Російський президент Володимир Путін оголосив про готовність бути посередником між двома претендентами на посаду президента Югославії. Він запросив Слободана Мілошевича і Воїслава Коштуніцу прибути до Москви, щоб з’ясувати ситуацію разом. Отака миротворча ініціатива — а що, непогана. Принаймні, вона демонструє російські уявлення про геополітичну роль країни. Її президент, як мудрий монарх, закликає до себе нерозумних слов’янських союзників, щоб вирішити, хто з них гідний царської корони. Не Москва, а Візантія якась! Третій Рим!
Як реально може Росія вплинути на ситуацію в Югославії — це залишимо за дужками. Очевидно, що Москва немає реальних — окрім пропагандистських, звичайно — важелів впливу. Роками югославський режим переконував власне населення, що саме Росія є єдиним союзником сербів. Опозиція, звичайно ж, рахувалася з цим міфом — і опозиційні лідери також подорожували до Москви в намаганні знайти там підтримку. Однак підсумки президентських виборів у Югославії чудово продемонстрували, що із міфами закінчено, що тепер пропаганді Мілошевича мало хто вірить... І опозиція — якщо вона того побажає — може більше не рахуватися с ідеєю про авторитет Москви. Майже відразу після повідомлення про посередницькі наміри Володимира Путіна опозиційний переможець президентських виборів Воїслав Коштуніца поруч із своєю улюбленою темою — закидами на адресу Заходу — вперше згадав Росію: він дорікнув їй за нерішучість. Звичайно, опозиціонери бажали б, щоб Москва, як і західні столиці, погодилася із тим, що підсумки виборів у СРЮ сфальсифiковані, щоб вона вимагала від Мілошевича відставки, а не підтверджувала його легітимність посередницькими ініціативами. Однак такого не відбувається. «Третій Рим» навряд чи сьогодні може підтримати навіть уявну революційну хвилю: у ньому самому відбуваються скоріш реставраційні процеси і він готовий стояти на сторожі чужої легітимності, навіть і сфальсифiкованої... А хоч би й сфальшованої — теж мені новина для пострадянського простору!
Так Росія загубить Югославію — якщо вже не загубила... Проте її президент збереже саме уявлення візантійського імператора — врешті-решт, в Константинополі гордо носили корону навіть тоді, коли зi старої імперії розбіглися останні васали...
