Українська урядова делегація на засіданні Ради глав урядів СНД 8 жовтня в Ялті підписала 17 із 22 документів, які було винесено на засідання. Про плідність підписаних документів говорити поки що зарано. Однак те, що було розглянуто чималу кількість питань, уже само собою вселяє оптимізм. Якби, звичайно, була впевненість, що підписання такої маси паперів не є проявом міждержавної істерії, передвісником недалекого краху СНД. Щоправда, учасники зустрічі були набагато оптимістичнішими і тільки те й робили, що кидали наліво та направо словеса про світле майбутнє співпраці між країнами-членами. А поки що на порядку денному все ті ж питання про реформування СНД, в успіх якого, здається, вже ніхто не вірить, чому й не вживаються конкретні заходи. Результатами всіх попередніх зустрічей президентів, прем'єрів ставала здебільшого безліч хороших слів про перспективи.
Цього разу урядова делегація України, як повідомляє Інтерфакс, підписала положення про Виконавчий комітет СНД, про Економічну раду Співдружності, а також про механізм реалізації рішень Ради глав держав і Ради глав урядів СНД. Насторожує, щаправда, той факт, що ці документи підписуються лише на восьмому році існування організації. Очевидно, що без двох останніх документів співдружність існувала фактично як «паперова»... Положенням про створення Комітету та Ради хотілося б побажати тільки кращого — хоч би вони не стали процесом номенклатуризації та зайвої бюрократизації.
Прем'єри підписали ряд міждержавних договорів, зокрема й Угоду про порядок митного оформлення і контролю товарів, що переміщаються між державами-учасницями співдружності. Кілька підписаних документів стосувалися економічного та соціального розвитку СНД, а також спільної боротьби зі злочинністю та тероризмом. Розглянули прем'єри й питання формування зони вільної торгівлі. Як повідомив на підсумковій прес- конференції виконавчий секретар СНД Юрій Яров, наразі угода про створення зони вільної торгівлі на території СНД від 15 квітня 1994 року і протокол до нього від 2 квітня 1999 року ратифікували лише парламенти Таджикистану, України, а також нижня палата білоруського парламенту. Яров висловив сподівання, що зона вільної торгівлі вже найближчим часом може бути введена на території цих трьох країн. Водночас не забували прем'єри наголосити на засіданні й про власні національні інтереси. Глава російського уряду Володимир Путін заявив, що в прийнятті рішення про введення зони вільної торгівлі Росія буде виходити з «власних національних інтересів, як діяли й інші країни СНД». Не вірять, щоправда, в ці «інтереси» інші есендевці, вважаючи, що за неприйняттям Москвою відповідного рішення стоїть просте гальмування...
КОМЕНТАР
За нинішніх умов СНД просто приречена на безфункціональне животіння, вважає директор Інституту українсько- російських відносин Сергій ПИРОЖКОВ. Одна з головних причин полягає в тому, що концептуальні засади, якими члени співдружності могли керуватися ще кілька років тому, сьогодні виявилися хибними. Росія фактично не спроможна виконувати роль інтегратора: своїми проблемами вона тільки відштовхує інших партнерів. Це й спричинило в результаті те, що держави-члени намагаються перебрати на себе ініціативи, що позначається на розвитку «горизонтальної» співпраці. Скажімо, України з державами Середньої Азії, Молдовою. Росія проводить цей процес у вигляді союзу з Білоруссю. Проте в жодному разі не можна вважати створення економічних організацій протиставленням тій самій Росії або ж СНД. Це стосується й ГУУАМу. Щодо того, чи змогла б Україна взяти на себе роль основного інтегратора, то навряд чи їй це вдасться. Для цього потрібна стабільна економічна ситуація. Відсутні в нас і владні потужності. У будь-якому разі Україна повинна виходити із власних національних інтересів.
