Попри кризу в єврозоні, спільна валюта не втрачає прихильників. Наступного року євро запровадить у себе Латвія. Також хоче приєднатися до єврозони і Польща. Про такий намір заявив польський прем’єр Дональд Туск. Зокрема, днями він висловився на користь проведення в країні референдуму про приєднання до зони євро. «Я виступаю за те, щоб у сеймі знайти порозуміння і записати в конституції, що остаточне рішення щодо приєднання до зони євро ухвалюється на референдумі», — заявив він на прес-конференції у Варшаві.
Попри банківську кризу, яка трапилась на Кіпрі, польський прем’єр вважає, що запровадження євро скоро стане питанням виживання країни, яка є найбільшим реципієнтом субсидій ЄС. «Щонайпізніше наприкінці цього десятиліття перебування в зоні євро означатиме перебування в ЄС та використання фондів ЄС», — наголосив Туск. Він вважає, що «дуже скоро» Польща відчує виняткову вигоду від запровадження єдиної валюти. «І в цей ключовий момент я хотів би, щоб Польща могла скористатися правом голосу громадян. Конституційна блокада може бути занадто жорстким корсетом. Може не вистачити конституційної більшості для запровадження євро, хоч більшість поляків вважає: так, євро — це шанс, яким варто скористатися», — пояснив Туск.
Треба нагадати, що Польща, яка з 38-мільйонним населенням є найбільшою країною, що не входить у зону євро, пообіцяла запровадити європейську валюту ще 2004 року, коли вона приєдналася до ЄС після того, як більшість поляків на референдумі підтримала входження своєї країни до Євросоюзу.
Однак тепер поляки виступають проти цього плану, зокрема євроскептична консервативна опозиція — партія «Право і Справедливість» заблокувала конституційні зміни, необхідні для ухвалення цього кроку. Опозиція заявляє, що єврозона зазнала глобальних змін після референдуму, який відбувся майже десять років тому, і тому це волевиявлення не можна вважати обов’язковим до виконання.
Відтак Туск вирішив розбити карти своїх політичних противників, запропонувавши юридичне рішення, яке надасть нації можливість голосувати ще раз щодо євро на референдумі. У такому разі потрібна проста більшість для ухвалення рішення. Тим часом для внесення відповідної зміни до Конституції, в якій ідеться, що злотий є обов’язковою валютою країни, потрібно дві треті голосів у Сеймі — нижній палаті парламенту. «Я віддав би перевагу компромісу в Сеймі, щоб змінити конституцію, в якій має бути встановлено, що остаточне рішення ухвалюється на референдумі», — наголосив Туск.
Він визнав, що зараз «недобрий прогноз для євро в Польщі», а також у зв’язку з кризою в Європі та необхідністю внесення змін до Конституції. «Наше приєднання до зони євро (...) залишається метою, принаймні в моєму уряді, але кожен у Польщі може залишатися спокійним, без підтримки переважною більшістю виборців на референдумі, позаяк необхідне внесення змін до конституції, приєднатися до єврозони буде неможливо», — сказав прем’єр-міністр.
Між тим, останні дані опитувань свідчать про те, що більшість населення країни у разі проведення референдуму висловиться проти відмови від злотого і переходу на єдину європейську валюту.
Втім, це не означає остаточно, що саме так і буде на момент референдуму. Адже Словаччина та Естонія, які перебувають у зоні євро, не мають наміру відмовлятися від європейської валюти. З наступного року до єврозони приєднається Латвія. Отже, все, мабуть, залежатиме від того, як влада подасть цей крок для своїх громадян. А Польща дуже успішно користувалася субсидіями ЄС, країні й у подальшому будуть потрібні європейські кошти, і це якраз може зіграти на користь Тускові.
«День» попросив експертів прокоментувати ініціативу польського прем’єра щодо референдуму по євро і чому вона з’явилась саме зараз.
КОМЕНТАРІ
«РЕФЕРЕНДУМ — ВИКЛИК ДЛЯ ОБОХ СТОРІН»
Марек СІВЕЦЬ, депутат Європарламенту:
— Референдум у політиці — це небезпечний інструмент. Зазвичай пряме голосування, у якому виборцям пропонують прийняти чи відхилити ту чи іншу пропозицію або частину законодавства, застосовують тоді, коли потрібно прийняти надзвичайно важливе рішення.
Щодо запровадження євро у Польщі, то в договорі про вступ до ЄС ми погодилися прийняти європейську валюту. Однак для того, щоб зробити це, ми повинні спочатку змінити конституцію.
Питання про перехід на євро розділив польську громадську думку. Існують політичні партії, включаючи правлячу, і такі організації, як «Європа Плюс», яку я заснував, що рішуче виступають на користь входження в єврозону. На іншій стороні політичної арени — партії правого толку, які сильно виступають проти цього. Таким чином, у випадку з Польщею референдум був би гарною можливістю для тих, хто «за» і хто «проти», щоб обмінятися аргументами і почати дуже важливі політичні дискусії.
Тим паче якби референдум про вступ до єврозони відбувався у Польщі, то він би вважався дійсним лише тоді, коли б отримав підтримку не менше 50% виборців, і це — виклик для обох сторін.
«МИ НІЧОГО НЕ РОБИМО, ЯКЩО НЕМАЄ ЧІТКОЇ МЕТИ»
Михаль КОБОСЬКО, польський журналіст і публіцист, колишній головний редактор Newsweek Polska, Wprost, Bloomberg Businessweek Polska:
— Перш за все, референдум якщо і відбудеться, то має стати результатом політичної угоди між двома головними політичними партіями. Юридичної потреби організовувати референдум немає, оскільки у Польщі він уже був напередодні вступу до ЄС 2004 року. Позитивний результат цього референдуму означає визнання Польщею того факту, що вона також вступить у зону євро. І це не питання «ЯКЩО», а «КОЛИ» і «ЯК» ми приєднаємося до механізму єдиної європейської валюти і зрештою вступимо у зону євро.
Зараз не зрозуміло, чи Право і Справедливість погодяться з такою пропозицією Туска. Ця партія і Ярослав Качиньський сильно грають на антиєвропейських почуттях. Вони голосно заявляють: якщо Польща приєднається до цього клубу, то втратить значну частину польського суверенітету і незалежності. І до того ж зазнає більшого рівня непевності, зважаючи на турбулентність всередині зони євро. Тим часом євроентузіасти заявляють, що Польща може опинитися на самоті між Російською Федерацією та майбутньою Європейською Федерацією — кінцевим результатом трансформації зони євро. Нещодавній євронаступ Туска може здаватися досить несподіваним. Він особисто і його два уряди ніколи не були великими прихильниками членства Польщі в єврозоні. Їхня офіційна заява була такою: ми хочемо приєднатися до цього клубу, але не будемо поспішати, ми будемо моніторити ситуацію всередині єврозони.
Позитивним фактом цього поштовху до євро є зростаюче усвідомлення серед політичної еліти та публіки, що у фінансах та в державному бюджеті нарешті буде наведено лад. Поляки відомі тим, що досягають цілей і мети перед дедлайном. Ми нічого не робимо, якщо немає чіткої мети та цілі. Саме тому ми завершили наші інфраструктурні проекти до початку Євро-2012. Є сподівання, що встановлення дати майбутнього членства в зоні євро змусить політиків почати грати згідно з макроекономічними правилами.
