Сьогодні в Європі відзначають День проти смертної кари. Рішення проголосити 10 жовтня Європейським Днем проти смертної кари ухвалив Комітет міністрів ЄС під час засідання 26 вересня. Вчора у Лісабоні відбулася конференція «Європа проти смертної кари», організована головуванням Португалії в Європейському Союзі та Європейською комісією спільно з Радою Європи. Генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс назвав запровадження Дня проти смертної кари «символом діяльності Ради Європи, яка перетворила наш континент у зону, де смертна кара відсутня, відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Невдовзі настане той день, коли смертну кару буде скасовано у всьому світі. Це може трапитись ще не скоро, але відбудеться. Це неминучий наслідок повільної, але постійної еволюції до все більш високих стандартів цивілізації. 200 років тому весь цивілізований світ скасував рабство, оскільки визнав його негуманним та необґрунтованим. Отже, можна сподіватися, що рано чи пізно до смертної кари буде таке саме ставлення.
В Європі продовжують страчувати тільки в Білорусі. 47 європейських країн підписали Протокол № 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який забороняє цю варварську та негуманну у мирний час форму покарання.
Вітер змінюється й у напрямку інших регіонів світу. Все більше країн на всіх континентах або знаходяться в процесі скасування смертної кари, або починають критично дивитися на її застосування. Експерти, суспільна думка та політичне середовище все частіше визнають, що смертна кара є варварським покаранням, що вона не має запобіжного ефекту по відношенню до злочинності, ніяк не допомагає жертвам правопорушень і перетворює вбивць на жертв, а судові помилки — у невиправні трагедії.
Європа відіграє роль посилювача тенденції скасування смертної кари у світі. Деякі з наших найближчих друзів та союзників продовжують страчувати людей. Ми всі знаємо, що рішення про скасування смертної кари залежить від них. Однак, до того часу, поки вони цього не роблять — а вони, врешті-решт, мають це зробити — ми не повинні мовчати. Ми маємо чемно але настійливо заохочувати їх наслідувати наш приклад і сказати «так» правосуддю і «ні» — жорстокості, катуванням та смерті. Однак, навіть у Європі скасування смертної кари не є вже завершеною справою.
По-перше, багато європейців виступають за смертну кару. На це не можна не зважати. Ми маємо втручатися та пояснювати людям, чому карати на смерть неправильно, чому смертну кару слід скасувати і чому мораторій на її застосування не можна порушувати.
По-друге, скасування смертної кари має супроводжуватися ухваленням відповідних альтернативних покарань — в тих країнах, де вони ще не існували — які передбачатимуть найвищий рівень захисту громадян та враховуватимуть права жертв злочинів, не послаблюючи основоположні принципи ефективності, пропорційності та гуманності кримінального покарання.
По-третє, в багатьох країнах, які скасували смертну кару у зв’язку з їхнім вступом до Ради Європи, тюрми дуже часто знаходяться в катастрофічному стані і не відповідають мінімальним нормам щодо площі, безпеки, гігієни та умов перебування. Це створює проблеми для всіх ув’язнених, але особливо для тих, хто засуджений на тривалі терміни покарання. Комітет Ради Європи у запобіганні катуванням регулярно відвідує місця позбавлення волі у всіх країнах Європи, за винятком Білорусі. Вироблені ним рекомендації та норми певним чином допомогли покращити ситуацію, однак цього недостатньо. Проблеми нерідко пов’язані зі обмеженим фінансуванням та з тим, що інвестиції до пенітенціарної сфери не популярнi, а відтак, це не є пріоритетом серед політичних питань.
Нарешті ми маємо заохотити всі європейські країни, які ще цього не зробили, підписати та ратифікувати Протокол №13 до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, який забороняє смертну кару за будь- яких обставин. Це має консолідувати заборону смертної кари на законодавчому рівні в Європі та служитиме важливим сигналом іншим регіонам світу.
