Сьогодні розпочинається дводенний офіційний візит Президента України Віктора Ющенка до Угорської Республіки. Чого очікують у нашій країні від цього візиту? Чи залежить підтримка з боку Будапешта прагнень Києва приєднатися до НАТО і ЄС від того, яка політична сила перебуває при владі в Угорщині? Як може вплинути на двосторонні відносини можливе залучення Угорщини до модернізації української газотранспортної системи? Про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю Надзвичайного і Повноважного Посла України в Угорській Республіці Дмитра ТКАЧА.
— Пане посол, ви, як то кажуть, «з’їли зуби» на Угорщині. Ви вдруге призначаєтеся послом України в цю країну, і ваш угорський стаж перевищує 12 років. Чи можете пояснити, чому угорські соціалісти (MSZP) підтримують євроатлантичні прагнення нашої країни менше, ніж консерватори (Fidesz)? Саме так вважають деякі експерти.
— Хотів би вас дещо поправити: мій угорський стаж перевищує 23 роки, і дійсно, Угорщину знаю непогано. У 2004 році я навіть видав монографію «Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій», у якій детально розповів про взаємозв’язок політичної, економічної, соціальної та гуманітарної трансформації в угорському суспільстві. Що стосується вашого питання, то я не розділяю такої думки про поділ. Я давно знаю багатьох лідерів Угорської соціалістичної партії, починаючи від Дюли Горна й закінчуючи сьогоднішнім керівництвом. Повинен сказати, що вони завжди з великою повагою ставилися й ставляться до України. Сьогодні соціалісти знаходяться при владі, і якщо ви прослідкуєте динаміку відносин на вищому політичному рівні, то побачите, що за останні три роки ці взаємини розвивалися надзвичайно активно. І те, що днями відбудеться офіційний візит Президента України В.Ющенка до Угорщини, ще раз підтверджує, що сьогоднішній уряд, керівництво Угорщини, вважає Україну дуже важливим партнером і надає великого значення розвитку наших відносин.
Цілком природно, що Угорщина прагне до добрих відносин і з Росією. По-перше, Угорщина левову частку енергоносіїв отримує від РФ. По-друге, вона також розглядає Росію як великий ринок для своєї продукції. І в цілому, Росія важлива для Угорщини як її політичний партнер. Я ще раз повторюю, що протиставляти Україну Росії в контексті Угорщини не є коректно, оскільки й одна, і друга країни дуже важливі для Будапешта.
Стосовно НАТО і ЄС: я не знаю, хто запустив ці чутки про те, що Угорщина менше підтримує Україну в питаннях вступу до цих організацій, аніж інші країни. На вищому політичному рівні керівники УР постійно декларують свою підтримку щодо євроінтеграційних та євроатлантичних прагнень України. Це не тільки декларації, але й конкретні кроки з їхнього боку.
Угорщина була однією з перших і залишається в числі тих країн, які не тільки на словах пропонують, але й реально діляться з Україною своїм власним досвідом європейської та євроатлантичної інтеграції. Прагнення України вступити до ЄС і НАТО повністю відповідають інтересам Угорщини та завжди підтримувалися й підтримуються нею на всіх рівнях.
— Чи зміниться політика Угорщини щодо України (у плані під тримки курсу України на інтеграцію в НАТО і ЄС, а також посилення двостороннього співробітництва) під час каденції уряду «жорстких» заходів Гордона Байнаї, в якому зовнішньополітичне відомство очолює Петер Балаж?
— У першу чергу хочу підкреслити, що уряд Гордона Байнаї чітко задекларував, що він буде продовжувати той зовнішньополітичний курс, який проводили його попередники.
Зовнішня політика Угорщини щодо України є послідовною та відповідає інтересам нашої держави. Угорщина є прихильником розширеної Європи, і її пріоритетом є її повне об’єднання. Угорська держава зацікавлена в тому, щоб якомога більше країн Європи відповідали політичним та економічним критеріям членства в ЄС і стали повноправними членами Європейського Союзу. Вона надає важливе значення зміцненню добросусідських відносин, у рамках яких Угорщина вважає особливим партнером Україну. Таким чином, вона бачить Україну членом ЄС.
— Чи справді угорські експерти мають рацію, вважаючи, що участь Угорщини в реконструкції газотранспортної системи — через фонди Європейського Союзу — буде великим успіхом для двох країн у плані зміцнення дипломатичних відносин?
— Наші політичні, дипломатичні, економічні, гуманітарні відносини знаходяться на такому високому рівні, що ставити їх в залежність від будь-якого контракту, навіть такого великого, як реконструкція газотранспортної системи, на мій погляд, не варто. У той же час, по суті питання, яке ви поставили, я можу сказати наступне.
Угорщина сьогодні споживає 14 млрд. куб. м. природного газу, з них 2,6 млрд. куб. м. становить власний видобуток і 11,4 млрд. куб. м. вона імпортує. До речі, приблизно 80% імпортного газу до Угорщини надходить через територію України з Російської Федерації. Крім того, угорці орендують в Україні підземні газосховища для зберігання природного газу.
За прогнозами фахівців, до 2015 року потреба країни в імпорті зросте до 15 млрд. куб. м., так як власний видобуток буде скорочуватися. Наразі в країні розбудовуються потужності підземних газосховищ, які зростуть з нинішніх 3,8 до 4,8 млрд. куб. м. в 2011 році. Здійснюються будівельні роботи щодо об’єднання газотранспортних систем із Хорватією, Румунією, Словаччиною.
Таким чином, на сьогоднішній день для угорців вигідно, щоб газотранспортна система України після реконструкції змогла пропускати більше природного газу. Угорські фахівці мають великий досвід у реконструкції компресорних станцій і модернізації лінійної частини газопроводів, а також на високому професійному рівні можуть будувати газовимірювальні станції, підземні сховища газу. Ми очікуємо, що угорські газові компанії активно візьмуть участь у конкурсах із модернізації української ГТС.
— До речі, наскільки угорська політика в сфері енергетики узгоджується з позицією загалом Європейського Союзу і, зокрема, Європейської комісії?
— Згідно з директивою ЄС щодо необхідності до 2020 року довести частку відновлюваної енергії до 20 % на рівні ЄС, Угорщина зобов’язалася довести цей показник до 13%. Для виконання в майбутньому цієї стратегії готується програма відновлювальних енергоносіїв, яка буде містити аналіз витратної частини стратегії. Без цієї програми неможливо визначити очікувані до 2020 р. обсяги капіталовкладень та дотаційних заходів.
Угорщина в довгостроковій перспективі планує постійно використовувати атомну енергію для скорочення викидів у простір газів парникового ефекту. Для цього визначено відповідні пріоритети розвитку, зокрема, підтримка атомної безпеки, вирішення проблеми захоронення радіоактивних відходів, підтримка високої частини цієї енергії в загальному балансі використання енергії населенням країни. Планується будівництво нових атомних реакторів протягом найближчих двох десятиліть, регіональна інтеграція ринків електроенергії між країнами Центрально-Східної Європи з метою ефективного використання енергії регіону.
— Чого очікує Київ від візиту Президента України до Угорщини? Чи планується підписання угод чи досягнення домовленостей?
— Офіційний візит глави держави, на наше глибоке переконання, надасть потужного імпульсу двосторонньому співробітництву у сферах, що складають першочерговий інтерес для наших країн. Це, передусім, економіка, енергетика, розвиток транспортної інфраструктури як на спільному кордоні, так і в рамках розбудови П’ятого європейського транспортного коридору. Сподіваємося на поглиблення співпраці в питаннях екологічної безпеки, захисту довкілля Карпат.
Не менш важливим для нас є забезпечення активної підтримки Угорщиною європейської та євроатлантичної інтеграції України шляхом передачі досвіду євроінтеграції та підтримки України в органах Євросоюзу та Альянсу.
У рамках візиту планується укладення договору між Міністерством аграрної політики України та Міністерством сільського господарства та розвитку регіонів Угорщини про співпрацю у сфері сільського господарства. Метою даного договору є розвиток науково-технічної співпраці в галузі сільського господарства, розробка та виконання програм, проектів у сферах вирощування рослин для харчової та нехарчової промисловості, виведення нових видів рослин, біотехнологій, виробництва кормів, розвитку регіонів та інших.
Між зовнішньополітичними відомствами України та Угорщини буде підписаний план консультацій між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Угорської Республіки на 2009 — 2010 роки. Відповідно до цього плану планується провести низку зустрічей, зокрема, з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, двосторонніх та міжнародних відносин.
— Які перспективи у розвитку двосторонніх відносин може відкрити цей візит?
— Головним, першочерговим завданням нашої взаємодії має стати збереження та розвиток високого рівня торговельно-економічних відносин. Нагадаю, що у 2008 році товарообіг між нашими країнами перевищив показник у 2,5 млрд. доларів, що є серйозним обсягом, і нам необхідно його у цьому році хоча б зберегти в умовах фінансової економічної кризи. Важливим для нас є інтенсифікація співробітництва в політичній, гуманітарній сферах, поглиблення обмінів досвідом роботи. Адже обидві країни однаково зацікавлені в розвитку та поглибленні двосторонніх відносин, здійсненні наших прагнень. Я переконаний, що спільні зовнішньополітичні та економічні пріоритети України та Угорської Республіки дадуть змогу нам і надалі розвивати активний діалог та підтримувати дружні й добросусідські відносини, які традиційно існують між нашими державами.
— Чи будуть порушуватися українською стороною питання щодо забезпечення культурних і мовних проблем української громади в Угорщині?
— Хотів би відзначити плідність українсько-угорського співробітництва у сфері забезпечення прав національних меншин, яке може слугувати зразком у регіоні. Як Угорська Республіка, так і Українська держава вживають усіх необхідних заходів для забезпечення права своїх національних меншин на всебічний розвиток культурних та мовних потреб. Ми плануємо обговорити подальші кроки з метою забезпечення більш повної реалізації потреб національних меншин.
Українці, що проживають в Угорській Республіці, — це, в основному, вихідці із Західної України та Закарпаття, які переселилися до Угорщини протягом другої половини ХХ ст. Це переважно українці-емігранти першого і другого поколінь, які створили сім’ї або разом з українськими родинами переїхали на постійне проживання до УР. Українська громада посідає чільне місце у числі 13-ти історичних меншин Угорщини. Дана група є свідомою та активною частиною українства, відіграє провідну роль у громадсько-культурному житті Товариства української культури Угорщини, яким керує Ярослава Хортяні. До речі, за активну громадську діяльність її обрано головою Європейського конгресу українців. Українська діаспора в Угорщині велику увагу приділяє не тільки збереженню та розвитку української культури, але й її популяризації. Вона живе цікавим і насиченим життям.
Слід зазначити, що уряд Угорщини, відповідно до Закону Угорщини про національні меншини, охоче сприяє українській діаспорі щодо реалізації мовних та культурних потреб. Ідеться про спорудження в Будапешті та інших містах Угорщини пам’ятників видатним діячам України та з нагоди важливих для нашої країни історичних подій. Серед пам’яток культури в Угорщині українці особливо пишаються пам’ятником Тарасу Шевченку в місті Залаегерсег, пам’ятником угорському королю Андрашу І та його дружині Анастасії, дочці Ярослава Мудрого у м. Тіхонь на Балатоні, меморіальною дошкою з нагоди 160-річчя видання українського літературного альманаху «Русалка Дністровая», встановленою на території Королівського замку в Будапешті, пам’ятною дошкою на стіні галереї в місті Токай, на честь перебування тут видатного українського філософа й письменника Григорія Сковороди.
Приємно констатувати, що центр Будапешта прикрашає один із найкращих в Європі пам’ятників Тарасу Шевченку, який був відкритий Президентом України Віктором Ющенком у 2007 році.
У 2008 році столична влада Будапешта дала дозвіл на встановлення пам’ятника жертвам Голодомору 1932 — 1933 років в Україні та виділила необхідну для цього земельну ділянку. Під час візиту в самому центрі Будапешта главою Української держави буде відкрито пам’ятник жертвам Голодомору 1932 — 1933 років в Україні.
Хочу акцентувати увагу на тому, що депутатами Державних Зборів Угорської Республіки першими серед країн Центральної та Східної Європи одноголосно була прийнята постанова щодо Голодомору в Україні 1932 — 1933 років, у якій засуджується винищення українського народу. Україна високо оцінила цей факт і вдячна дружньому угорському народу.
