Візит Анатолія Зленка до Брюсселя на засідання комітету НАТО- Україна можна вважати його дебютом на Заході в якості міністра закордонних справ. Дебют, здається, пройшов вдало — і сам Зленко, і члени української делегації говорили про теплу атмосферу міністерської зустрічі, про численні слова підтримки, про те, що внутріполітична ситуація в Україні практично не згадувалася. Від нового міністра очікували нових акцентів. Сподівання не були обмануті: Зленко на зустрічі з міністрами країн НАТО заявив, що Україна виступає за поглиблення відносин з Альянсом, але настільки, наскільки це відповідає і інтересам України, і інтересам європейської безпеки. Європейська безпека взагалі стала головною темою і міністерської зустрічі країн-членів НАТО, і вчорашньої спільної зустрічі між НАТО та ЄС. На тему можливої української участі в Європейській оборонній ініціативі Зленко під час свого візиту говорив з верховним представником ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Хав’єром Соланою, і, здається, перші кроки до порозуміння зроблено.
«Україна є європейською державою, і має про що в цьому плані говорити з ЄС», — так з цього приводу висловився представник України при ЄС Роман Шпек. Більш детально розмова на цю тему відбудеться під час візиту Солани до Києва (за даними Шпека, 11-12 січня). Про можливу участь України в Єврокорпусі, про що говорив кілька днів тому міністр оборони Олександр Кузьмук, питання спеціально ще не порушувалося, сказав пресі Зленко, але «як же інакше?» Він переконаний, що Україні в створюваних силах швидкого реагування місце знайдеться: в контексті миротворчих операцій. З боку Солани є розуміння того, що Україна може асоціюватися з європейською політикою безпеки та оборони, сказав після переговорів міністр Зленко. І ще Солана висловив зацікавленість в грунтовному діалозі з Україною.
Втім, спочатку НАТО та ЄС повинні визначити, що ж насправді вони розуміють під цією Європейською оборонною ініціативою. На переконання генерального секретаря НАТО лорда Робертсона, це може бути автономна структура, яка не конкурує з НАТО, не проводить власного військового планування, але доповнює Альянс і користується його можливостями. І можливо, навіть існує під загальною «парасолькою» НАТО. Що, здається, не викликає великого ентузіазму в Парижі. У Києві ж переконані, що рано чи пізно, як тільки ЄС стане економічно конкурентоздатним iз США, питання зменшення його залежності від Вашингтона загостриться.
Нові акценти відносин Україна-НАТО Зленко охарактеризував так: «Ми йдемо трохи далі в конкретизації заходів, в яких ми маємо брати участь». Але не в політичному плані. Він відмовився коментувати ще не затверджену програму співпраці України з Альянсом, проте сказав, що тепер ця співпраця буде більш прагматичною. До речі, Зленко після зустрічі з Робертсоном ще раз повторив тезу: відносини України з НАТО не протирічать її відносинам з сусідніми країнами. Щодо можливого вступу України до НАТО: Зленко жартома сказав, що лорд Робертсон би його не прийняв. І що Україна не готова ставити питання саме так. Що ж до ставлення Києва до операцій НАТО, подібних минулорічній війні проти Югославії, то Зленко вважає, що все залежить від обставин і причин. І подібні операції, вважає він, повинна «благословити» Рада Безпеки ООН.
З боку НАТО, повідомив Зленко, були свої рекомендації Україні. Зокрема, наголошувалося на необхідності встановити цивільний контроль за збройними силами, поглиблювати військову реформу, зберегти досягнутий рівень участі в миротворчих операціях.
До речі , лорд Робертсон обіцяв, що НАТО знайде спосіб надати допомогу українським регіонам, що постраждали від непогоди.
Зленко охарактеризував свій візит до Брюсселя як своєрідний тест на визнання — і його особисто, і України в цілому. Враховуючи внутрішні українські нюанси, тест можна вважати успішно складеним.
Втім, прихильність Заходу, так демонстрована напередодні і в день закриття ЧАЕС, ще, очевидно, повинна пройти перевірку результатами українських реформ. І далеко не тільки військової, на якій сьогодні так наполягає НАТО.
