Підсумкова угода саміту Європейського Союзу в Ніцці, якої було досягнуто з великими труднощами, вже опинилася під загрозою. За інформацією «Файненшл Таймс», Європарламент може не ратифікувати цю угоду, яка передбачає реформування механізмів прийняття рішень в органах ЄС навіть за тієї умови, коли б її ратифікували парламенти всіх нинішніх 15 країн-членів Союзу. А цього може й не трапитися: з парламентів Бельгії та Італії вже чути, що документ ратифіковано не буде. Щоправда, не виключено, що ці настрої ще зміняться з часом. Просто зміни всім даються нелегко.
Розчарування. Таким був пануючий настрій після марафонського саміту в Ніцці. Голова Європейської Комісії Романо Проді навіть і не думав приховувати, що хотілося досягти значно більше. Розчаровані німці — найбільша країна ЄС не має найбільшої квоти голосів при прийнятті рішень. Розчаровані «малі країни» — квоти голосів розподілено так, що все може бути вирішено без врахування їхніх інтересів та зауважень, особливо, коли вже не існує права вето. «Незграбний компроміс, який може лише зробити прийняття рішень ще важчим», — так характеризують результати найважливішого за всю історію ЄС саміту західні мас-медіа. В разі ж, коли Європарламент дійсно відмовиться ратифікувати угоду, можна буде, очевидно, говорити про крах ідеї об’єднаної Європи.
Втім, є й задоволені. Передусім — представники країн- кандидатів на вступ до ЄС. Прем’єр-міністри Чехії та Словенії Мілош Земан та Янез Дрновшек майже одноголосно заявили, що повністю задоволені результатами саміту, їхній словацький колега Мікулаш Дзурінда додав, що ці результати відкривають шлях до розширення ЄС чесним способом. Причому йдеться не про «груповий підхід», про який так довго говорилося, а виключно про індивідуальний — по мірі готовності кожної з країн-кандидатів. Сьогоднішня Словаччина, зокрема, сподівається, що швидко нажене те, що було впущене, і на 2004 рік — коли, як передбачається, й розпочнеться розширення, — країна вже буде повністю готовою до вступу. Ще країни-кандидати хочуть прав, у всьому рівних з правами «старих» членів. А це також може викликати величезний супротив у західних суспільствах. Скептики можуть, як це нерідко буває, мати рацію.
