Євросоюз вирішив не вдаватися поки що до різких рухів у своєму розвитку. На останньому саміті члени ЄС вирішили не торпедувати розв’язання кризи, яка виникла торік після невдалих референдумів у Нідерландах і Франції із ухвалення «євроконституції». Вирішення проблеми фактично відтермінували до 2009 року. Саміт частково стосувався і України, оскільки у Брюсселі йшлося про можливості подальшого розширення Євросоюзу.
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу за підсумками саміту, який відбувся наприкінці минулого тижня, наголосив, що зараз існує нагальна потреба в зміні деяких правил ухвалення рішень у середині Євросоюзу. Ключові положення проекту досі не прийнятої конституції якраз і передбачали перерозподіл голосів між країнами-членами ЄС. На сьогодні конституцію ухвалено 15-ма із 25 країн ЄС. Для того, щоб конституційний акт набув чинності, його мають ратифікувати всі без винятку країни спільноти.
Рік, що минув після французького і голландського «ні» конституції, виявив істотні розбіжності в середині ЄС щодо подальшої долі конституційного договору. Країни, які ратифікували цей документ, вважають за доцільне зберегти його основні положення. Виходячи саме з цих міркувань, Німеччина, Італія і Іспанія наполягають на введенні в дію конституційного договору. З іншого боку, Велика Британія, Польща і Чехія вважають конституцію мертвою. Утім, вони виступають проти встановлення часових рамок здійснення інституційних реформ. Низка країн (Португалія, Ірландія, Данія і Швеція), які ще не ратифікували цей документ, спостерігають за тим, як розвиватимуться події. Наразі ці країни не хочуть ризикувати.
Цікаво, що в ЄС конституційну кризу доручили розв’язати саме Німеччині і Франції, попри те, що Берлін і Париж мають різні погляди щодо цього питання. При цьому голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу зробив застереження, що в ЄС не хочуть вдруге зазнавати поразки. Канцлер Німеччини Ангела Меркель зазначила, що країни євроспільноти мають чітко сказати, що Конституція необхідна. Німеччина наполягає на встановленні термінів ухвалення цього документа, щоб таким чином можна було здійснювати тиск на країни. Меркель вважає, що конституційна криза має бути розв’язана до кінця 2008 року, оскільки в 2009 році будуть переобрані європейський парламент і Єврокомісія.
На противагу визначеності Німеччини в цьому питанні Франція продовжує лавірувати. Оскільки сам термін «конституційний договір» провокує головний біль серед французького керівництва, то в Парижі більше говорять про «процес інституційних реформ». Президент Франції Жак Ширак заявив під час саміту, що «зараз неможливо говорити і навіть безвідповідально уявляти, яким буде договір, якою буде його процедура ухвалення». Поки що Франція не виявляє ініціативи щодо розв’язання конституційної кризи. Це пояснюється тим, що весною 2007 року в цій країні відбудуться президентські вибори. А до цього часу навряд чи можна очікувати якихось нових кроків від Парижа. Те ж саме стосується Голландії, де весною наступного року відбудуться парламентські вибори.
Тим часом Франція за підтримки деяких країн наполягала на встановленні нових критеріїв членства в ЄС для країн-кандидатів. Зокрема, Париж пропонував ув’язати ці критерії зі здатністю самого ЄС приймати до свого складу нові країни. «Не можна продовжувати зводити нові поверхи в будинку, не переконавшись у міцності фундаменту», — заявив президент європейського парламенту Джозеф Боррелл. Водночас він додав, що ці слова не означають, що він виступає проти розширення. На саміті, щоправда, не була сприйнята пропозиція Парижа щодо встановлення додаткового критерію для розширення. Про це заявив на прес-конференції Жозе Мануель Баррозу. «Якщо країни-кандидати виконають усі критерії, встановлені в Копенгагені, то вони стануть членами ЄС», — зазначив він. Однак лідери країн ЄС доручили Єврокомісії підготувати до кінця цього року експертну оцінку спроможності ЄС до розширення за рахунок нових членів. Очікується, що восени Брюссель дасть зелене світло щодо вступу Болгарії та Румунії до складу ЄС 1 січня 2007 року. Для решти країн, які прагнуть вступити до євроспільноти, період роздуму означає лише відтермінування перспективи членства. Зокрема Хорватія, яка перебуває першою у списку майбутніх кандидатів на членство, не може сподіватися на вступ раніше 2009—2010 років. Туреччині, яка торік започаткувала переговори про приєднання, вступ до ЄС «світить» не раніше 2015 року. Навіть якщо Анкара виконає всі передумови, остаточне рішення щодо прийняття Туреччини до євроспільноти буде ухвалюватися на референдумі у Франції.
Зрозуміло, що перебіг останніх подій в Брюсселі означає для України лише одне — перспективи членства в ЄС стають ще більше захмарними. На саміті Києву дали чітко зрозуміти, що не чекають від України в найближчій перспективі заявки на членство в ЄС. Про це, зокрема, заявляв канцлер нині головуючої в ЄС Австрії Вольфганг Шюссель. Водночас він не виключив такої можливості в майбутньому, наголосивши при цьому, що для цієї мети слід просуватися крок за кроком. «Ми повинні йти, а не бігти», — сказав австрійський канцлер. Наразі, вважає канцлер, — ЄС потрібно говорити про поліпшення відносин з Україною і робити конкретні важливі кроки.
