У США назріває новий скандал, у центрі якого опинився колишній міністр фінансів Пол О’Ніл. Колись підзвітне йому відомство підозрює, що відомий у країні політик розголосив секретні документи. У зв’язку з цим американський мінфін вирішив розпочати розслідування.
Бі-Бі-Сі повідомляє, що займатиметься цим питанням генеральний інспектор міністерства (ця посада існує в усіх американських урядових відомствах). Спостерігачі зазначають, що йдеться про порівняно камерне, майже рутинне розслідування, а не про гучне дійство, яке часто супроводжує вашингтонські скандали. Буча зчинилася після того, як у передачі телекомпанії Сі-Бі-Ес «60 хвилин», що транслювалася минулої неділі, прозвучало інтерв’ю з колишнім міністром фінансів. Слова О’Ніла ілюструвалися показом документів принаймні на одному з яких було ясно видно гриф «секретно». Показали також книгу колишнього кореспондента газети «Уолл-Стріт Джорнел» Рона Саскайнда «Ціна відданості», що грунтується на інтерв’ю з багатьма представниками адміністрації Буша, але головним чином з О’Нілом.
Автор книги заявив, що колишній глава мінфіну США люб’язно надав йому для роботи над книгою тисячі документів, що ілюструють внутрішнє життя адміністрації Буша, членом якої О’Ніл був перші два роки її існування. За словами експертів, залишаючи — не зовсім за власним бажанням — Білий дім у грудні 2002 року, О’Ніл мав право забрати частину службових документів із собою за умови, що він надасть їх список. Інакше колишнім державним діячам було б дуже важко писати мемуари. Неясно, чи входив показаний по телебаченню документ до складеного О’Нілом списку, і чи досі він секретний. Усе це мають з’ясувати під час розслідування, яке затіяв Мінфін США, подивившись передачу Сі-Бі-Ес. Критики адміністрації Буша негайно припустили, що розслідування — це її помста колишньому міністру за його нещодавні висловлювання на адресу Білого дому.
Останніми днями О’Ніл дав кілька інтерв’ю, в яких прозвучало кілька примітних формулювань. Найчастіше цитують його зауваження, що Буш на засіданнях свого кабінету виглядав, як «сліпий у повній кімнаті глухих». За словами О’Ніла, Буш практично не ставив запитань, і спілкування перетворювалося на монолог його співрозмовника. О’Ніл також розповів, що насправді адміністрація Буша задумала повалення Саддама Хусейна із самого початку, а не після терактів 11 вересня. Прихильники адміністрації відповідають на це, що зміну режиму в Багдаді задумав ще Білл Клінтон, який асигнував для цієї мети $100 млн. Офіційний представник державного департаменту наголосив, що адміністрація США «дала Хусейну чесний шанс змінити плин подій, але він цього не зробив». Представник зазначив, що Джордж Буш разом із союзниками «зробили все можливе для врегулювання проблеми Іраку мирними способами, перш ніж вдатися до сили». Щодо мовчазності Джорджа Буша на офіційних засіданнях нинішній міністр торгівлі США Дон Еванс зауважив, що Джордж Буш дуже любить палкі дискусії. «Він керує ходом нарад, ставить важкі запитання, він любить розбіжності, йому подобається, коли люди сперечаються одне з одним», — сказав політик.
