У резиденції македонського президента Бориса Трайковського пізно увечері 13 серпня підписано рамкову угоду про врегулювання ситуації в країні. Угоду підписували лідери найбільших партій, що представляють македонську та албанську етнічні громади Македонії — голова ВМРО- ДПМНЄ, прем’єр-міністр Македонії Борис Трайковськи, лідер Соціал-демократичного союзу — Бранко Црвенковськи, лідер Демократичної партії албанців Арбен Джафері, голова Партії за демократичне процвітання албанців Імер Імері. У цеременії брали участь голова Ради Європейського Союзу Хав’єр Солана, Генеральний секретар НАТО лорд Джордж Робертсон, міжнародні посередники Франсуа Леотар і Джеймс Пардью. Було кілька риторичних заяв Робертсона та Солани про «світло в кінці дуже довгого тунеля» та «історичний день», проте в цілому церемонія пройшла без фанфар, повідомляють агентства.
Конкретний зміст рамкової угоди не оприлюднюється, церемонія взагалі пройшла без преси. Приблизний зміст відомий: македонський уряд повинен внести зміни до конституції, замінивши «македонців» на «громадян Македонії», повинен забезпечити обмежене використання албанської мови в якості офіційної, повинен з часом привести етнічний склад поліції у відповідність з етнічною картиною суспільства, а також забезпечити більш широкий доступ етнічних меншин до освіти.
Лорд Робертсон вимагав від македонської влади, як повідомляється, амністії для бойовиків албанських угруповань — крім тих, кого вже звинувачено Гаазьким трибуналом. Ця вимога не увійшла до рамкової угоди, проте вона, за інформацією македонських джерел, є частиною плану президента Трайковського. Македонський парламент має в своєму розпорядженні 45 днів для внесення необхідних змін у законодавство країни. Згідно з оприлюдненою інформацією, албанські угруповання повинні звільнити захоплені території і передати зброю під контроль контингенту НАТО. Точні терміни щодо амністії і роззброєння повинні бути узгоджені до кінця тижня.
Рада Безпеки ООН, привітавши підписання угоди, одночасно поставила вимогу засудження насильства. Генсек ООН Кофі Аннан окремо заявив, що будь-яке застосування насильства буде неприпустимим. Свої вітання надіслали ЄС, президент США Джордж Буш. Досить прохолодно новину зустріли в Москві. В заяві МЗС України з цього приводу говориться: «Вітаючи завершення переговорного процесу, Україна висловлює сподівання на припинення протистояння та вироблення подальших взаємоприйнятних рішень. Україна послідовно й твердо виступала й виступає за врегулювання конфлікту виключно мирними, політичними засобами. Така позиція неодноразово підтверджувалася на найвищому державному рівні, в тому числі в рамках Ради Безпеки ООН. Тому цілком логічною була й залишається підтримка Україною законного прагнення Республіки Македонія захистити свій суверенітет і територіальну цілісність у протиборстві з тими, хто став на небезпечний шлях силового вирішення проблем... Україна підтверджує готовність і надалі надавати всебічну підтримку Урядові дружньої Македонії».
В самій Македонії підписання угоди, що іще в неділю було під великим сумнівом, зустріли дуже неоднозначно. «Це відкриває перспективи для миру, — сказав «Дню» голова комітету в міжнародних справах Македонського парламенту Йордан Бошков, — питання в тому, хто які погляди має на мир». На його думку, угода може стати причиною ще більшої кризи. А македонська держава ставатиме все менше македонською. Взагалі, за його словами, все робиться заради втілення єдиного плану для всієї Південно-Східної Європи. Не буде проблем iз внесенням змін у законодавство, вважає Бошков, але народ це навряд чи сприйме. І все загалом не призведе до добра.
«Буде дуже важко», — сказав «Дню» оглядач «Нової Македонії» Мірче Адамчевськи. Він не вірить у те, що албанці дійсно добровільно не просто складуть, а віддадуть зброю. Тим більше, що й зараз етнічні албанці мають більше прав, аніж, скажімо, російськомовні в балтійських країнах. Ідея амністії для більшості македонців просто неприпустима. До речі, до візиту міністра закордонних справ України Анатолія Зленка до Македонії минулого тижня багато хто в країні поставився досить скептично.
Представники бойовиків у коментарях для західних агентств ухилялися від чіткої відповіді — чи готові вони скласти зброю й припинити збройні сутички.
Між тим перші експерти НАТО вже прибули до Македонії. Очікується, що в роззброєнні візьме участь контингент у 3,5 тисячі військових, переважно британських. Росія однозначно заявила, що не братиме участі в цій операції. У Києві не відкидають можливості української участі — представники НАТО раніше заявляли, що участь України навряд чи знадобиться. Ситуація з поставками зброї до Македонії поки що залишається без змін — вони призупинені, але, за словами заступника керiвника прес-служби МЗС України Валерія Джигуна, відновлення співпраці — це питання часу.
Таким чином, те «приведення Балкан до єдиного знаменника», про що говорилося раніше, триває. І поки що, як видно на прикладі Косово, а тепер Македонії — воно приносить плоди, далекі від стабільності, зате які можна назвати мінами уповільненої дії. Хотілося б помилятися...
