Позавчора ввечері європейський комісар з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле та міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко підписали в Брюсселі доповнення до вже чинної угоди про спрощення візового режиму. Після підписанні цього документу Грищенко у Twitter власноруч написав: «Угода стане важливим кроком до нашої ключової мети — запровадження ЄС безвізового режиму для громадян України».
Справді, відтепер значно розширено перелік осіб, які отримуватимуть візу за спрощеною системою. Більше того, спрощена візова процедура поширюватиметься на членів громадських організацій, представників професій, які беруть участь у міжнародних форумах, представників релігійних громад та учасників програм транскордонної співпраці в рамках програм ЄС.
Втім, ще зовсім нещодавно здавалось, що це Доповнення не буде підписано. Нагадаємо, коли 5 липня Єврокомісія передала на розгляд цей документ Раді ЄС, Брюссель сколихнули суперечки. Частина європарламентаріїв (серед яких чи не найактивніше виступав голова комітету із закордонних справ Європарламенту Ельмар Брок) були категорично проти як того факту, що, згідно з новим текстом Угоди, п’ятирічні багаторазові й безкоштовні візи надаватимуть у тому числі депутатам Верховної та обласних Рад, суддям Конституційного та Верховного Судів і навіть прокурорам національного й регіонального рівнів та їхнім заступникам, так і в цілому проти підписання цієї Угоди на даному етапі. «Я вітаю полегшення для представників громадянського суспільства. Але пільг для дипломатів та прибічників режиму Януковича в цій угоді не мало б бути. Це впало як сніг на голову! Виглядає так, ніби критика Януковича з боку Брюсселя — лише театральна вистава», — прокоментував свою позицію Брок.
Тим часом голова Представництва Європарламенту в Комітеті парламентського співробітництва з Україною Павел Коваль закликав керівництво Європейського Союзу без зволікань підписати зміни до Угоди про спрощення оформлення віз з Україною, «щоб надіслати цим потужний сигнал українському народові, — що, незважаючи на політичні перепони, ЄС готовий активно підтримувати його прагнення».
Як бачимо, Доповнення до Угоди таки підписали. І, здається, після двох років «застою» (переговори між Україною та ЄС щодо введення безвізового режиму розпочалися ще у жовтні 2010 року) ми нарешті можемо побачити вагомі результати. Принаймні для частини суспільства. Утім, більшість, що не є частиною влади чи громадського сектору, поки що цей поступ не відчує. Які кроки потрібно здійснити, щоб усі українці могли отримувати візи за спрощеною системою, чи, як планувалось початково, візова система між Україною та країнами ЄС була скасована взагалі, «День» запитав у експертів.
І закордонні, й українські аналітики одночасно заявляють: активно рухатись вперед у запровадженні безвізового режиму Україні дозволить налагодження внутрішньополітичної ситуації та запровадження системи біометричних паспортів (до речі, це питання сьогодні просто зависло у повітрі).
Так, експерт брюссельського Центру досліджень європейської політики Майкл Еммерсон у своєму коментарі «Дню» зазначив, що було б краще розділити питання політично вмотивованих ув’язнень, на кшталт справи Тимошенко, і питання лібералізації візового режиму та рухатись далі в напрямі останнього. Однак, за словами Еммерсона, велика кількість чиновників ЄС побоюються, що це може бути розцінено як політичний тріумф Януковича, і таким чином тиск на Тимошенко та опозицію загалом лише поглибиться. Попри це, чиновники з Партії регіонів вважають, що жодного зв’язку між справою Тимошенко та введенням безвізової мережі для України з країнами Європи не існує (це, зокрема, доводить щойно підписане Доповнення до Угоди). Більше того, на рівень демократії в країні це теж ніяк не впливає. «Наскільки мені відомо, ситуація з Тимошенко у План дій, що розроблений для України, не включена. Єдине, що заважає перейти до виконання другої фази Плану, — це невирішена проблема біометричних паспортів», — сказав «Дню» депутат від ПР Леонід Кожара.
«Україна — єдина держава, яка досі не надає своїм громадянам біометричні паспорти, оскільки немає готовності парламентської більшості консолідовано проголосувати за цей урядовий законопроект, — пояснює ситуацію директор Центру євроатлантичної співпраці Олександр Сушко. — На сьогоднішній день є лобістські групи, які зацікавлені в гальмуванні цього процесу, й, фактично, уряд виявляє свою неспроможність реалізувати цей законопроект. Тому я не можу прогнозувати, коли ситуація зміниться, якщо таке просте, начебто технічне завдання, як запровадження біометричних паспортів, Україна не може розв’язати».
Утім, сподіватися, що запровадження системи паспортів з біометричними даними враз відкриє перед нами європейські двері, було б щонайменше наївно. Запровадження безвізового режиму для українців напряму залежить від політичного чинника, зокрема, того, наскільки в нас розвинена демократія та дотримуються прав людини. А оскільки ці два питання є надзвичайно проблемними в українській практиці, то Брюссель цілком природно не хоче ставити питання надання безвізового режиму як пріоритетне на даному етапі. Зрушення будуть лише тоді, коли зміниться ситуація в українському суспільстві.
У спілкуванні з «Днем» депутат України, перший заступник голови комітету Верховної Ради України у закордонних справах Тарас Чорновіл заявив: «На сьогоднішній день існує ряд політичних і соціальних проблем, і ми повинні розуміти, що надання Україні безвізової мережі можливе лише у тому разі, коли ці проблеми буде вирішено, а західні партнери впевняться, що після запровадження цього режиму з України не хлине неконтрольований потік нелегальних мігрантів. І доки ми не покажемо хоч якісь більш-менш адекватні результати в соціальній політиці, й особливо — у сфері зайнятості населення; доки кількість тих, хто заявляє що готові покинути Україну в будь-який момент і перебратися до країн Західної Європи буде зашкалювати на неймовірному рівні, розраховувати на хороший результат не доводиться».
ДОВІДКА «Дня»
Право на отримання довгострокових багаторазових віз, скасування збору за оформлення віз отримають члени громадських організацій, релігійних громад, представники професійних об’єднань, які беруть участь у міжнародних форумах чи конференціях.
Поліпшується порядок отримання віз для журналістів та членів їхніх команд (операторів, звукорежисерів тощо). Тепер цим категоріям громадян для отримання візи замість запрошення приймаючої сторони можна буде подавати лист від редакції.
Відтепер буде забезпечено більшу прозорість процесу отримання віз. Держави-члени ЄС зобов’язуються забезпечувати можливість подачі візових клопотань до посольств та консульств держав-членів ЄС в Україні без посередників.
Новий документ врегульовує також питання видачі багаторазових та довготермінових віз (на один рік та на п’ять років замість, відповідно, до одного року та до п’яти років).
