Однак голова комісії з державної безпеки парламенту Молдови Юрій Стойков нагадав на процесі, що Україна також поступилася Молдові деякими прикордонними ділянками і, за його даними, віддала значно більше, ніж молдовська сторона. Представники парламенту й уряду заявили, що положення договору, яке розглядається, Конституції не суперечить, оскільки «йде мова не про поступку, а про передачу у власність України інженерної споруди, якою є ділянка автостради поблизу села Паланка». Таким чином, стверджує молдовський уряд, 7,7 кілометра, доля яких непокоїть ХДНП, потрібно розглядати як власність сусідньої держави на території республіки, а «чинне законодавство надає іншим державам право мати свою власність у Молдові».
Рішення призупинити розгляд питання голова Конституційного суду Молдови Віктор Пушкаш пояснив журналістам тим, що воно не належить до компетенції суду. Більш визначене рішення не можна було прийняти, оскільки процес делімітації та демаркації молдовсько-українського кордону ще не завершено, сказав Пушкаш. (Україна довго наполягала на тому, що Кишинів повинен ратифікувати угоду щодо відрізка магістралі Одеса—Рені біля села Паланка, однак до лютого 2001 року молдовський парламент з точкою зору України не погоджувався. Лише після того, як до влади в Молдові прийшли комуністи, документ було ратифіковано).
У Києві до «ініціативи» Християнсько-демократичної народної партії ставляться спокійно. Виходячи iз законів здорового глузду, Конституційний суд Молдови не може піти назустріч вимогам партії, яка на всіх парламентських виборах в середньому набирала 7% голосів, яка цього року організувала акції протесту проти комуністичного уряду й президента Володимира Вороніна. Однак навіть якщо не брати до уваги внутрішньополітичну ситуацію в Молдові, поле для маневру довкола договору про делімітацію державного кордону з Україною ще вужче, ніж 7,7 кілометра автомагістралі Одеса—Рені. Кишинів наразі зацікавлений у вирішенні долі молдовської власності на українській території. Досі не визначено питання власності об’єктів, які Молдова має на території України ( молдовський прем’єр Василій Тарлєв стве рджує, що таких загалом 141). За радянських часів молдавські підприємства будували на чорноморському узбережжі Криму та в Карпатах свої пансіонати, санаторії та будинки відпочинку. Крім цього, у Львові, Києві та Одесі було відкрито молдовські винні заводи. У червні цього року під час візиту до Києва прем’єр-міністра Тарлєва було підписано документи, які закріпили право власності Кишинева на винзаводи у Києві та Львові, а також на санаторій «Молдова» в Трускавці. Молдовська сторона, звісно, прагне так само вирішити питання з рештою об’єктів на території України. Зважаючи на це, натякнули «Дню» компетентні джерела, не виключено, що в разі проблем з українсько- молдовським кордоном у Києві можуть знайтися політичні сили, здатні подати до Конституційного Суду України аналогічне прохання — переглянути визнання права власності Молдови на об’єкти в Україні.
