Черговий чотирнадцятий саміт Україна—ЄС, який проходив учора в замку Валь Дюшес, що неподалік Брюсселя, продемонстрував прагматизм європейської бюрократії у відносинах із новою українською владою й став, як сподівався Київ черговим кроком до Європейського Союзу. Попри проблеми з такими питаннями як права людини і свобода слова, на саміті, як і анонсував напередодні президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, Києву було надано план дій щодо встановлення безвізового режиму, а також підписано протокол, який дає Україні доступ до програм ЄС. «Україна є ключовим партнером для ЄС і важливим регіональним гравцем. Амбіційний порядок денний цього саміту відображає динамізм наших відносин», — пояснив пан Баррозу позицію Брюсселя щодо цих питань.
«Була добра дискусія і добрий результат», так охарактеризував президент ЄС Херман Ван Ромпей Україна стратегічний партнер ЄС і ми віддані поглибити співпрацю з нею. Відповідаючи на запитання журналістів, чи може підписанню угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі завадити погіршення стану справ зі свободами в Україні, Ромпей відзначив, що ця угода передбачає пов’язаність між економічними та політичними реформами.
Причому останні наголосив він, є інтегральною частиною партнерства між ЄС та Україною. Ромпей також сказав, що під час переговорів із українським колегою він висловив стурбованість ЄС, прогрес, виклики та шляхи виходу з них.
До речі, всі учасники прес-конференції президент ЄС, президент Європейської комісії, Президент України вважають, що наступний рік буде важливим для реалізації трьох завдань: укладення угоди про асоціацію у першій половині 2011 року, реалізації політичних та економічних реформ, а також реалізації на практиці демократичних засад, верховенства права, поваги до прав людини. Це ті цінності, яки ми хочемо, щоб Україна реалізовувала на практиці, бо повага до цих засад є умовою розвитку України як демократичної та конкурентоспроможної країни.
Тим часом Баррозу фактично висловив комплімент українському президенту сказавши, що Янукович є тим лідером неєвропейської країни, не членом ЄС з яким ми зустрічаємося найчастіше, що є доброю ознакою наших динамічних відносин. Президент Єврокомісії наголосив, що підписані угоди, це реальний внесок, який реально відчують українські громадяни. Янукович також заявив, що набуття членства в ЄС є стратегічною метою України, і важливо, щоб незмінність цього курсу ми підтверджували конкретними діями.
Зі свого боку, Янукович подякував європейським колегам за високий рівень взаєморозуміння, зростання довіри й допомогу в реалізації майбутнього, яке ми робимо разом...
Слід зазначити, що Україна буде другою після Ізраїлю країною, яка отримує доступ до програм ЄС. І цей документ створює юридичну основу для укладення двосторонніх меморандумів про доступ України до окремих програм ЄС. Йдеться, зокрема, про такі цікаві для України програми як Сьома рамкова програма у сфері досліджень та технологічного розвитку, програма «Розумна енергетика», «Молодь у дії», «Медіа», окремі митні програми тощо. Відтак, відкриваються можливості для наших науковців, творчих та молодіжних організацій висувати свої проекти і мати право на часткове їхнє фінансування з боку ЄС.
Що стосується скасування візового режиму з ЄС, то це навряд чи буде можливо зробити раніше, ніж через 3—5 років. Саме так вважають, навіть, у Європейському парламенті, який активно виступає за скасування віз і навіть прагне, щоб Україні раніше, ніж Росії надали безвізовий режим.
Як розповів «Дню» представник Європейського парламенту, Європа готова надати Україні технічні можливості й допомогу, щоб вона могла якомога швидше виконати відповідні вимоги, які передбачають скасування візового режиму з ЄС. Мова йде про ухвалення Україною необхідного законодавства та державних програм у сферах, охоплених візовим діалогом (безпека документів, що передбачає впровадження біометричних даних; боротьба з нелегальною міграцією, реадмісія; громадський порядок та безпека; зовнішні зносини).
Співрозмовник також пояснив, що і в Європарламенті, і в Європейській комісії, чудово розуміють ситуацію в Україні, зокрема, помітили негативні тенденції у відносинах влади щодо СМІ. Разом із тим вважають, що відмова від переговорів із українською владою може позбавити Брюссель важеля впливу на Київ. «Ми знаємо, що Росія сильно тисне на Україну, щоб вона приєдналася до Митного союзу. Якщо ЄС буде сильно тиснути, то це може призвести до ізоляції України, що не в наших інтересах. Ми знаємо, що Янукович не має демократичних інстинктів, але буде гірше, якщо ми будемо дистанціюватися від нього», — підкреслив він.
За його словами, українська влада і, зокрема, Президент дуже чутливо ставляться до того, що в Брюсселі думають про неї і також покладають надію, що ЄС стане на бік України і підтримає аргументи Києва, що «Південний потік» не потрібний. Свідченням чутливості українського президента, за словами євро чиновника є те, що Янукович годину, при вартості хвилини розмови 100 євро, пояснював президенту Європейського парламенту Єжи Бузеку з борта літака, який слідував з Парижа в Київ, скасування конституційної реформи від 2004 року. Інший приклад, який навів співрозмовник, стосувався голови СБУ Валерія Хорошковського, який за власною ініціативою зустрічався в дорогому ресторані в Брюсселі з 15 депутатами Європейського парламенту й пояснював свої дії. Він запитав депутатів, що таке європейська практика, «поясніть, як мені уникнути конфлікту інтересів».
«Тому, — сказав представник Європарламенту, — Брюсселю необхідно провадити зважену і відповідальну політику, що Україна не звернула з процесу інтеграції в ЄС, зважаючи на те, що Київ значно просунувся в Східному партнерстві. Як і прогнозував співрозмовник, декларація за підсумками саміту була дипломатичною із традиційними закликами про необхідність забезпечення свободи слова, підтримання відносин з ЄС, які базуються на спільних цінностях і продовження демократичних реформ, створення реальних стримувань і противаг для влади.
Представник Європарламенту підкреслив, що керівництво ЄС не піде на компроміси з українською владою стосовно свободи слова. Разом із тим, він вважає, що не варто очікувати від Європейського парламенту різкої критики на адресу української влади. За його словами, резолюція щодо нещодавніх місцевих виборів в Україні буде збалансованою й її буде ухвалено в четвер у Страсбурзі. Це пояснюється тим, що соціалісти в Європарламенті бояться гострою критикою підштовхнути Україну до Росії.
Говорячи про сподівання Брюсселя відносно української влади, співрозмовник відзначив, що перший візит Януковича на посаді Президента був у столицю ЄС і засвідчив про те, що він та його оточення зацікавлено в європейській інтеграції й довгостроковою метою України є вступ до ЄС. «У Брюсселі сподіваються, що Янукович реалізує практичні реформи, зважаючи на те, що у нього є ефективна система влади й ресурси, а також олігархи з його оточення бачать можливості на європейському ринку», сказав він.
На це надіються також в Україні, де більшість населення прагне і хоче жити по-європейськи.
