Ухвалення позавчора ввечері парламентом Угорщини нової Конституції викликало безліч протестів усередині країни, а також критику з боку світової спільноти. За зміну Основного закону Угорщині проголосували 262 депутати. Проти проголосували 44 особи, а один член парламенту утримався. Під час голосування, дві з трьох опозиційних партій вийшли з парламенту.
Згідно з «оновленою» Конституцією, в Угорщині з’явиться новий наглядовий орган, який стежитиме за діяльністю органів правосуддя. Глава цього органу призначатиметься парламентом. Передбачається також скорочення числа депутатів і отримання президентом права на розпуск парламенту, якщо до 31 березня не буде прийнято бюджет країни. Окрім цього, відповідно до нових правил регулювання фінансової сфери, для вступу країни до єврозони буде потрібно схвалення двох третин парламенту. У новій Конституції також говориться, що угорський народ об’єднують «Бог і християнство». За державою закріплюється обов’язок захищати життя, при цьому обумовлено, що життя починається при зачатті. Фактично ця стаття Конституції вводить заборону на аборти. Крім того, сім’ї, що мають трьох і більше дітей, отримують додаткові голоси на виборах. Відповідно до нової Конституції формально Угорщина змінює назву: вона перестає офіційно називатися Угорською республікою і буде просто Угорщиною. В оновленому Законі є й пункт, що забороняє мати національний борг, об’єм якого перевищує 50% ВВП.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і його прибічники обгрунтували необхідність внесення змін до Конституції тим, що Основний закон країни застарів — він існує з 1949 року, тобто ще з часів «холодної війни», тому потребує змін. Більше того, автори нової Конституції стверджують, що тепер Основний закон закінчить перехід від тоталітарної системи до демократичної.
У минулі вихідні тисячі угорців провели в Будапешті масові демонстрації протесту проти оновлення Основного закону. Колишній прем’єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчань, виступивши на одному з мітингів, звинуватив Віктора Орбана в «зраді» республіки і прагненні до «одноосібного панування». За його словами, Орбан «зневажає свободу преси» і має намір використовувати державну прокуратуру «для досягнення політичних цілей». На думку критиків, новий Основний закон дає правлячій партії та главі уряду Орбану ширші можливості для керівництва і закріплення своєї влади. Так, у разі поразки на виборах 2014 року у Віктора Орбана залишається можливість розпустити парламент і призначити перевибори.
Ухвалення парламентом Угорщини нової Конституції викликало протести і на міжнародному рівні. Свою стурбованість висловили ООН, Євросоюз, а також уряд Німеччини. «Побоювання, що виникли на початку цього року в зв’язку з новим законом про ЗМІ не зникли, а лише посилилися після прийняття сьогодні нової Конституції», — заявив державний міністр у МЗС ФРН Вернер Хойер. Серед недоліків Євросоюз відзначив обмеження Основним законом свободи дій конституційного суду. А ось Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, перебуваючи в понеділок з візитом в Угорщині, закликав владу країни до консультацій з міжнародними інституціями. За його словами, міжнародне співтовариство занепокоєне змінами до Основного закону Угорщини. Виступаючи в Будапешті, генсек ООН підкреслив, що влада зобов’язана з’ясувати, чи відповідають законодавчі ініціативи міжнародним нормам. Пан Гі Мун також додав, що схвально поставиться до того, що угорські власті звернуться за рекомендаціями до експертів у європейських організаціях і в ООН.
Недержавні організації Угорщини заявляють, що нова редакція Конституції характеризується сильним впливом право-християнської ідеології, яка обмежує права атеїстів, гомосексуалістів та батьків-одинаків. «Ми не давали владі повноважень розробляти таку Конституцію», — заявив лідер опозиції, колишній прем’єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчань.
Експерти Венеціанської комісії, яка консультує європейські країни з питань конституційного права, також піддали критиці новий проект угорської Конституції.
Колишню Конституцію було ухвалено в 1949 році та суттєво перероблено в 1989 р. з урахуванням тодішніх змін. Новий Основний закон набуде чинності з 1 січня 2012 року після затвердження президентом.
«День» попросив прокоментувати зміни в угорській Конституції завідувача зовнішньополітичним відділом газети Magyar Hirlap Юлу МАТЕ:
— Я думаю, що кожен так розуміє Конституцію, як хоче. В Угорщині нову Конституцію зараз прийняли тому, що фактично 20 років у нас була тимчасова сталінська Конституція. Опозиція зараз говорить, що новий Закон дає можливість уряду сконцентрувати більше влади в своїх руках. Проте оновлена Конституція також дає можливість і для того, щоб Угорщина стала більш демократичною. Окрім цього, гарантії, які були в минулій Конституції також збереглися».
— Як ви пояснюєте критику з боку ООН, ЄС та уряду Німеччини з приводу поправок до угорської Конституції?
— У Східній Європі звикли: якщо щось говорять з-за кордону, як раніше говорили з Москви, а зараз із Брюсселю, Вашингтону, тоді треба до цього прислухатися. Я вважаю, що це їх думка, і вони так думають, але також є люди і політичні сили, які підтримують це. Однак питання Конституції треба вирішувати Угорщині та угорцям.
— А як бути з тією ситуацією, яка склалася довкола закону про угорські мас-медіа, коли влада дослухалася до критики і пішла на поступки?
— У тому Законі були великі помилки, які, як ви сказали, і визнала угорська влада. Я думаю, що Конституцію важко порівнювати із законом про пресу, тому що вона дає більше можливостей, принципів.
— Чи не нагадує вам нинішня ситуація в Угорщині Україну, де влада внесла зміни до Конституції, аби отримати більше повноважень?
— Ні, я б не проводив тут жодних паралелей, тому що Конституція не дає ні краплі більше влади, ані президенту, ані уряду. А з іншого боку, сьогодні у правлячої коаліції дві третини в парламенті, в неї немає жодних особливих потреб, щоб підсилити свої позиції.
