Глобальна рецесія, яка починається, є наслідком не лише паніки в фінансовій сфері, але також більшої невпевненості в напрямі розвитку світової економіки. Споживачі стали утримуватися від купівлі житла і автомобілів не тому, що їх прибутки сильно постраждали внаслідок падіння вартості цінних паперів і вартості житла, але також через незнання, куди попрямувати. Чи варто ризикувати купувати нову машину, коли ціни на бензин можуть знов злетіти? Чи зможуть вони забезпечити себе їжею після страшенного зростання цін на продукти харчування цього року?
Процеси інвестування перебувають ще в більшому заціпенінні. Бізнес утримується від інвестицій під час падіння споживчого попиту, а також коли за своїми позиковими коштами йому доводиться терпіти безпрецедентні стягнення. Бізнес також багато в чому не впевнений. Які електростанції зможуть працювати в майбутньому? Чи буде їм дозволено, як і раніше, викидати вуглекислий газ? Чи зможуть люди в США, як і раніше, дозволяти собі жити за містом у віддалених просторих будинках, що вимагає щоденних автомобільних поїздок із передмістя в місто на великі відстані?
У великій мірі економічне відродження залежатиме від більшої визначеності в напрямі майбутніх змін у економіці. І це значною мірою залежить від роботи уряду. Після безладного і помилкового управління адміністрації Буша, яка не змогла визначити чіткого підходу до енергетики, охорони здоров’я, клімату та фінансової політики, новообраному президентові Бараку Обамі доведеться розпочати визначення курсу, який визначить майбутній розвиток американської економіки.
На порядку денному не лише економіка США. Нам необхідно задати глобальний напрям стійкого розвитку, включаючи таких лідерів, як Китай, Індія, Європа, Латинська Америка, а також Африка, яку протягом довгого часу відособляли від світової економіки і яка сьогодні, проте, становить значну її частину.
Серед загального безладдя і невпевненості є декілька певних моментів. По-перше, США не може продовжувати позичати у решти світу, як це було протягом останніх восьми років. Експорт за мінусом імпорту США повинен збільшитися, що означає, що експорт за мінусом імпорту Китаю, Японії та інших країн із позитивним торговельним балансом, отже, повинен буде поменшати. Подібне коректування до переходу від значного дефіциту до балансу повинно змістити активний торговельний баланс США на 700 мільярдів доларів або майже на 5% ВВП США.
Активний торговельний баланс Китаю повинен буде поменшати на половину цієї суми (з урахуванням зменшення активного торговельного балансу інших учасників глобального ринку), що означатиме переспрямування ВВП Китаю в бік внутрішнього споживання в розмірі від 5% до 10% ВВП Китаю. На щастя, Китай займається збільшенням внутрішнього споживання.
По-друге, зменшення споживання США також частково повинно компенсуватися за рахунок збільшення інвестування США. Проте, приватний бізнес значно не збільшить рівень інвестицій доти, доки в розвитку економіки не буде чіткої політики. Обама підкреслив необхідність «зеленого відновлення», заснованого на екологічно стійких технологіях, а не лише на витратах на споживання.
Автомобільна промисловість США повинна переозброїтися для випуску автомобілів із низьким рівнем викиду вуглекислого газу і перейти або на автомобілі з гібридними двигунами, або на транспортні засоби, які повністю живляться від акумуляторів. Будь-яка з цих технологій залежатиме від національної енергетичної системи, яка використовує способи виробництва електроенергії з низьким рівнем викидів, такі як енергія вітру, сонця, атомна енергія або електростанції, які працюють на вугіллі, які захоплюють і консервують викиди вуглекислого газу. Всі ці технології потребують як державного, так і приватного фінансування.
По-третє, відновлення США важко собі уявити, доки не буде прийнято стратегію приведення до порядку власних фінансів уряду. Буш проводив економічну політику зменшення податків тричі, одночасно сильно збільшуючи витрати на війну. У результаті вийшов величезний дефіцит бюджету, який досягне колосального розміру наступного року (за оцінками — 1 трлн. доларів США), до чого потрібно додати тиск рецесії, рятівні заходи для банків, а також короткочасні заходи фінансових стимулів.
Обамі доведеться привести в дію фінансовий план середньострокової перспективи, який відновить баланс державних фінансів. Серед цих заходів: закінчення війни в Іраку, збільшення рівня податків для багатих, а також поступовий перехід на новий рівень споживчого податку. Сьогодні в США стягуються найнижчі податки відносно до національного доходу серед багатих держав. Це також має змінитися.
По-четверте, найбідніші регіони планети потрібно розглядати з погляду можливостей для інвестицій, а не як загрози, які від них виходять, або країни, які потрібно ігнорувати. У той час, коли головні компанії США, Європи і Японії, які займаються створенням інфраструктури, володітимуть надмірною потужністю, Всесвітній банк, Європейський банк інвестицій, Експортно-імпортний банк США, Африканський банк розвитку та інші державні інвестиційні фонди повинні будуть фінансувати широкомасштабні інфраструктурні витрати в Африці з будівництва доріг, електростанцій, портів і телекомунікаційних систем.
Враховуючи, що кредити будуть довготривалими і за помірною відсотковою ставкою (скажімо, двадцятип’ятирічна доларова позика під 5% річних), країни-одержувачі кредиту зможуть його погасити за рахунок значного збільшення прибутку, який буде отримано наступним поколінням. Вигода буде екстраординарною, як для Африки, так і для багатих країн, які зможуть забезпечити роботою свій бізнес і кваліфікованих робітників. Подібні кредити, звичайно, потребуватимуть глобальної ініціативи; за нашого часу, коли навіть компанії з прекрасною репутацією не можуть швидко отримати кредит, не говорячи вже про 25 років!
У типових циклах бізнесу звичайно країни самі займаються власним відновленням. Цього разу нам буде потрібна глобальна співпраця. Відновлення потребуватиме значного регулювання перекосів активних торговельних балансів, технологій і державних бюджетів.
Ці широкомасштабні зміни необхідно координувати, принаймні, неформально, якщо не щільно, з провідними економіками, кожна з яких повинна розуміти основні напрямки цих змін, які залежатимуть як від національного, так і від глобального втручання. Також усі держави повинні взяти участь у організації нових екологічно стійких технологій і в спільному фінансуванні глобальної відповідальності, такої як збільшення інвестицій до інфраструктури Африки.
Ми підійшли до того моменту в історії, коли узгоджена глобальна політична лінія потрібна, як ніколи. На щастя, з обранням Обами США зробили величезний крок уперед. Зараз потрібно починати діяти.
Джеффрі Д. САКС — професор економіки і директор Інституту Землі при Колумбійському університеті.
