«Республіка Казахстан досить швидко прийняла всі необхідні для регулювання ринкової економіки закони завдяки діяльності двопалатного парламенту», — стверджує Надзвичайний і Повноважний Посол Казахстану в Україні Равіль Чердабаєв. Двопалатна структура законодавчих зборів була одним із основних нововведень, закріплених новою Конституцією країни, сьому річницю прийняття якої Казахстан відзначав учора. За словами пана Чердабаєва, Основний Закон став базою для просування державних і соціально- економічних реформ. Зокрема, сьогодні в Казахстані прийнято всі необхідні закони, що регламентують порядок залучення іноземних інвестицій, пільги для інвесторів. Минулого року Світовий банк включив Казахстан до числа 20-ти країн світу, що залучають найбільші обсяги інвестицій.
Співпрацю з Україною Равіль Чердабаєв називає одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики Казахстану. Що ж до участі казахстанських компаній в міжнародному консорціумі з експлуатації нафтопроводу «Одеса — Броди», то це питання вирішуватиметься тільки з позиції економічної вигоди.
— Чи відчуває Казахстан вигоду від членства в ЄврАзЕС? Нещодавно Росія розпочала антидемпінговий процес проти казахстанських виробників, що є неприпустимим між двома державами — членами Співтовариства. Наскільки, в такому випадку, працюють механізми, закладені в основу цієї організації?
— Передусім, хотів би нагадати, що участь Казахстану в Митному союзі, що є основою організації ЄврАзЕС, привела до зростання товарообігу з державами-учасниками. У рамках ЄврАзЕС створюється механізм більш широкої співпраці — це режим вільної торгівлі, формування законодавчих основ для створення сприятливих умов податкової, тарифної політики, взаємодія національних валютно-фінансових систем та інше. Формується Транспортний Союз, спільний енергетичний ринок, єдиний митний простір, здійснюється гармонізація національних систем освіти, науки і культури.
Привабливість участі в ЄврАзЕС характеризується цифрами: минулого року обсяг взаємної торгівлі між країнами-членами ЄврАзЕС сягнув $ 3 млрд., а зростання ВВП цих країн в середньому становило від 4% до 13,2%.
За оцінками експертів, промисловий потенціал країн, що входять до Співдружності незалежних держав, становить приблизно 10% світового, запаси основних видів природних ресурсів — близько 25%, експортний потенціал — 4,5%. Сьогодні відмінною рисою світової економіки є зростаюча економічна інтеграція цілих регіонів і континентів. І щоб потрапити у фарватер світового розвитку, країнам СНД необхідно інтегруватися економічно. Цьому сприяють традиційні виробничо-технологічні та коопераційні зв’язки між підприємствами, ідентична система побудови організаційних і фінансових структур, єдина науково-технічна база.
Що стосується антидемпінгового процесу щодо імпорту казахстанської сталі, я не став би драматизувати ситуацію і прямо пов’язувати її з діяльністю ЄврАзЕС. Ця організація проходить етап свого становлення і поступово удосконалюватиметься і краще пристосовуватиметься до умов, що змінюються. Крім того, як видається, кращим засобом проти антидемпінгових процесів буде саме поглиблення міжгалузевої співпраці, узгодженість дій сторін з метою створення ємного і збалансованого внутрішнього ринку, а також спільного відстоювання інтересів на світовому ринку. Багато в чому цю мету переслідує Євразійське економічне співтовариство.
— Чи зацікавлений Казахстан в Україні як у країні для експорту нафти?
— Співпраця з Україною є однією з пріоритетних напрямів зовнішньої політики Казахстану. Ми розглядаємо Україну як державу з потужним виробничим, науково-технічним і кадровим потенціалом, що займаю важливе геополітичне і транзитне положення на стику транспортних шляхів Європи та Азії. Зокрема, великий інтерес викликає побудований нафтопровід «Одеса — Броди і нові можливості транзиту нафти. Як відомо, до 2010 року в Казахстані планується добувати близько 100 млн. тонн нафти щорічно. Що ж стосується конкретної участі казахстанських компаній в міжнародному консорціумі з експлуатації нафтопроводу, хотів би відзначити, що це питання визначатиметься тільки з позиції економічної вигоди.
— Чи розглядає Казахстан можливість співпраці з ГУУАМ?
— Казахстан уважно стежить за діяльністю організації ГУУАМ і вітає будь-які форми регіональної співпраці, спрямованої на економічне зростання, зміцнення стабільності і, зрештою, на зростання добробуту народу. Можливість же участі в рамках ГУУАМ багато в чому визначатиметься життєздатністю організації, реальною економічною віддачею. Зовнішня політика незалежного Казахстану сьогодні визначається економічною мотивацією.
— Більшість іноземних інвестицій у Казахстані вкладені в нафтову промисловість. Чи не вважають це в Астані певним перекосом? Чи залучає Казахстан іноземних інвесторів до інших, не сировинних, сфер своєї економіки? Які особливості роботи з іноземними інвесторами в Казахстані?
— Передусім, хотів би підкреслити, що в Казахстані прийнято всі необхідні закони, що регламентують порядок залучення іноземних інвестицій, пільги для інвесторів та інші умови. Залученню інвестицій також сприяла політика обмеженого втручання держави в економіку. Прозорість умов інвестиційної співпраці, непорушність домовленостей із інвесторами, гарантії повернення капіталів є наріжними каменями інвестиційної політики. У центрі уваги держави був і залишається захист іноземних інвестицій.
Усього з моменту отримання незалежності Казахстан залучив прямих іноземних інвестицій на суму близько $ 20 млрд. За оцінками експертів, казахстанська економіка отримала понад 80% усіх прямих інвестицій у Центральну Азію. Минулого року Світовий банк включив Казахстан до числа 20-ти країн світу, що залучають найбільші обсяги інвестицій.
60% від загальної суми інвестицій вкладено в паливно- енергетичний комплекс, у тому числі 45% — в нафтогазову галузь. Інша частина — в обробну промисловість, аграрний сектор, машинобудування, сферу високий технологій. Ми не вважаємо перекосом переважання обсягів інвестицій в нафтогазовій галузі, оскільки на те існує ряд об’єктивних причин, в числі яких — переважно сировинна структура казахстанської економіки, висока ліквідність енергоносіїв, орієнтованість нафтогазової галузі на експорт та багато інших. Завдяки залученню інвестицій, сьогодні ПЕК Казахстану став своєрідним «локомотивом» для інших галузей казахстанської промисловості.
— Наскільки ефективно була проведена минулого року амністія тіньових капіталів? Яку частину від передбачуваного обсягу «темних грошей» становлять отримані в її результаті півмільярда доларів? Яким чином використовуються повернені гроші в економіці країни, в які сфери господарства їх вкладено?
— Ми оцінюємо підсумки лібералізації тіньового капіталу як досить успішну акцію. За даними Нацбанку Казахстану, за один місяць у казахстанські банки надійшло понад $480 млн., з них понад 82% — готівкою доларами, 11,4% — переказами з валютних рахунків зарубіжних банків і 6% — готівкою тенге. Мінімальна легалізована сума — близько $2 тис., максимальна — близько $80 тис. (готівкою). Жодних податків з цих сум не сплачувалося. Більш того, Міністерство доходів ухвалило рішення знищити всі декларації про прибутки і майно громадян за період з 1995 до 2000 року.
Що ж стосується оцінки загального обсягу тіньових капіталів, то це прерогатива експертів.
Держава не має права розпоряджатися поверненими грошима. Це внески приватних осіб, і ті, хто ризикнув легалізувати свій капітал, можуть їм вільно користуватися — вкласти в підприємництво або інші сфери економіки. Йдеться про те, що тепер ці гроші легально працюватимуть на казахстанську економіку. Робота з детінізації фінансових коштів триває.
— Чи не складається в Казахстані враження, що вплив Росії в Центральній Азії послабшав з часу початку антитерористичної операції в Афганістані, в той час як вплив США в регіоні збільшився?
— На мій погляд, проведення США антитерористичної операції в Афганістані і підтримка боротьби з тероризмом з боку центральноазіатських держав, а також Росії, безумовно, позначилися на активізації взаємодії країн регіону з американською стороною. Це пов’язано не тільки зі співпрацею під час військової операції, але й із пожвавленням зовнішньополітичного діалогу. Питання не тільки в тому, щоб ліквідувати терористів, а й у тому, щоб усунути причину виникнення, підгрунтя цієї проблеми. Це вимагає тривалої спільної праці зацікавлених країн, а саме — вирішення економічних, соціальних, політичних та інших питань. Слід зазначити, що діалог цей будується за активної участі та конструктивного сприяння російської сторони.
Казахстан, як і Україна, підтримав проведення антитерористичної операції в Афганістані, забезпечивши транзит вантажів і техніки через свою територію. Одночасно ми оголосили про свою готовність прийняти біженців з цієї країни. Загалом, ми вважаємо, що події в Азії викликають нагальну необхідність вироблення механізмів, які б забезпечили регіональну безпеку та стабільність. На це, зокрема, спрямована ініціатива Казахстану щодо скликання Наради із взаємодії та заходів довіри в Азії. При цьому, наші пропозиції передбачають не тільки заходи щодо запобігання конфліктам, але й покращення соціально-економічного становища регіону. Адже джерела тероризму в Афганістані багато в чому криються у бідності, убогості та розрусі, що багато років панують у цій країні через безперервні війни.
