаються у цьому сусідам: 89% українців повністю впевнені, що зможуть збудувати власне майбутнє самостійно.
За даними дослідження, основним критерієм оцінки стосункiв між росіянами та українцями є індекс добросусідства, який нині становить +11 балів (за шкалою від — 100 до +100), при чому в Україні цей показник трохи вищий, ніж у Росії: 14 і 9 відповідно. Як стверджує генеральний директор Інституту вивчення Росії Андрій Блінов, наразі обидві країни перебувають у стані прохолодного нейтралітету. Якщо політична та соціальна ситуація України та Росії розвиватиметься у тому ж руслі, що й нині, індекс добросусідства між ними може знизитися на кілька щаблів.
— Політична ситуація у обох країнах нині непроста: Україна ще й досі відчуває наслідки помаранчевої революції, а Росія готується до президентських виборів, які можуть істотно вплинути на нинішні міждержавні відносини, — переконаний Андрій Блінов. — Щоб відстежувати зміни поглядів росіян та українців одне на одного, подібні дослідження проводитимуться систематично. Так, якщо нині 21% росіян та 25% українців називають відносини між двома державами сусідськими, то після березневих виборів президента Росії вони можуть стати нейтральними або ворожими. Уже нині так вважає 14% росіян, при цьому ще 8% визначає міждержавні відносини як конкурентні. Українці ж настроєні більш оптимістично: майже 11% наших співвітчизників називає відносини між двома державами дружніми, а 12% — партнерськими, із чим абсолютне не погоджуються росіяни.
Сходяться росіяни та українці тільки в одному: відносини між народами та державами за останній рік дійсно погіршилися. На це в анкетах указало майже 40% наших громадян та 35% жителів РФ. На думку Андрія Блінова, по-іншому просто не може бути, адже щодня російське телебачення розповідає, що українці вкрали російський газ. Українське ТБ у свою чергу інформує, що росіяни безкоштовно качають свою нафту і газ нашими трубами. За цих умов не втрачають оптимізму лише по 8% жителів обох держав, які все-таки бачать у відносинах між ними зміни на краще.
Звідки ж черпають інформацію одне про одного два народи? Для жителів України основними джерелами інформації про сусідню країну є російські телерадіоканали (72%), українське ТБ та радіомовлення (65%), українська преса (32%) та російські газети (22%). Невелику частину інформації отримують українці від своїх родичів та знайомих, що проживають у Росії, — 21%. Жителі РФ отримують інформацію про нас із власного телебачення (72%) та своєї ж преси (21%) — українського там просто немає.
— Прикро, що більшу частину інформації громадяни обох країн отримують завдяки телебаченню, а не безпосередньому спілкуванню, — зауважує науковий співробітник інституту Олексій Боровський. — Кожен четвертий українець зазначив, що отримує новини про Росію від родичів та знайомих, серед росіян таких лише один із десяти. Ці дані лише підтверджують тезу про нееквівалентний обмін інформацією між нашими країнами. В українців більший медійний вибір інформації, тому вони можуть робити більш об’єктивні та глибокі висновки. Та й жителям Західної України легше приїхати в Росію, чим мешканцю Сибіру чи Далекого Сходу — до нас. Цьому заважає звичайна географія — відстані від Львова до російського кордону та від Владивостока до українського суттєво відрізняються.
Різні географічні умови, як виявилося у ході дослідження, впливають і на формування зв’язків між українцями та росіянами. Так, дві третини громадян Росії та майже половина жителі України не мають ні особистих, ні професійних зв’язків із представниками сусідньої держави. А після розпаду Радянського Союзу понад 60% українців жодного разу не бували у Росії. У свою чергу ніколи не перетинали українського кордону понад 80% росіян. За даними опитування, регулярно відвідують сусідню країну тільки 5% російських громадян та 9% українських — здебільшого це заробітчани центрального та північно-західного регіону РФ і північно-східної України.
Незважаючи на низьку інтенсивність спілкування, громадяни обох держав називають однакові проблеми, які нині існують між Україною та Росією. У середньому 35% жителів двох країн вважають найсерйознішим питання енергетичної залежності, 35% — проблему недовіри політичних лідерів одне до одного, майже 20% нарікають на різницю у внутрішньополітичному курсі. Усі ці проблеми, на думку експертів, «заморожують» відносини між Росією та Україною, а також заважають їм прогресивно розвиватися. Із часом ці цифри зміняться, та головне, щоб індекс добросусідства не сягнув мінусової позначки — тепло нині дорого коштує...
КОМЕНТАРI
Євген ГОЛОВАХА , соціолог:
— Уже давно відносини між Росією та Україною перестали розглядатися у родинному аспекті — у традиційному патріархальному контексті, який нині віджив своє. Поступово цей стереотип, який формувався сторіччями, у тому числі й за радянських часів, коли державоутворюючою нацією були росіяни, втратить патріархальний зміст. У цьому сенсі українці менш емоційно сприймають цей стереотип, але росіянам ще й досі важко звикнути до суверенності обох держав, які мають свої погляди на світ, власні орієнтації, напрями розвитку та проблеми. Звісно, з часом це минеться. Важливе значення тут має формування історичної свідомості народів, яка має досить глибоке коріння і його не так легко знищити. Тому, скажімо, Україні значно легше побудувати відносини зі Словаччиною чи Угорщиною, ніж із Росією, — ми більш відкриті та дружелюбнішi за росіян. Справжнім випробуванням для російсько-українських відносин стане вступ України до НАТО. Для українців — це поки що об’єкт негативного сприйняття, а для росіян ще й досі це якщо не ворожа, то недоброзичлива організація. Тому коли Україна піде шляхом до НАТО, стосунки між країнами зміняться і на державному, і на психологічному рівні. Висновок з цього простий: за все треба платити, у тому числі й за демократію. Коли в країні багато виборів, доводиться платити нестабільністю та економічними проблемами. Багатовекторність у зовнішній політиці — це дуже добре, але від неї треба потроху відходити, адже для кожного рішучого політичного кроку є своя ціна.
Віктор КОНСТАНТИНОВ , кандидат політичних наук:
— Наразі запас міцності відносин, який зберігався між Україною та Росією ще з радянських часів, практично вичерпано. Незважаючи на це, обидві країни сформувалися як незалежні країни у тих межах — соціальних, політичних, географічних тощо, — які їм дісталися у момент розпаду Союзу. Через це політично-інформаційне поле Росії та України стає найважливішим фактором, із якого населення обох країн черпає знання про зовнішній світ. Досить тривалий час у внутрішньополітичній боротьбі України поширеним був традиційний підхід — загострення відносин iз Росією, що активно проявлялося у період передвиборних кампаній. Після закінчення виборів політичне поле стихало. Останнім часом ситуація кардинально змінилася. З одного боку, через те, що виборів надто багато, з другого — через активність політиків, тому висвітлення політичних подій не сходить з перших шпальт засобів масової інформації і є постійним фактором пропаганди українського та російського політикуму. Усе це впливає на формування громадської свідомості. Накопичена політиками інерція витікає в поле громадської думки. Найближчим часом ця тенденція не зміниться, бо образ зовнішнього ворога завжди був зручний для внутрішньополітичної боротьби, а нині нас очікують важливі події в житті України та Росії, які зроблять політику обох країн жорсткішою і так чи інакше вплинуть на громадські настрої та установки. Мова йде про президентські вибори у РФ та майбутні вибори Президента України. У першому випадку закріпиться тенденція Росії звертати більше уваги на себе, коли суспільство мало цікавиться зовнішнім світом. Україна не стане винятком: інформаційний інтерес до неї знизиться. Єдине, що цікавитиме росіян напередодні виборчої кампанії, — думки іноземців про Росію. В Україні відносини з Росією давно стали фактором внутрішньополітичної боротьби, все частіше вони обговорюються як орієнтація тих чи інших політичних сил, тому в передвиборчій кампанії України відносини з Росією знову стануть центральним сюжетом.
