Досить несподіваним поворотом у запланованому ході переговорів у Ташкенті між прем’єр- міністрами Узбекистану й України Уткіром Султановим і Віктором Ющенком стала заява глави узбецького уряду про можливість постачання більше природного газу до України. Постачання узбецького газу до України, власне, вже триває протягом двох останніх років. Щоправда, досі він практично не враховувався в українських «газових розкладах». Можливо, через деякі типові українські особливості трейдерства. Втім, навіть домовившись про закупівлю узбецького газу, Українi загрожує ризик зiткнення відразу iз двома проблемами: його транспортуванням російськими магістралями та його оплатою.
Ще однією несподіваною пропозицією узбецької сторони в ході переговорів стала ініціатива створення в Україні низки спільних підприємств із виробництва ювелірних виробів з узбецького золота (щороку в Узбекистані видобувається близько 85 тонн золота, яке до цього часу не експортувалося в Україну). Можливо, це не гірше, ніж чекати, коли ж буде видобуто перші серйозні партії власного золота.
Тим часом Київ і Ташкент, здається, вирішили, що можна зробити зі старими боргами. А саме — зробити абсолютно неринковий механізм взаємозаліку боргів, які утворилися при виробничій кооперації з реалізації проекту створення літака Ан-70, внаслідок фінансових взаєморозрахунків суб’єктів господарювання 1992 року, а також при розділі залізничного транспорту. Ідею взаємозаліку підтримав президент Узбекистану Іслам Карімов, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Крім того, українська делегація привезла на переговори до Ташкента свої претензії з приводу того, що Узбекистан не виконав своїх зобов’язань із обсягів постачання бавовни в обмін на постачання металургійної продукції та напівфабрикатів — за інформацією українського уряду, 1999 року до України було поставлено близько 3 тис. тонн узбецької бавовни, що значно менше обсягу, про який домовлялися раніше. Усі проблеми домовилися вирішувати протягом місяця, із точним графіком дій.
Україна й Узбекистан вважають, що набагато більше можна було зробити й у транспортній сфері. Сторони мають намір найближчим часом дійти конкретних рішень щодо транзитних перевезень узбецьких вантажів через Україну й участі українських фахівців у будівництві доріг в Узбекистані. Зрештою, Узбекистан не в останню чергу через зацікавленість у Євроазійському транспортному коридорі приєднався до ГУУАМ.
Українська сторона вийшла із пропозицією звернутися до прем’єр-міністра Росії Михайла Касьянова з проханням зменшити російські тарифи на транспортування залізничним транспортом узбецьких вантажів, які прямують до України. Бо для вантажів, які йдуть до країн Балтії, тарифи ледь не удвічі нижчі.
