Польща вважає «неприйнятним» проект доповіді російського Міждержавного авіаційного комітету (МАК) про причини Смоленської катастрофи. Про це заявив журналістам у Брюсселі прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, який завжди досить обережно підбирає слова і рідко робить гострі заяви. «Проект доповіді МАК у тому вигляді, в якому він був переданий російською стороною, без дискусії є неприйнятним. А деякі висновки російських експертів стосовно катастрофи польського урядового літака є безпідставними. Не кажу, що фальшиві, але наші дослідження їх не підтверджують», — цитує TVN24 главу уряду. Прем’єр-міністр Польщі також зауважив, що коментарі польських фахівців, які, за даними ЗМІ, займають 150 сторінок до 210-сторінкового проекту доповіді МАК, не є альтернативним поясненням причин катастрофи. «Ми не висловлюємо думки до цілої доповіді, не пропонуємо остаточні висновки, польська сторона лише точно вказує, де росіяни не виконали вимог, які передбачені Чикагською конвенцією», — сказав польський прем’єр. У жовтні Міждержавна авіаційна комісія передала Польщі проект доповіді про причини Смоленської катастрофи, внаслідок якої 10 квітня 2010 року загинуло 96 громадян Польщі, у тому числі екс-президент Лех Качиньський, які летіли до Росії вшановувати пам’ять жертв Катинської трагедії. За даними видання Gazeta Wyborcza, росіяни в документі поклали основну провину за катастрофу на поляків, у першу чергу — на пілотів літака Ту-154, які вирішили посадити літак в умовах сильного туману. Водночас, частина спеціалістів вважає причиною катастрофи неправильно подані диспетчером Смоленського військового аеродрому дані для екіпажу літака, через що літак опинився над самою землею на висоті близько одного кілометра від злітно-посадкової смуги. За однією з версій, неправильні дані міг показати застарілий радар аеродрому, сертифікацію якого проводила МАК. Згідно з Чикагською конвенцією, польська сторона мала 60 днів на те, щоб переслати свої зауваження до підготовленого документу (до 19 грудня). При тому конвенція не визначає термінів, коли росіяни мають надіслати документ про свою реакцію на зауваження поляків.
КОМЕНТАРI
Анджей ШЕПТИЦЬКИЙ, аналітик Інституту міжнародних відносин Варшавського університету:
— Заява Туска є свідченням того, що закінчується час «дружби» між Польщею і Росією, яку ми бачили після Смоленської трагедії. Я думаю, що зі сторони Туска і Москви була воля, щоб з цієї катастрофи зробити інструмент покращення польсько-російських відносин. Однак коли сторони дійшли до конкретних питань, то бачимо, що та дружба неможлива через внутрішні польські проблеми і стала заручником об’єктивності у розслідуванні цієї катастрофи. Мені здається, що з політичних і технічних причин росіяни не хочуть дуже відкрито сприймати свою відповідальність. А, з іншої сторони, Польща не хоче, щоб це була лише відповідальність польської сторони і, як наслідок, свідчення поганої організації польського війська... І тепер, коли Польща представила свої пропозиції щодо російської доповіді, Росія має дві можливості. По-перше, вона може залучити польські пропозиції до цієї доповіді або може написати новий рапорт, використовуючи також польську позицію. По-друге, вона може не брати до уваги польські пропозиції — і тоді це буде окрема доповідь і окремо будуть польські зауваження до доповіді. Перший варіант кращий для польсько-російських відносин. Але мені здається, що він нереальний — тому що Польща має дуже багато зауважень до цієї доповіді. Адже російська доповідь займає 200 сторінок, польські зауваження — 150 сторінок. Я думаю, так чи інакше, відмінності в позиціях Росії та Польщі будуть проголошені. Ясно, що це означає кінець у співпраці між Варшавою та Москвою. Але між ними в довгій історії двосторонніх відносин буде ще одна особливість — Смоленська катастрофа. Була надія, що Смоленськ стане фактором наближення Польщі та Росії. А тепер на політичному рівні це буде ще одна проблема між двома країнами, якщо російська сторона не включить зауважень польської сторони. Зважаючи на роль Польщі в ЄС і бажання Росії мати гарні відносини з Варшавою, Смоленська катастрофа у балансі польсько-російських відносин буде мінусом.
Лілія ШЕВЦОВА, провідний науковий співробітник Московського центру ім. Карнегі:
— Ця заява Туска була очікуваною. У Польщі не лише в середовищі опозиції, але й у суспільстві є відчуття, що в зв’язку з катастрофою і її російським поясненням є низка невияснених питань. Тому Туск і його партія повинні були думати про свої майбутні електоральні перспективи. Він зробив цю заяву, керуючись тим настроєм, який існує в польському суспільстві. Не виключено, що російська сторона спробує відповісти на питання, які поляки вважають далеко не проясненими. Але вже сам цей факт викликає певні сумніви в тому, що наше нове російсько-польське партнерство стійке. У той же час, я не бачу підстав для російської сторони «приймати позу» або ж намагатися заяви Туска, вимоги поляків сприймати як привід для надування щік, демонстрації нової агресивності або жорсткої позиції. Кремль і російські лідери зацікавлені в тому, щоб Польща стала російським партнером. Саме Польща, певною мірою, є тим золотим ключиком, за допомогою якого російська влада хоче відкрити серця Європи та покращити свій імідж у Європі. Тому нормальні й продуктивні державні відносини з Польщею вельми важливі для російської влади. Я не чекаю в зв’язку з цим якихось криз і напруженості. Але, поза сумнівом, заява Туска викличе незадоволеність у російських колах. Усі розуміють, що з російського боку були серйозні технічні проблеми з аеропортом, із рівнем безпеки в сфері польотів. Але, в той же час, серед пануючої частини еліти польського керівництва та європейської еліти я бачу одне — прагнення зараз не загострювати відносини з Росією і намагатися довести, що є підстава для «перезавантаження» з Росією. Поки Європа налаштована так. Але це Європа виконавчої влади, урядів. У той же час, на іншому європейському рівні, ближчому до європейської громадської думки, парламентарної Європи, ми бачимо абсолютно іншу тенденцію. Погляньте, що робиться в Європарламенті, ПАРЕ. Комітет із міжнародних питань майже одноголосно ухвалив резолюцію, в якій рекомендує європейським державам запровадити візову заборону для тих російських чиновників, які були причетні до справи Магніцького. Це теж показник того, що цілий сегмент європейської громадської думки не задоволений політикою потурання офіційної Брюссельської Європи у відносинах із Росією.
