Схоже, справжнім випробуванням став для українського Президента Віктора Януковича перший його офіційний візит до Німеччини. Адже йому довелося вислуховувати занепокоєння німецької сторони стосовно забезпечення свободи преси і прав людини в Україні. Про це йшлося і під час першого офіційного контакту з німецьким канцлером Ангелою Меркель, яка на спільній прес-конференції з українським Президентом наголосила щодо необхідності збереження демократії в Україні. Під час спілкування з німецькими журналістами йому теж довелося здебільшого говорити не про економічні відносини двох країн та європейську перспективу України, а відповідати на запитання, пов’язані із забезпеченням свободи преси в Україні та діяльністю українських спецслужб.
На всі ці закиди Віктор Янукович відповів, що Україна продовжить процес демократизації. «Мабуть, я та людина, яка найбільше зацікавлена в тому, щоб процес демократизації в Україні не тільки не зупинявся, а розвивався», — заявив Янукович на прес-конференції. Втім, журналіст німецького телеканала ARD, до речі, так і не отримав від українського Президента відповіді на запитання, як той оцінює стан зі свободою слова в Україні та той факт, що «дружина керівника вашої спецслужби володіє медіа-концерном».
Тим часом Янукович як приклад розвитку демократії назвав рішення Верховної Ради (30 вересня) по внесенню змін до закону про місцеві вибори. Але, мабуть, поняття демократизації є значно ширшим, ніж внесення змін у законодавство під тиском критики на Заході. Адже про ці недоліки було відомо ще на самому початку ухвалення цього закону.
Український Президент під час переговорів і спілкування з німецькими бізнесменами робив наголос на тому, що Україна за його президентства є надійним партнером Німеччини.
За його словами, гарантією цього є новий шлях, обраний українським керівництвом після ухвалення засад внутрішньої та зовнішньої політики України, що передбачають позаблоковість нашої країни. Однак при цьому незрозумілим є прохання Віктора Януковича стосовного того, щоб у новій концепції НАТО «такі позаблокові країни, як Україна, знайшли своє місце в створенні системи європейської безпеки». Зрозуміло, що в найближчій перспективі такої системи не буде.
Щоправда, при цьому не треба відкидати такого чинника, що Німеччині зараз зручніше співпрацювати з Україною, яка не прагне членства в НАТО. Загальновідомо, що Берлін не хоче псувати відносини з Москвою. Але якби всі політичні сили в Україні були за членство в Альянсі, то офіційний Берлін швидко б змирився з цим, а потім — і Москва, бо тоді не було б, на кого робити ставку в Україні.
Меркель також зазначила, що завдяки цьому візиту в Німеччину українського Президента країни поліпшили двосторонню взаємодію. «Відносини між нашими двома країнами перебувають на хорошому фундаменті, на солідному й такому людському, і ми маємо ще багато можливостей інтенсифікувати ці відносини», — сказала вона. Німецький канцлер, очевидно, так і не дала конкретної відповіді на прохання українського Президента включити перспективу членства України в ЄС в Угоду про асоціацію. Вона лише зазначила: «Ми б хотіли, щоб за рахунок угоди про Асоціацію була б укріплена позиція України, тому що Україна перебуває близько до Європи». При цьому вона сказала, що Росія відіграє важливу роль, і треба, щоб розвивалися відносини з Росією, оскільки це важливо для енергетичної кооперації.
Очевидно, в руслі енергетичної кооперації Янукович запропонував Німеччині взяти участь в реконструкції української газотранспортної системи. «Німеччину ми бачимо партнером майбутньої реконструкції української ГТС, і таку пропозицію я сьогодні вніс», — сказав Янукович після закінчення зустрічі з федеральним канцлером. Як відомо, ідея створення газового консорціуму вперше порушувалася за канцлерства Шрьодера, президентства Кучми і Путіна у 2004 році. А в березні 2009 року тодішній прем’єр-міністр вже домоглася виділення грошей на реконструкцію ГТС без створення консорціуму. Тоді на саміті з питань модернізації української ГТС у Брюсселі було прийнято рішення виділити протягом семи років 3 млрд. доларів на модернізацію української труби.
Схоже, що Німеччина не поспішатиме з відповіддю на стару ідею. Зокрема, Меркель зазначила, що восени цього року відбудеться енергетичний форум в Україні, де йтиметься про прозорість в енергетичних питаннях, питаннях власності й питаннях боротьби з корупцією. Крім того, за словами канцлера, сторони торкнулися й теми проведення восени українсько-німецького форуму, який відіграватиме важливу роль в енергетичній політиці, зокрема, буде йтися про те, як Німеччина може допомогти реструктуризації українського газового ринку. «Ми домовилися, що будемо говорити конкретно й працювати разом конкретно», — підкреслила вона. А саме конкретики та прозорості, зокрема, в газовому секторі України якраз і немає.
КОМЕНТАРI
«ГОЛОВНЕ ДОСЯГНЕННЯ — ЦЕ БЕЗПОСЕРЕДНЯ РОЗМОВА МІЖ ЛІДЕРАМИ КРАЇН»
Валерій ЧАЛИЙ, заступник генерального директора Центру ім. Разумкова:
— Цей візит відкриває новий політичний сезон уже в нових умовах, коли медовий місяць для української влади всередині країни фактично закінчується. Про що свідчить падіння довіри людей і загалом підтримки курсу і тих рішень, які сьогодні ухвалюються. У міжнародній політиці залишаються надії на те, що будуть більш результативні дії. Таким чином, на цьому тлі візит, у цілому, для Президента Януковича досяг своїх цілей. Особливо після серйозної дискусії, яка, на мій погляд, була викликана якраз недолугими діями деяких представників чинної влади стосовно свободи слова, політичної конкуренції. Звичайно, не дуже приємно було чути початок розмови з аналізу розвитку демократії в Україні. Я вважаю, що одним з результатів, як би ми не критикували попередній режим, якраз свобода слова — це досягнення і європейська цінність, яку ніхто не може заперечити. Навіть постановка питання в європейських столицях про збереження свободи слова — це вже не дуже приємно в умовах, коли ми говоримо про нові етапи інтеграції України до Європейського Союзу.
Складається таке враження, що для країни ЄС, зокрема Німеччини, пріоритети сьогодні розставлені певним чином і, звичайно, демократія це важлива складова взаємодії, але є інші питання, в яких очікується, що президент України Віктор Янукович зробить зустрічні компромісні кроки, як це було зроблено активно іноді з дисбалансом на російському напрямку.
Головне досягнення — це безпосередня розмова між лідерами країн. Я не впевнений, що треба називати кожну країну, коли відвідуєш ЄС, стратегічним партнером. Дійсно, Німеччина є дуже важливим партнером України. Тому таке подолання паузи в офіційних зустрічах на найвищому рівні абсолютно позитивний сигнал. Інших проривних рішень, угод чи конкретних інвестиційних проектів не було досягнуто.
Сьогодні для ЄС і провідних країн ЄС, зокрема Німеччини — ключовий напрям на Сході — це Російська Федерація. Але при цьому ніхто не хотів би втрачати України. Тому абсолютно зрозуміла політика для країн ЄС — щоб Україна інтегрувалася в Євросоюз і паралельно налагоджувала співпрацю і свої відносини з РФ. Звучить це прекрасно, але проблема в тому, що такий транзитний інтеграційний стан, не входження до єдиних економічних інтеграційних об’єднань чи без пекових, — не може бути для України довгим. Хоча саме таке бачення сьогодні є в країнах ЄС і Росії. Я не вважаю, що можна назвати правильним обраний сьогодні керівництвом країни шлях. Але бути довго в такій буферній сірій зоні Україна не зможе.
Позитивом є те, що президент України Віктор Янукович озвучив те, що європейський вибір не є тільки інтеграційним, а й цивілізаційним вибором для українського народу. І тим власне він підтвердив пріоритети та орієнтири, які були визначені на цьому напряму ще минулим режимом. Це підписання Угоди про асоціацію разом зі створенням зони поглибленої торгівлі, досягнення чіткого бачення реалізації плану, який призведе до скасування візового режиму, енергетичне співробітництво.
Ніяких нових ідей в цьому контексті під час візиту не пролунало. Але сам факт підтвердження незмінності євроінтеграційного курсу знайшов підтримку з боку Ангели Меркель.
Такі візити є важливими, але їхнім результатом має бути те, що відчувають люди в середині країни, в своєму гаманці, забезпеченні своїх прав. Але, на жаль, уже очевидно, що декларації, які звучать в європейських столицях, все більше розходяться з реальними діями. У день візиту, коли Президент заявляє про свободу слова і ЗМІ, в Україні якраз приймаються абсолютно інші рішення. Або ж з його боку дещо цинічно називається досягненням демократії ухвалення парламентом змін до недолугого Закону про місцеві вибори. Я вважаю, що в Європі дуже чітко аналізують динаміку політичної та економічної ситуації, яка відбувається в Україні. Треба пам’ятати про те, що сказав Хав’єр Солана: треба грати за правилами, а не грати з правилами. І треба бути більш чітким у виконанні декларацій щодо незмінності євроінтеграційного курсу.
Досить дивно звучить постановка питання щодо «знаходження місця для України, позаблокових, країн в створенні системи європейської безпеки». Ми очікуємо, що хтось за нас знайшов місце в своїх стратегічних планах. Треба думати, а яким ми бачимо своє місце в стратегії свого розвитку, механізмів забезпечення безпеки країни. Сьогодні є декларація про позаблоковий статус, але ,на жаль, це не збільшило безпеку, а навпаки — цей вакуум безпеки зростає.
Я думаю, що НАТО не може не бачити Україну на геополітичній карті. Це виключено. Інша справа, що тепер це буде бачення зовсім іншої України. На сьогоднішній день відбувається заміщення власної стратегії розвитку, зовнішньої політики на рішення наших партнерів як на Заході, так і на Сході. Ця позиція не є ефективною в умовах світу, який динамічно розвивається. Україні сьогодні потрібно не просто робити якісь декларації, які заспокоять наших сусідів. Сьогодні Україні треба чітко визначити свій шлях у непростих економічних і геополітичних умовах. А так виглядає, що ми йдемо по інерції у цих питаннях, які декларували раніше, здаємо деякі переговорні позиції в обмін практичні преференції і втрачаємо стратегію, яка мусить консолідувати націю та зорієнтувати весь народ на досягнення чітких зрозумілих цілей. Лише за таких умов люди можуть сприйняти непопулярні рішення, які, дійсно, потрібні, щоб зберегти довіру до влади.
«МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, ВІЗИТ БУВ ДУЖЕ УСПІШНИМ»
Доктор Райнер ЛІНДНЕР, виконавчий директор Східного комітету німецької економіки:
— По-перше, дуже важливо, що Президент України серед країн Європейського Союзу для свого першого офіційного візиту обрав саме Німеччину. Це має для нас величезне значення. Зокрема, цей візит засвідчує значення, яке надає Україна Німеччині. По-друге, переговори були дуже успішними. Зокрема, це стосується результатів переговорів щодо енергетичного сектору. Там ішлося про створення газового консорціуму та проведення восени в Україні конференції зі створення цієї структури. Для нас це має дуже важливе значення. Також були цікаві переговори з бізнесменами. Дуже конкретно й дуже чітко були вирішені складні питання, пов’язані з інвестиційним кліматом. І Президент, і віце-прем’єр Сергій Тігіпко дали можливість бізнесменам поговорити про ці випадки, дали чіткі та конкретні пояснення, як ці питання вирішуватимуться. У всіх сторін склалися дуже хороші враження. І мені здається, візит був дуже успішним.
Що ж до свободи слова. Дійсно, дуже багато говорилося про те, що в Україні є проблеми, наприклад, корупція. Президент сам сказав, що зараз обговорюється законопроект про боротьбу з корупцією. Звичайно, обговорювалося питання про проблеми зі свободою преси в Україні. Але наше завдання як бізнесу полягає в тому, щоб дати можливість зацікавленим структурам зробити так, щоб бізнес розвивався, а також була можливість для українських громадян працювати, наприклад, на німецьких підприємствах в Україні, щоб таким чином знайомиться з культурою німецького бізнесу й дізнаватися, які є гарантії й сервіс на робочих місцях. Мені здається, що робота на таких підприємствах є дуже важливим чинником.
Що ж до пропозиції для участі Німеччини в міжнародному газовому консорціумі з модернізації української ГТС, то це стара ідея, але в новому форматі. Для нас теж було дуже важливо почути про те, що ця пропозиція розглядається. Крім того, прозвучала пропозиція з боку великої німецької компанії вкласти інвестиції у сферу охорони здоров’я України. У цілому було багато різних пропозицій, конкретних проектів. Тож мені здається, що в цілому візит був дуже цікавим і успішним.
Серед німецьких компаній є великий інтерес у підготовці України до Євро-2012. Якщо є бажання з українського боку, то Німеччина чітко підтримуватиме й інвестуватиме ці проекти. Нам зрозуміло, що ця подія має дуже велике значення для України.
«ПРОМОВА ЯНУКОВИЧА БУЛА ДУЖЕ АБСТРАКТНОЮ»
Андре АЙХХОФЕР, німецький журналіст NOST:
— Варто відзначити, що вчора в німецьких мас-медіа майже не було повідомлень про офіційний візит українського Президента. По головних теленовинах взагалі нічого не говорилося про візит Януковича. На мою думку, це не дуже добрий знак. Сьогодні я нічого не чув по радіо. Але навіть у сьогоднішніх газетах дуже мало статей про цей візит. Зазвичай, коли відбувається офіційний візит в Німеччину лідера середньої за розмірами країни, то про це повідомляється в новинах. Але вчора в головних вечірніх новинах нічого не говорилося про цей візит.
Мета візиту Президента України Віктора Януковича полягала в поглибленні відносин між двома країнами в сфері економіки. Вчора під час розмови з представниками німецького бізнесу він заявив дві речі. По-перше, сказав, що Україна буде надійним партнером у якості транзитера газу в Німеччину. По-друге, висловив сподівання, що німецькі компанії будуть інвестувати в Україну.
Що стосується переговорів українського Президента й німецького канцлера. Офіційно Ангела Меркель говорила, що все добре, що економічні відносини між обома країнами будуть поглиблюватися. Але вона також відзначила, що уряд Януковича повинен піклуватися про свободу преси й свободу слова.
Крім того, канцлер сказала, що німецький уряд має занепокоєння з приводу деяких неприємних новин, які надходять з України, зокрема, з приводу зникнення одного журналіста та дій СБУ. В розмові з Януковичем пані Меркель підкреслила, що уряд не повинен зазіхати на свободу громадян.
Я розмовляв з людьми, які були присутні під час промови Януковича в готелі «Адлон». Перед готелем була демонстрація українських громадян, які виступали проти втручання влади в роботу ЗМІ.
Один співрозмовник сказав мені, що промова Януковича була дуже абстрактною, не конкретною. Президент говорив про українсько-німецькі відносини, економіку, але при цьому не сказав чогось конкретного. Янукович говорив українською, а коли йому задавали питання із залу, то він давав відповідь російською мовою.
Німецькі економісти вважають позитивним те, що Україна отримала кредит від МВФ. На їхню думку, уряд Януковича поліпшив економічну ситуацію в країні. Але багато з них вважає, що німецькому бізнесу потрібна конкретна перспектива для того, щоб вкладати інвестицію в Україну.
На мою думку, дуже складним є питання, чи готові німецькі бізнесмени мати справу з урядом Януковича. Для німецьких компаній є важливим, щоб Україна вирішила проблеми з корупцією. Я не думаю, що німецькі бізнесмени вважають, що краще мати бізнес із Януковичем, ніж Тимошенко. Що стосується побажання Януковича про включення перспективи членства України в ЄС в Угоду про асоціацію, то Меркель сказала, що вона підтримує це, але це були лише загальні фрази, без конкретики, без конкретного рішення. На мою думку, це лише слова. Німеччина буде дивитися, як розвиватиметься ситуація в Україні.
Україна і ЄС дуже довго ведуть переговори щодо Угоди про асоціацію. Пройшло майже два роки від початку переговорів. Але нічого конкретного так і не досягнуто. Вчора було те саме. Меркель сказала, що вона підтримає Україну. Але це було все. Наразі немає жодної ознаки, коли ця Угода буде завершена й підписана.
У Німеччині раді, що Україна має хороші стосунки з Росією. За уряду Тимошенко й президентства Ющенко в Німеччини були складнощі у відносинах з Росією. У Берліні вважають, що Росія є хорошим партнером для Німеччини, а складнощі могли виникнути через те, що Україна хоче стати членом НАТО.
Ніхто в Німеччині не скаже цього офіційно, але, на мою думку, німецький уряд радий тому, що Україна більше не хоче бути членом НАТО. Це не складає труднощів для уряду, а, навпаки, полегшує відносини з Росією.
