Госпіталізація колишнього російського президента стала для нього своєрідним тестом на впливовість. Протягом доби провідні російські телеканали та інтернет-видання присвячували хворобі Єльцина чільні місця у добірках новин, намагалися поговорити з лікарями берлінської клініки, направили до німецької столиці своїх європейських кореспондентів. Дійсно, стан здоров’я Єльцина — важливий фактор російського політичного життя. Без нього група, яку звично називають у цій країні «сім’єю», навряд чи відчуватиме себе настільки впевнено. Напевне, саме тому перед майбутньою госпіталізацією перший президент Росії намагався якнайчастіше з’являтися перед публікою. Єльцин, якого не було видно й чутно кілька місяців, взяв участь у ювілейному саміті СНД — і був нагороджений своїм спадкоємцем орденом «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня. Потім можна було побачити екс-президента на прийомі на честь Дня російської Конституції — він прийшов із дружиною та донькою, і вони зайняли почесні місця між главою адміністрації та Патріархом... Все було зроблено, щоб продемонструвати вплив Єльцина. На 10-річчі СНД він говорив про роль адміністрації президента у житті країни. На прийомі на честь Дня Конституції говорив вже Путін, однак Єльцин дозволив собі схвально сприйняти слова спадкоємця про неможливість змін у Конституції та збільшення терміну повноважень глави держави...
Можливо, у оточенні Єльцина пам’ятали, що п’ять безпроблемних років, які обіцяв екс-президенту американський кардіохірург Майк Дебейкі після знаменитої операції аорто-коронарного шунтування, добігають кінця. І можуть виникнути нові серйозні проблеми із здоров’ям. А це означає, що варто нагадати про можливості Єльцина хоча б тоді, коли це є можливим.
Здається, що ця тривога «сім’ї» була перебільшеною. Німецькі лікарі говорять про задовільний стан здоров’я свого знаменитого пацієнта, Єльцин пробув у Берліні усього кілька днів. І все ж таки знову постає питання, на яке поки що немає точної відповіді: а як російська політична система буде функціонувати без Єльцина? Якими будуть взаємини між головними діючими особами, між провідними угрупованнями? Хто візьме на себе роль, яку зараз без особливої реклами відіграє Єльцин — роль радника, до якого не можна не прислухатися, і арбітра, із яким не можна не погодитися? І чи може російська політична система взагалі існувати без такого арбітра?
