Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Серед двох зол немає меншого

Урок референдуму в Румунії. Президент зберіг за собою свою посаду
31 липня, 2012 - 00:00
ФОТО РЕЙТЕР

Як повідомило Центральне виборче бюро Румунії, референдум, який завершився пізно ввечері 30 липня, про усунення з посади президента Румунії Траяна Бесеску визнано недійсним через недостатню явку виборців. Тож він зберігає за собою президентський пост. За офіційними даними, на референдумі було близько 45,92% виборців, причому голосування вважають таким, що відбулося, якщо в ньому візьме участь не менше половини з 18 млн виборців.

Із формального погляду політичну кризу в Румунії, пов’язану з протистоянням президента-правоцентриста і відносно лівого кабінету Віктора Понти, можна вважати завершеною. Кожен із учасників протистояння залишився при своїх інтересах. На цьому етапі політична партія закінчилася внічию. Лише Румунії це ніяк не додасть такого потрібного їй суспільного спокою.

Особливо радіти Траянові Бесеску немає чого. За даними екзит-полів, понад 80% тих, хто взяв участь у референдумі, проголосували за усунення його з поста президента. Отже, якщо і не стався, за словами Бесеску, державний переворот, то не через підтримку громадян його політики й дій на посту президента.

Цілком можливо, що якби не аномальна спека в Румунії, то активність виборців була б вищою і тоді супротивники президента святкували б перемогу. Проте схоже, що причини такого результату голосування набагато глибші, ніж природні несприятливі фактори.

Треба зазначити, що ситуація з можливою відставкою президента Бесеску повторюється вже удруге. У квітні 2007 року парламент Румунії оголосив главі держави імпічмент. Тоді депутати від лівої опозиції звинуватили Бесеску в порушенні конституції і виявленні «тоталітарних схильностей», зловживанні владою, зокрема в прослуховуванні телефонних розмов членів уряду, корупції і в завдаванні шкоди іміджу Румунії на міжнародній арені. Утім, це не перешкодило Бесеску в грудні 2009 року перемогти на президентських виборах. Щоправда, із мінімальною перевагою — 0,7%.

Відтоді відбулася економічна й фінансова криза, яка завдала неабиякого удару Румунії. Президентові Бесеску довелося вжити доволі непопулярних заходів із метою стабілізувати ситуацію й дістати потрібну фінансову допомогу від Європейського Союзу. Відповідно, знизилася підтримка глави держави, чим і поквапилися скористатися його політичні супротивники зліва.

Звинувачення не вирізнялося новизною: порушення конституції, утиски прав громадян і створення перешкод для нормальної роботи уряду. Очевидне прагнення Бесеску перетворити де-факто Румунію на президентську республіку, що суперечить конституції. З’явилися відомості про непристойно високі прибутки президента, його велику нерухомість, говорили про корупційні зв’язки. Якби тільки це, то референдум мав би інші результати.

Річ у тім, що супротивники президента виявилися нічим не кращими. Досить пригадати науковий скандал довкола дисертації прем’єра Віктора Понти. Національна комісія з атестації звань і дипломів установила, що 85 сторінок із 432 (п’ята частина) його дисертації, захищеної 2003 року і присвяченої Міжнародному кримінальному суду, є копіпастом, тобто прямим запозиченням чужих праць і, звичайно, без посилань. Заговорили про відставку. Але прем’єр заявив: «Про відставку не може бути й мови. Ви повинні розуміти: це лише віха в політичній війні між президентом Бесеску і мною, яку кожен із нас веде доступною зброєю...» Можна подумати, що це Бесеску вписав у нещасливу дисертацію сторінки з плагіатом.

Звичайно, серія скандалів як на одному, так і на другому боці викликала незадоволеність виборців, які втратили довіру до румунських політиків. Багато хто вважав за краще не йти на референдум 30 липня не лише через спеку, а й через безвихідність. Як кажуть, обоє рябоє.

Додамо, що Європейський Союз рішуче виступав проти маніпуляцій із законом про референдум і загрози фальсифікації результатів. А для таких підозр були причини. Прем’єрові навіть довелося твердо обіцяти дотримання демократичних норм і прозорості голосування. Проте Бесеску закликав своїх прихильників бойкотувати референдум унаслідок можливих фальсифікацій.

Приблизно в листопаді в Румунії мають відбутися парламентські вибори, на яких ліва коаліція сподівається зміцнити своє становище, і тоді знову можна очікувати відновлення атак на президента.

Українській опозиції, яка так самовпевнено обіцяє виборцям у разі своєї перемоги на виборах у жовтні імпічмент президента, варто глянути в румунське дзеркало. У Бухаресті опозиція має більшість у парламенті, і, незважаючи на це, усунути президента від посади їй не вдалося.

Імовірність того, що в українському парламенті після виборів опозиції вдасться здобути більшість, практично дорівнює нулю. Добре, якщо вийде зменшити перевагу партії влади і її червоних піднощиків снарядів. По-друге, потрібно буде не просто змінити закони, а внести поправки до конституції, а це дуже непростий і довгий процес. Якраз вистачить до наступних виборів. Та й сам процес імпічменту займає багато часу. Іншими словами, обіцянка усунення від влади українського президента після виборів — не більше ніж художній свист.

Цікаво, опозиція насправді вважає українського виборця таким дурним, що він легко поведеться на порожні обіцянки? Адже досить вивчити чотири арифметичні дії, щоб ясно розуміти відсутність будь-яких перспектив імпічменту українського президента після жовтневих виборів.

Якщо опозиція таким чином хотіла здобути популярність, то вона дуже прорахувалася. Усім до смерті набридли загальні слова й нездійсненні обіцянки. І найголовніше: якщо опозиція має виборця за ніщо, то чим вона відрізняється від тих, хто перебуває вже при владі? Виходить, що вона нічим не краща, тоді чи варто за неї опускати бюлетень?

Напевно, так думали і румунські виборці, вважаючи за краще в спеку залишитися вдома й не робити вибору, оскільки between two evils ‘tis not worth choosing — із двох зол вибирати не варто. Немає меншого.

КОМЕНТАР

«Референдум провалився для всіх...»

Оана ПОПЕСКУ, директор Центру попередження конфліктів (Бухарест):

— Гадаю, можна сказати, що цей референдум провалився для всіх: для Соціал-ліберального альянсу (СЛА) та Траяна Бесеску. Бесеску після референдуму залишився з таким низьким рівнем легітимності, що це дійсно може розглядатися як вотум недовіри. СЛА програв битву, ініціатором якої він був, а також відзначився у процесі з плагіатом та в міжнародних скандалах, тож зараз правляча коаліція має гірший імідж, ніж до цього.

Чому провалився референдум? Тому що його провели досить рано — всередині літа, коли люди у відпустках. Ще одними з причин стали: короткий час на його організацію та відсутність ясності в правилах, які демобілізували виборців. Варто відзначити, що Бесеску і його Демократично-ліберальна партія йшли на різке падіння своїх рейтингів до і після місцевих виборів. Утім, зі спробами СЛА, який намагався змінити правила гри і здійснити спірним шляхом великомасштабну інституційну перестановку, деякі люди, які мали стійку анти-президентську позицію, вирішили після цього, що політичний клас у Румунії — одне й те саме, і на їхню думку, не варто голосувати за зміни, тому що вони б не стали реальними.

Проте ще однією дуже важливою причиною є низька явка виборців (через невдоволення політикою, надто багато виборів, які проходять досить часто і т.і.), особливо під час референдуму, тож я не здивована результатом. Якби не було обмеження у явці, він би не провалився. Явка була насправді чудовою, судячи по тому, як мало людей взяли в ньому участь.

Після цього референдуму Бесеску відчує новий імпульс. Утім, не варто очікувати, що він якось відреагує на вотум недовіри, який він отримав від тих, хто підтримав референдум. Він вже заявив про свою перемогу. Бесеску також використав скандал з ЄС проти румунського уряду, а скандали, які стосувалися Понти — він використав як аргументи проти СЛА.

Понта, з іншого боку, також оголосив про перемогу і він використає «позитивні» відповіді референдуму, щоб продемонструвати нелегітимність Бесеску як президента і те, що СЛА користується підтримкою народу. Тому боротьба тільки посилиться і буде загострюватися — а це може означати блокування роботи урядових установ.

В ідеалі, уряд і президент повинні примиритися, бо інакше вони зазнають обопільного збитку, що зашкодить управлінню. Однак я сумніваюся, що вони підуть на примирення.

Брюссель ненавидить нестабільність. Так що їм, звичайно, не подобається боротьба, яка продовжується між менш, ніж законним президентом і дискредитованим румунським урядом. Особливо у час кризи. На мій погляд, вони докладуть чималих зусиль для їхнього примирення. За Румунією будуть уважно стежити і, ймовірно, вона не буде милою для ЄС протягом деякого часу.


Ігор САМОКИШ, «День»

Юрій РАЙХЕЛЬ
Газета: 
Рубрика: