У відповідь на ситуацію, що склалася в Феодосії, військові журналісти газети «Флот України» оголосили про намір розпочати голодування на знак протесту проти «інформаційної війни» в Україні. Як говориться в їхній заяві, ухваленій на офіцерських зборах редакції, «тривогу та занепокоєння військових журналістів газети «Флот України» викликають події навколо підготовки до чергових українсько-американських навчань «Сі Бриз». Кореспонденти газети відзначають, що із 1997 року вони разом із екіпажами українських кораблів та підрозділами морської піхоти брали безпосередню участь у цих навчаннях. «Ми мали змогу переконатися, як із кожним роком зростає рівень підготовки наших військовослужбовців і їх здатність діяти спільно з іноземними колегами. На жаль, ми були свідками й того, як налагодженню співпраці постійно намагалися завадити ті, хто пам'ятає про НАТО лише з радянських часів. Але ніколи їх методи й заяви не були такими деструктивними за формою та змістом, як зараз…», — вважають журналісти.
Журналісти наголошують, що «тепер ми бачимо, як чесне інформування програє маніпуляціям. Бачимо, як хочуть «списати до архіву» досвід військових моряків. Міжнародний авторитет віддають на відкуп людям, які живуть тимчасовою політичною вигодою. Чого домагаються ті, хто декларує заборони на захід кораблів країн НАТО? Хочуть, щоб і українські кораблі не приймали в країнах Альянсу? Даруйте, але тоді в Середземному морі нас майже ніде не чекатимуть у гості. Також у Чорному морі нікуди, крім Росії, ми незабаром не зможемо завітати, як партнери…»
Журналісти газети «Флот України» заявляють, що «поки тривають суперечки щодо того, чи були підстави для знаходження стрілецької зброї в не розмитнених контейнерах на території Феодосійського порту, щодня через кордони України російськими ЗМІ безперешкодно «ввозяться» гігантські порції дезинформації та брехні. «Інформаційна зброя» — незрівнянно більш руйнівна, ніж звичайна. Наші «втрати» можуть бути безпрецедентними»...
Співробітники редакції нагадують, що їхня газета почала виходити 8 червня 1992 року, коли так само відбувалася мітингова стихія проти ВМС України. Журналісти вважають, що через чотирнадцять років після початку важкого шляху їх «знову намагаються зробити заручниками застарілих ідеологічних догм». На знак протесту всі офіцери газети заявили про намір оголосити голодування, продовжуючи при цьому виконувати свої обов'язки.
Як повідомив «Дню» заступник головного редактора газети «Флот України» Альбій Шудря, журналісти «Флоту України» не змінили свого ставлення до проблеми в зв'язку з тим, що американські військові вже виїхали з Криму, і якщо кампанія дезінформації та брехні стосовно навчань «Сі Бріз-2006» буде продовжуватись в Криму і в Україні в цілому, вони від намірів перейдуть до виконання своїх задумів і дійсно оголосять голодування. Він розповів «Дню», що з колективом редакції зустрічався головнокомандувач ВМС адмірал Ігор Тенюх, який у жорсткій формі попередив військових журналістів про те, що вони мають, в першу чергу, виконувати свої службові обов'язки, а не протестувати. Однак, сказав Альбій Шудря, колектив журналістів вирішив, що не відмовиться від своїх намірів. Як військовослужбовці, офіцери редакції газети «Флот України» продовжують добросовісно виконувати свої обов'язки, однак як журналісти- професіонали вони просто зобов'язані висловити протест проти кампанії брехні та дезінформації, яка супроводжує підготовку до навчання, заради того, щоб народ України міг знати дійсну правду, і не був введений в оману.
КОМЕНТАРІ
Олександр СУШКО , директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України:
— Безумовно, всі ці події, на жаль, засвідчують неспроможність центральної влади забезпечити виконання тих міжнародних зобов'язань, які були раніше взяті урядом України. Проблема не в антинатівських пікетах, які, власне, завжди були частиною кримської реальності, а в тому що на рівні Києва не було забезпечено всіх законодавчих вимог для проведення цих навчань. Це призвело до зриву одних навчань («Тугий вузол») із британцями і поставило під сумнів подальші навчання, які заплановані на цей рік. Безумовно, це негативно позначається на сприйняті України як договороспроможної держави.
На цьому конфлікті виграли ті сили, які були зацікавлені в недопущенні вступу України в НАТО. Хоча тут немає прямого зв'язку, але зрозуміло, що в таких подіях перевіряється готовність України бути справжнім союзником. І якщо країна доводить свою неспроможність чи не повну спроможність, то посилюються підстави скептиків щодо перспектив інтеграції України в НАТО. Тому що Альянсу не потрібні країни, які нездатні виконувати заздалегідь обумовлені зобов'язання. Можна сказати, що виграла російська сторона, оскільки одним із ключових інтересів Кремля є недопущення входження України в НАТО. Також виграли політичні сили, яким вдалося пограти м'язами, користуючись вакуумом влади в Києві, і продемонструвати, що без них дуже важко буде забезпечувати будь-яку політику України.
Ситуація в Україні певним чином унікальна. До виконання своїх обов'язків ще не приступила Верховна Рада, яка має схвалити подібний закон. У даному випадку це урок для політиків, яким не вистачило двох із половиною місяців після виборів, щоб розпочати роботу.
Для Партії регіонів «феодосійське питання» стало розмінною монетою в політичній грі. Вони зараз хочуть усіма засобами продемонструвати, що без них жодна робота в Україні неможлива, що без них центральна влада в Києві не може виконувати ті міжнародні зобов'язання, які протягом багатьох років виконувались без жодних перешкод.
Сергій БЛИЗНЮКОВ , контр-адмірал ВМС України, радник міністра оборони:
— У цій ситуації однозначно програла Україна, програла й сама Феодосія. Це пов'язано з тим, що Феодосія займалася не вирішенням власних проблем, а проблем сусідньої держави. Феодосійці і мер міста взялися за так зване розв'язання проблеми НАТО, чим перелякали всіх відпочиваючих. До цього часу в Феодосії Російська Федерація не використовує спільно з нами кілька пірсів, хоча це передбачено відповідним протоколом. Із 1999 року в Феодосії стоїть ракетний катер, який немає розпізнавальних знаків. І феодосійську спільноту ніяк не цікавить, чому там стоїть військовий корабель без жодних розпізнавальних знаків. До цього часу Феодосія не вирішує питання щодо передачі групи об'єктів, які Чорноморський флот РФ мав би передати місту. Всі чомусь зациклились на НАТО, яке якраз до цього немає жодного відношення. Влада, на мою думку, діяла нормально. Справа лише в тому, що рішення про допуск іноземних військ на територію України має здійснювати законом Верховна Рада. На жаль, поки що вона не в змозі працювати, а Україна має зобов'язання згідно з двосторонніми угодами і повинна їх виконувати. Ми не можемо чекати, коли уряд буде сформовано. Що стосується Міністерства оборони, то воно все робило в правових рамках. Інша справа, що держава недопрацювала питання, знаючи, що на цьому будуть грати інші політичні сили. У них була можливість на цьому пограти, а держава програла майже мільйон доларів. Нам би допомогли зробити нормальний полігон, який відповідав би всім показникам. А ми все втратили...
