Схоже, що США серйозно стурбовані тим, щоб багатий на енергоресурси Казахстан не підпав повністю під вплив Росії. Саме під цим ракурсом багато експертів розглядали недавній візит державного секретаря США Кондоліззи Райс до Астани. Влада США не хоче, щоб її вважали адміністрацією, «яка втратила Євразію і Каспійський регіон», — зазначив Аріель Коен, аналітик консервативного вашингтонського фонду Heritage.
А втім, Райс відразу спробувала відкинути такі підозри. «Передусім, Казахстан — незалежна країна. Вона може встановлювати дружні зв’язки з усіма, з ким побажає. Це, я вважаю, цілком природно в XXI столітті, так що ми не вважаємо і не приймаємо поняття про особливу сферу впливу Росії в цьому регіоні», — зазначила вона.
Пізніше, на прес-конференції з міністром закордонних справ Маратом Тажіним, Райс указала, що ніхто не має сумніватися в бажанні Казахстану мати хороші відносини зі всіма країнами в регіоні. «Це не якийсь конкурс за прихильність Казахстану. Що стосується наших відносин з Казахстаном, вони засновані на взаємній повазі, прозорості, а також на бажанні бачити більш процвітаючий і відкритий регіон у Казахстані, а також у ширшому контексті — в Центральній Азії», — заявила вона.
Потрібно зазначити, що казахстанська дипломатія демонструє вміння підтримувати відносини, з одного боку, з великим північним сусідом, а з другого, — з наймогутнішою у світі країною — Сполученими Штатами. Прикладом цього є слова глави зовнішньополітичного відомства Казахстану, який зазначив, що відносини його країни з США «стабільні» і мають «стратегічний характер». Тим часом, відносини Казахстану з Росією міністр характеризував як «відмінні» і «політично коректні». «Наші відносини з Росією відмінні, політично вивірені, правильні. Росія — стратегічний партнер для нас. І всі ствердження, що стосуються зміни цих відносин, я вважаю, що це просто думки експертів і ЗМІ». Відповідаючи на пряме запитання одного з журналістів про те, чи вважає Тажін, що його країна входить у «сферу впливу» Росії, дипломат відповів «ні». Разом з тим він сказав, що «наші відносини з США є стабільними і стратегічними» і вказав на важливість того, «щоб робочі відносини США і Росії залишалися хорошими і розвивалися на стабільній основі».
Пізніше Райс зустрілася з прем’єр-міністром Каримом Масимовим і президентом Нурсултаном Назарбаєвим, який підтримує тісні відносини з Росією й Організацією договору про колективну безпеку. На думку експертів, казахський президент залишив для Заходу двері відкритими і займається пошуком і розвитком нових маршрутів експорту багатих енергетичних ресурсів країни до Європи. Проте цей баланс є під питанням після вторгнення Росії до Грузії у серпні, що створило загрозу перекриття коридору для трубопроводів навколо Росії.
Примітною є позиція Астани щодо російсько-грузинського конфлікту на Кавказі і, зокрема, вміння казахського керівництва маневрувати між інтересами провідних країн світу. «Казахстан дуже тісно пов’язаний з Росією в цілому ряді договорів. Казахстан має дуже тісні відносини з США. Він також бере участь у програмі НАТО «Партнерство заради миру». Казахстан мав дуже великі інвестиції в Грузії», — зазначив казахський політолог Султан Акимбеков. На його думку, Казахстан не був стороннім спостерігачем, але з урахуванням складної зовнішньополітичної ситуації, безумовно, дотримується головного пріоритету — залишитися збоку від конфронтації. Казахстан назвав справедливими дії Росії щодо Грузії, проте не став визнавати Південну Осетію і Абхазію, пославшись на те, що Косове він також не визнає.
