Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ракетний шантаж

Чи можна зупинити «ядерні апетити» Північної Кореї
6 липня, 2006 - 00:00
ПРОТЕСТИ В ПІВДЕННІЙ КОРЕЇ ПРОТИ РАКЕТНИХ ВИПРОБУВАНЬ ПІВНІЧНОГО СУСІДА / ФОТО РЕЙТЕР

Протягом двох днів поспіль Північна Корея зробила сім запусків балістичних ракет далекого та середнього радіуса. За даними експертів, деякі з випущених ракет здатні уражати цілі на території США. Примітно, що північні корейці зробили запуск шести ракет у День незалежності США всього через кілька годин після старту американського космічного шаттлу «Дискавері» з мису Канаверал. За повідомленнями ЗМІ, вже на 40-й секунді польоту Taepodong-2, радіус дії якої становить від 3500 до 4300 км, почалися неполадки і вона впала в Японське море. Інші ракети, які мають меншу дальність польоту, також впали в море, не долетівши до цілі.

Дії Пхеньяна одразу ж засудили у Вашингтоні, Токіо й Москві. США та Японія раніше попереджали КНДР про наслідки запуску ракети «Тепходон- 2» і про загрозу санкцій у разі повторення ракетних випробувань. Радник із національної безпеки США Стівен Хедлі назвав запуски ракет «провокаційною поведінкою», але зазначив, що ракети не становлять загрози для території США. На його думку, запуск ракет міг стати спробою Пхеньяна повернутися в центр уваги світової спільноти, оскільки протягом останніх місяців головною метою дипломатів стало вирішення ядерної програми Ірану.

У Росії вважають, що здійснені запуски ракет явно не відповідають зміцненню заходів довіри в регіоні. «Такі дії суттєво ускладнюють ситуацію навколо корейської ядерної програми», — зазначив офіційний представник МЗС РФ Михайло Камінін. Він також повідомив, що російська сторона візьме активну участь у спеціальному засіданні Ради безпеки ООН.

Японія, яка, на відміну від США, перебуває в безпосередній близькості до Північної Кореї, назвала випробування «загрозою національній безпеці». Не забарилися і дії Токіо. Японський уряд оголосив про введення низки економічних санкцій проти Північної Кореї. Серед санкцій — заборона в’їзду в Японію північнокорейським чиновникам і заходу суден у морські порти, а також літаків в аеропорти цієї країни. Цей захід ще до офіційного оголошення було застосовано відносно пасажирського порома, що зв’язує КНДР і Японію, якому в день пусків заборонили відвідувати японські порти протягом шести місяців. Судно стоїть на якорі біля берегів Японії в очікуванні нових вказівок. Генеральний секретар кабінету міністрів Японії Сіндзо Абе повідомив, що уряд вивчає також можливість заборонити місцевій корейській общині переказувати гроші родичам у КНДР.

У північнокорейській столиці визнали факт проведення ракетних випробувань, але не дали жодних пояснень щодо пусків ракет. Представник МЗС Північної Кореї Лі Хен тільки заявив, що «проведення ракетних випробувань є невід’ємним і суверенним правом КНДР, і ніхто не має права вказувати нам, чи можна це чи не можна».

Прем’єр-міністр Дзюнітіро Коїдзумі вважає, що КНДР нічого не доб’ється своїми діями. При цьому він заявив, що Північна Корея повинна дотримуватися Пхеньянської угоди про мораторій на ракетні випробування, підписаної в 2002 році. «Це важливо передусім в інтересах народу Північної Кореї», — наголосив японський прем’єр. Два роки тому Пхеньян заявив про намір дотримуватися мораторію і надалі. Востаннє озброєні сили Північної Кореї здійснили запуск балістичної ракети Taepodong-1 у серпні 1998 року. Тоді ця балістична ракета приземлилася у водах Японського моря між Владивостоком і північною частиною японських островів.

КОМЕНТАР

Юлія КУРНИШОВА, старший консультант відділу досліджень країн Близького Сходу й Азіатсько-тихоокеанського регіону НІСД:

— Символізм пуску ракет у День незалежності США прямо свідчить про намір Пхеньяна показати Вашингтону, що Північна Корея не буде поступливою переговорною стороною, як Сирія і Лівія, які свого часу відмовилися від власних ядерних програм. Північна Корея продовжує «накручувати ціну» за те, щоб повернутися до переговорів. Мета запусків полягає в тому, щоб отримати певні «дивіденди» за приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Північна Корея хоче не тільки отримати гарантії безпеки від західних країн, а й просить масштабної економічної допомоги, оскільки в країні критична ситуація з продовольством, із валютними запасами. Більшість населення перебуває просто на межі існування.

Північна Корея є, з одного боку, радикалом у політиці на міжнародній арені, а з іншого — вельми закритою державою. Тому важко передбачити, як надалі можуть розвиватися події. Мені здається, що на регіональному рівні запуски ракет призведуть до нарощування оборонних зусиль країн регіону. Насамперед Японії, Південної Кореї та Тайваню, які є основними союзниками США. Фактично саме вони найбільше побоюються ядерної програми Північної Кореї.

Якою може бути реакція США на дії Пхеньяна? Вашингтон і так засмучений тим, як розвиваються події в Афганістані, Іраку та навколо ядерної програми Ірану. Проблем у США предостатньо і відкривати новий фронт, якщо говорити про силове втручання в Північну Корею, було б дуже ризиковано. Крім того, треба враховувати, що Джордж Буш вже, по суті, є «кульгавою качкою». Не думаю, що йому хочеться увійти в історію як президент, який розв’язав стільки воєн по всьому світу. А якщо розглядати Північну Корею з погляду політекономії, напад на неї не несе жодних дивідендів, а витрати будуть значними.

У США є кілька механізмів впливу на Пхеньян. Здебільшого це політико-економічні санкції: блокада, ізоляція, відрізання від усіх фінансових і продовольчих потоків. На засіданні Ради Безпеки ООН розглядатимуть питання санкцій проти Північної Кореї. Ці заходи ініціюють новий виток переговорів. У північнокорейському досьє, на відміну від іранського ядерного досьє, більше ймовірності того, що серед постійних членів РБ ООН буде єдина позиція. Щодо Ірану є розділення на тих, хто виступає за жорсткі санкції, і тих, хто проти санкцій, з огляду на економічні інтереси. Щодо Північної Кореї ситуація простіша та складніша. Адже ця країна володітиме не тільки балістичними ракетами, а й бойовими ядерними зарядами до них. А такий розвиток подій невигідний усім членам Ради Безпеки.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: