У чеських мас-медіа неодноразово з’являлася інформація про ставлення Міністерства праці та соціальних справ Чеської Республіки до проблеми регулювання на ринку працевлаштування. Міністерство стверджує, що необхідно припинити видачу та продовження робочих віз іноземцям з країн, які не входять до ЄС. Пояснюють це нехорошою ситуацією на ринку праці в Чеській Республіці, що характеризується зростаючим безробіттям чеського населення.
Найбільше серед іноземців, які працюють у Чехії, українців — приблизно 125000 осіб, і в’єтнамців — приблизно 60000 осіб. Вже не можемо без них уявити багато переробних підприємств, і без українських штукатурів, плиточників і бетонників, найімовірніше, може зупинитися чеське будівництво. Тисячі в’єтнамських магазинчиків надають послуги у вечірній час, коли гіпермаркети вже закриті, і серед замовників є дуже популярними.
Надзвичайно мала кількість самих чехів виїжджає працювати за кордон. У кілька разів більші зарплати привабили торік близько 20000 чехів до Австрії та Німеччини. Люди вміють рахувати високі закордонні витрати й не знають досконально німецької мови. Лише молоді лікарі продовжують тиснути на керівників лікарень, щоб їм збільшили зарплати, і погрожують від’їздом до земель обітованих, тобто німецько- і англомовних.
Також ситуація з народжуваністю вказує на необхідність збільшення іноземців у Чехії, а не навпаки. Згідно з чеським статистичним управлінням, чеське населення почне вимирати без іноземців уже 2013 року, а з ними — 2027 року. Якщо припустити, що щороку прибуватиме 20000 нових іноземців, то 2101 року Чехія матиме 8,8 млн жителів, а при нинішньому прибутті іноземців — лише 6 млн. Третя частина населення буде на пенсії.
Відомо, що чехи не хочуть жити з іноземцями в сусідстві. Як свідчить статистика, 66% чехів не хочуть мати в сусідах українців, 61% — в’єтнамців, 86% — циганів, громадян Чеської республіки.
Чеська влада прагне зробити неприємним життя іноземців, де лише можливо. За пасивного спостерігання Міністерства закордонних справ Чеської Республіки погіршилася система реєстрації заяв на візи в чеських консульствах. До системи тривалий час підключаються хакери, що призводить до її блокування і, як правило, до вимагання хабарів. Іноземці в Чехії змушені знаходити роботу за допомогою різних посередників і агентств, які їх незаконно обкрадають. Міграційна поліція організовує полювання на іноземців, приватних підприємців. Міністерству внутрішніх справ ЧР у багатьох випадках потрібний тривалий час на звичайне продовження терміну проживання на подальший рік, інколи потрібний цілий цей рік, тощо.
Підкреслено й підраховано. Компетентні чеські міністерства не знають, що робить рука, а що нога. Не кажучи вже про необхідну координацію. Кожен сам «котить свою кулю». А висновок? Поки що Чехії іноземці потрібні як робоча сила, а в оптимальному разі і їхні діти, і діти їхніх дітей для поліпшення нехорошої демографічної ситуації. А державна влада робить усе навпаки.
Абсолютно інакше до припливу іноземців ставиться Швейцарія. Торік їх там осіло 75000, а серед них 4700 осіб з Середньої та Західної Європи. Керівник швейцарського союзу працедавців ситуацією не стурбований, а вважає її такою, що відповідає господарському розвитку. Кількість іноземців у Швейцарії за останній рік збільшилася на три відсотки, а зараз у восьмимільйонній державі проживає 1,77 млн іноземців.
Зі сказаного випливає, що проблеми Чеської Республіки з іноземцями, а також з власними громадянами — циганами, глибші, ніж здається на перший погляд. Громадськість вимагає стратегічної концепції державної імміграційної політики й критикує неефективне використання фінансів у соціальній сфері.
Нічого не зміниться, поки самі чеські жителі не навчаться жити з іноземцями. Неможна в іноземцях бачити зло, яке у чехів відбирає роботу чи відкушує від спільного пирога. Навпаки — йдеться про необхідний процес, який країні допоможе.
